Справа №336/6851/21
Провадження № 3/336/2727/2021
11 жовтня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від управління патрульної поліції НП України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у ТОВ «Л-строй» столяром, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
14 серпня 2021 року о 04:40 в м. Запоріжжя на вул. Іванова, 97, водій ОСОБА_1 керував автомобілем CITROEN JUMPX, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу АЛКОТЕСТ 6820 відмовився під час безперервної відеофіксації. Водій відсторонений від керування т.з. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Отже, суд вирішив розглядати справу без його участі, як передбачено ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово подавав клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи щодо заявленого клопотання, суддя приходить до наступних висновків: відповідно до ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 245 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Крім цього, положеннями цієї статті допускається розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
При цьому, відповідно до змісту ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складення направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено місце вчинення правопорушення м.Запоріжжя, вул. Іванова, що територіально відноситься до Шевченківського району м.Запоріжжя.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 N 427534 ААБ № 288212 від 14.08.2021 ОСОБА_1 під розписку повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м.Запоріжжя.
Протокол про адміністративне правопорушення був направлений особою, уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення, після його складення на розгляд саме до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, що повністю відповідає вимогам ст.ст. 257, 276 КУпАП.
Нормами діючого КУпАП питання зміни територіальної підсудності справи на стадії судового розгляду не передбачене. Місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як підстава для зміни судом підсудності не узгоджується із нормами КУпАП та не наділяє суд повноваженнями визначити підсудність розгляду справи.
Таку ж позицію висловив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові N 11 від 11.06.2004 р. "Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", в якій зазначив, що у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, що закріплено у ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Частиною 1статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право на повноважний суд, за змістом якої ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням процесуального законодавства та підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для розгляду справи будь яким іншим судом ніж той суд, до якого скеровано протокол уповноваженою особою, тобто Шевченківським районним судом м.Запоріжжя, так як місце розгляду справи було визначено органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, у повній відповідності з вимогами ч. 1 ст. 276 КУпАП, і зміна підсудності на стадії судового розгляду може бути підставою для скасування судового рішення, в разі якщо справа буде розглянута іншим судом, який в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є уповноваженим на розгляд цієї справі.
Відтак, дослідивши матеріали справи, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться письмовими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №288212 від 11.08.2021, згідно з якими зафіксовано факт вчинення правопорушення та відеозаписом з нагрудної камери.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до абз. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, що передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому є підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 213, 221, 283, 284, 291, 294 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у ТОВ «Л-строй» столяром, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA70899998031300014900000800, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, які необхідно сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Г. Карабак