13.10.2021 ЄУН 337/5575/21
3/337/1693/2021
13 жовтня 2021р. Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ГУ ДПС у Запорізькій області, відносно
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа - підприємець, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.163-4 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №428, складеним 28.09.2021р. головним державним ревізором-інспектором Вознесенівського відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Нагибнєвою М.В., ОСОБА_1 , будучи приватним підприємцем, в порушення ст.119,176 Податкового кодексу України несвоєчасно (01.09.2021р. замість 09.08.2021р.) подав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ квартал 2021р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
На підставі ст.268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.1 ст.163-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, у вигляді попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Згідно з ст.51 Податкового кодексу України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015р.. (з подальшими змінами), розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Якщо останній день строку подання розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме уповноважена посадова особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
При цьому, за усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення №428 від 28.09.2021р. зазначено, що ОСОБА_1 несвоєчасно -01.09.2021р. замість граничного строку 09.08.2021р. подав розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за ІІ квартал 2021р., що є порушенням п.119.1 ст.119, пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу.
Однак суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений з порушенням ст.256 КУпАП, зокрема, в протоколі не зазначена дата народження ОСОБА_1 , що унеможливлює повну ідентифікацію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмітки про роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, та її пояснень.
Фактично протокол складений у відсутність ОСОБА_1 . Достовірні та достатні відомості про отримання ним запрошення для складання протоколу та надання пояснень в матеріалах справи відсутні. Акт про неявку особи для підписання протоколу, який міститься в матеріалах справи, складений посадовими особами ГУ ДПС в Запорізькій області, тобто заінтересованими особами. Доказів направлення ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення та його ознайомлення з ним в матеріалах справи також немає.
За таких обставин суд вважає зазначений протокол недопустимим доказом.
Крім того, до протоколу не додано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, передбачених ст.251 КУпАП, на підтвердження того, що ОСОБА_1 як фізична особа - підприємець є податковим агентом та платником єдиного внеску і відповідно зобов'язаний подавати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що порушення строків подачі вказаного розрахунку мало місце саме через його цілеспрямовані дії чи бездіяльність, враховуючи при цьому, що подача вказаного розрахунку може здійснюватись в електронному вигляді і платники податків не можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за несвоєчасне його подання у зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення податкового органу.
В даній справі відсутні докази, які б виключали несвоєчасність подачі розрахунку через некоректну роботу програмного забезпечення податкового органу, та достовірно підтверджували винуватість саме ОСОБА_1 у відповідному порушенні.
Таким чином, виходячи з вимог ст.7,245,252,280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним провадження у цій справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Керуючись ст.7,8,9,ч.1 ст.163-4,245,247,268,280,283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.163-4 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя
Хортицького районного суду Н.А. Мурашова
м. Запоріжжя