Справа №461/6165/21
05 жовтня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В. Ф. за участю представника митниці Лубоцького Б.І., представника особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Т.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , серія і номер закордонного паспорта НОМЕР_1 , -
за ч.1 ст.483 Митного Кодексу України,-
11.03.2021 року близько 16 год. 37 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби в напрямку «в'їзд в Україну», заїхав автомобіль- сідельний тягач марки «RENAULTPREMIUM», VINVF НОМЕР_2 , р/н НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який переміщувався за митною декларацією типу ІМ40ЕЕ №UA401160/2021/6960 у митному режимі «імпорт». Згідно поданих до митного контролю товаросупровідних документів, а саме рахунок фактуру (invoice) від 09. 03. 2021 № 20210015, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 , видане 15. 06. 2016 компетентними органами Франції, контрольний талон серії TGC № 123029 для проходження по « червоному коридору» транспортного засобу з реєстраційним номером р/н НОМЕР_3 , паспорт громадянина України для виїзду закордон № НОМЕР_1 , виданий 23. 05. 2018 органом № 6828, на територію України ввозиться товар « сідельний тягач марки RENAULTPREMIUM, VINVF624GPA000045759, р/н НОМЕР_5 , рік виготовлення - 2011, робочий об'єм циліндрів - 10837 см3», продавцем та відправником якого заявлено нідерландську компанію « World Wide Truck Trading» (Vlierwerf 11, 4704 SB, Roosendaal The Netherlands), покупцем, отримувачем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання - громадянина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), його фактура вартість становить 3 800 євро, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11. 03. 2021 становить 125 140, 46 гривень.
Під час митного контролю у кабіні автомобіля марки « RENAULTPREMIUM» VINVF624GPA000045759, р/н НОМЕР_5 , було виявлено рахунок - фактуру (invoice) від 09. 03. 2021 №20210015 (Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209040/2021/009981 від 11. 03. 2021), відповідно до якої нідерландською компанією «World Wide Truck Trading» (Vlierwerf 11, 4704 SB, Roosendaal The Netherlands) продану ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , Ukraine) вказаний автомобіль за 9,500 євро, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11.03.2021 становить 312 851,15 гривень. Виявлений рахунок-фактура (invoice) від 09. 03. 2021 № 20210015 до митного контролю гр. ОСОБА_2 подано не було, він за реквізитами (номером та датою), формою бланку та змістом ( окрім даних щодо вартості товару) є ідентичним тому рахунку, який було подано до митно оформлення.
На підставі цього Митним органом було складено протокол про порушення митних правил від № 0494/20900/21 від 16 березня 2021 року у якому зазначено, що ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на переміщення автомобіля марки «RENAULTPREMIUM», VINVF624GPA000045759, р/н НОМЕР_5 , через митний кордон України шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо ціни та вартості товару, які необхідні для визначення його митної вартості.
Вище вказані дії ОСОБА_2 , органом митниці було кваліфіковано за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.
У судовому засіданні представник Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. зазначив, що у діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушення, яке йому інкриміноване. До останнього слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.
В судовому засіданні представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 - адвокат Жиравецький Т.М. надав письмові пояснення та заперечив щодо обставин викладених у протоколі про порушення митних правил. Зазначає, що ОСОБА_2 не може бути суб'єктом даного порушення митних правил, не мав умислу на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. У діях ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що провадження по справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП та п.3 ч.1 ст.527 МК України з огляду на наступне:
Частиною 1 статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ст.486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно ч.1 ст.483 МК України, відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема, з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів, що містять неправдиві дані.
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 483 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.6постанови від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України пов'язаного із переміщенням товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості з метою приховування їх від митного контролю характеризується умислом. Тобто, в даному випадку конкретною метою, як обов'язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно перемістити товар через митний кордон України на підставі документів, що містять неправдиві відомості стосовно ціни з метою зменшити розмір податків і зборів. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи.
Судом також встановлено, що первинно вартість автомобіля дійсно становила 9 500 Євро, у зв'язку із чим «WorldWideTruckTrading» («Ворлд Вайд Трак Трейдинг») було виставлено інвойс на суму 9 500 Євро.
Однак, після того, як ОСОБА_2 , спробував запустити транспортний засіб «RENAULT PREMIUM» НОМЕР_6 , р/н НОМЕР_5 виявилося, що відповідний автомобіль має проблеми з коробкою передач (синхронізатором) і двигун споживає більше масла ніж зазвичай.
