Єдиний унікальний номер №943/2154/20
Провадження № 2-а/943/80/2021
13 жовтня 2021 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду в м. Буську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Марушка Дмитра Петровича ( м. Львів вул. Перфецького, 19) про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Марушка Дмитра Петровича ( м. Львів вул. Перфецького, 19) про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови у справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 977470 від 03.11.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Просить визнати дії інспектора незаконними та скасувати вищевказану постанову відповідача та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 03.11.2020 року 0 15:45 год. він ніби-то керуючи транспортним засобом марки Фольцваген LT35, номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Київ - Чоп після зупинки не ввімкнув аварійні світлові вогні та не пред'явив та не передав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом, чим порушено вимоги п.п.2.4, 9.95 ПДР України, яку вважає незаконною та необгрунтованою, винесеною відповідачем з перевищенням владних повноважень, оскільки позивач інкримінованого йому адміністративного правопорушення не скоював, як і жодних доказів про це відповідачем представлено не було. Відтак просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 12.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.
Крім того, сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При цьому, представником відповідача Хрущ Т.І. надіслала відзив на позовну заяву, який не містить підтверджень надіслання (надання) такого позивачу.
Представник відповідача скористалась правом на подачу відзиву. У відзиві зазначає, що позивач не погоджується з винесеною відносно нього Постановою у зв'язку з відсутністю будь- яких доказів по справі, а також заперечує сам факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Зазначає, що законна вимога інспектора не була виконана, а саме позивачем ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом марки Фольцваген LT35, номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Київ - Чоп після зупинки не пред'явив та не передав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Однак водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. Виходячи з наведеного право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР документів кореспондується із обов'язком водія
мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.Оскільки строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, а тому такий не збережений, а УПП не були відомі наміри позивача оскаржувати постанову інспектора. Відтак представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова обгрунтована, винесена на підставі та в порядку передбаченому законодавством, а доводи позивача є необгрунтовані та задоволенню не підлягають.
В запереченні на відзив позивач ОСОБА_1 зазначає, що вини не визнає, відповідачем у відзиві не спростовані аргументи позивача по суті позовних вимог, а доводи відзиву нічим не підтверджені, а відтак просив позовні вимоги його задовольнити.
Згідно із ч.ч.3, 4 ст.162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Про зазначений процесуальний обов'язок відповідача було вказано в ухвалі про відкриття провадження у справі від 12 квітня 2021 року.
Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначені вимоги закону дотримані не були, а тому суд не приймає такий до уваги.
Окрім того, клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні
та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається із оскаржуваної постанови інспектора роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Марушка Дмитра Петровича у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 977470 від 03.11.2020 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., позивач ОСОБА_1 03.11.2020 року о 15:45 год. керуючи транспортним засобом марки Фольцваген LT35, номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі Київ - Чоп після зупинки транспортного не ввімкнув аварійні світлові вогні та не пред'явив та не передав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом , чим порушено вимоги п.п.2.4, 9.95 ПДР України
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, згідно положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в Постанові Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами та доповненнями) при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертизи.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема не зазначено жодних доказів на обгрунтування допущеного позивачем правопорушення, зважаючи на те, що таке категорично заперечується останнім.
Разом із тим, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Судом встановлено, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122 та частиною другою статті 126 КУпАП, відповідачем не надано.
При цьому, згідно з положеннями ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи в суді не доведено наявність протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було б порушено ч. 2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП, тобто не доведено факту вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача до задоволення не підлягають, оскільки не передбачені положеннями статті 286 КАС України, положення якої є спеціальними та містять вичерпний перелік процесуальних рішень суду, де не передбачено права суду визнавати незаконними дії суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З метою забезпечення гарантій, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ст.245 КАС України суду повноважень при прийнятті рішення та враховуючи положення ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 286 КАС України, суд приходить до переконання, що задоволення позовних вимог частково буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Марушка Дмитра Петровича ( м. Львів вул. Перфецького, 19) про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДПО18 № 977470 від 03.11.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.2 ст. 126 з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: інспектор роти 1 батальйону 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Марушка Дмитро Петрович( 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19).
Повне судове рішення складено: 2021 року.
Суддя Г. О. Шендрікова