Після цього, у зв'язку із технічними несправностями продавцем - компанією «World Wide Truck Trading» (Vlierwerf 11, 4704 SB, Roosendaal The Netherlands) було здійснено продаж також автомобіля за ціною 3800 Євро, через що було виставлено новий інвойс, який був повністю оплачений ОСОБА_2 ..
Наведені обставини підтверджуються листом компанії «WorldWideTruckTrading» («Ворлд Вайд Трак Трейдинг») від 20.08.2021 року, копія якого з перекладом долучено до пояснень представника ОСОБА_2 .
Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей (тобто сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи) необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (стаття 4 МК України).
Відповідно до вимог ст. 259 МК України, попередня митна декларація подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України, а також подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
Тобто, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.
Судом встановлено, що як підставу для переміщення зазначеного вище товару через митний кордон України ОСОБА_2 подано попередню митну декларацію типу ІМ40ЕЕ № UA401160/2021/006960.
Згідно з Класифікатором типів декларацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року, декларація із літерним кодом напрямку переміщення «ІМ» та літерним кодом типу декларації «ЕЕ» є попередньою митною декларацією з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Таким чином, суд зазначає, що митна декларацію ІМ 40ЕЕ UA401160/2021/006960,на підставі якого відповідний товар в'їхав на митну територію України відноситься до попередньої митної декларації з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.
Судом в засіданні встановлено, що митним органом призначення є Хмельницька митниця Держмитслужби, оскільки саме там повинно було здійснене митне оформлення вилученого товару.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 259 МК України, попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України. Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
Таким чином, суд зазначає, що на підставі попередньої декларації не нараховуються митні платежі, не оплачується мито, а така подається для пропуску через державний кордон України товарів та їх доставки до митного органу призначення для здійснення митного оформлення.
Відповідно до ч.7 ст.259 МК України, при поданні попередньої митної декларації відповідальність декларанта або уповноваженої ним особи за достовірність відомостей, наведених в цій декларації, настає з моменту:
1) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або
2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, але без проведення митного огляду цим митним органом; або
3) надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред'явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до п. 5.1. Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року, у разі прийняття митним органом рішення про випуск відповідно до заявленого митного режиму товарів, транспортних засобів комерційного призначення за такою попередньою МД Декларанту повертаються також аркуш з позначенням "3/8" ЄАД, відповідні йому додаткові аркуші і доповнення з проставленими в них відбитками особистої номерної печатки.
Відповідно до ч. 6 ст. 256 МК України, при виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;
2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Отже, внесення даних в попередню митну декларацію не тягне за собою юридичних наслідків, оскільки попередня декларація не є митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч. ч. 13, 14 ст. 259 МК України). Декларант несе відповідальність за неправдиві відомості тільки в митному органі, яким оформлена попередня митна декларація, тобто, лише після прибуття до митного органу (ч. 7 ст. 259 МК України).
Суд приходить до висновку, що даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази випуску товарів після пред'явлення їх митному органу, оскільки такі були тимчасово вилучені митницею на підставі статті 511 МК України, про що зроблено відповідний запис у Протоколі, а також відсутні докази надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, інформації про проведення митного огляду пред'явлених товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Окрім цього, митне оформлення товару здійснюється в митному органі призначення, а декларант вправі змінювати відповідні відомості до звичайної митної декларації, оскільки на підставі попередньої митної декларації у особи не виникає обов'язку щодо сплати митних платежів.
Отже, в силу вимог ч. 7 ст. 259 МК України, декларант не може нести відповідальність за достовірність відомостей, наведених в попередній декларації, оскільки така відповідальність настає з моменту настання обставин, викладених в ч. 7 ст. 259 МК України обставин.
Відтак, в даному випадку в діях ОСОБА_2 відсутній склад порушення митних правил, оскільки відповідальність особи виключається в силу вимог ч. 7 ст. 259 МК України.
Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 483 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.6 постанови від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не мав умислу на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, оскільки до митного оформлення ним було подано документи, які були надані Продавцем товару, сумнівів в достовірності яких він не мав і об'єктивно не міг знати про невідповідність таких документів вимогам законодавства.
Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
В рекомендації №R(91)1 Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.243 МК України, у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 247, 268, 271 КУпАП, 374, 458, 466, 472, 486, 489, 498, 515, 527 МК України,-
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, закрити у зв'язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення.
Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил № 0494/20900/21 від 16 березня 2021 року товар - повернути ОСОБА_2 .
Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Ф. Романюк