Справа№ 328/2461/21
12.10.2021
Іменем України
12 жовтня 2021 року м.Токмак
Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Гавілей М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працює директором ТОВ «Прайд-Оптіма»,
за ч.1. ст.155-1 КУпАП,
До Токмацького районного суду Запорізької області надійшов протокол №2921 від 08.09.2021 року та додані до нього матеріали, відповідно до яких директор ТОВ «Прайд-Оптіма» ОСОБА_1 порушила порядок проведення розрахунків, а саме: 21.08.2021 року при перевірці АГЗС за адресою: Запорізька область, Токмацький район, м. Молочанськ, вул. Шевченка, 133-Б встановлено неподання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням РРО №3000800857 та копій фіскальних звітніх чеків з РРО за 18.03.2021 року. Також, за місцем зберігання та реалізації товару встановлені товарно-матеріальні цінності, які необліковані у встановленому порядку на суму 130088,24 грн., чим порушено п. 7, п. 9 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Гришко І.І. не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, від захисника на адресу суду надійшли письмові заперечення, згідно яких клопотав про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення №2921 від 08.09.2021 року містить недоліки, де не конкретизовано суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність були порушені директором ТОВ «Прайд-Оптіма» ОСОБА_1 , дата, час та місце вчинення правопорушення; не надано доказів вчинення правопорушення; відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП не дотримано строків складання протоколу про адміністративне правопорушення; складання протоколу є передчасним, оскільки на результати перевірки подано заперечення до контролюючого органу. Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1. ст.155-1 КУпАП.
У зв'язку з чим, враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, які становить п'ятнадцять днів, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та її захисника на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст. 268 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення
встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг.
Об'єктом правопорушень є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених ст. 155-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого частиною 1 цієї статті, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,
За способом викладення диспозиція статті 155-1 КУпАП є бланкетною. Диспозиції банкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.
Таким нормативно-правовим актом, зокрема, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно п. 7, п. 9, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
7) подавати до контролюючих органів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
9) щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.1ст.256 КУпАП.
Пунктом 3 розділу 2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року передбачено, що посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП. (п. 4 Інструкції № 566)
Відповідно до п. 6 розділу 2 Інструкції № 566 у протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.
Всупереч встановленим вимогам, в протоколі не конкретизовано фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення (дата та час вчинення правопорушення, які не є датою та часом проведення перевірки (21.08.2021 року о 08-43 год.), найменування, кількість необлікованих товарно-матеріальних цінностей, протокол не містить посилань ні на акт інвентаризації, ні на інші документи, які б свідчили про наявність необлікованих товарно - матеріальних цінностей на суму 130088,24 грн.). Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення таких даних унеможливлює встановити об'єктивну сторону правопорушення. Це ставить обґрунтованість вини під розумний сумнів.
Частиною 2 статті 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як зазначено в протоколі, порушення виявлено 21.08.2021 року, а протокол складено лише 08.09.2021 року, відтак протокол складено з порушенням строків передбачених ч.2 ст.254 КУпАП.
Відповідно до абз. 1 п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до абз. 3 п. 86.1 ст. 86 ПК України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Також у абз. 8 п. 86.1 ст. 86 ПК України зазначено, що матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
В акті перевірки, доданому до протоколу, зазначено, що нього додаються направлення, відомість ТМЦ, опис, пояснення.
Однак, жоден з цих додатків до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
За приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Підпунктами 86.7.1. - 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному : цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки (п.п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України),
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, ТОВ «Прайд-Оптіма» до Головного управління ДПС у Запорізькій області були подані заперечення до акту перевірки. Станом на теперішній час вказані заперечення знаходяться на розгляді у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.
Оскільки висновок за наслідками розгляду заперечень ТОВ «Прайд-Оптіма» до акту перевірки контролюючим органом не прийнято, відтак, висновки акту перевірки ГУ ДПС у Запорозькій області залишаються неузгодженими.
Таким чином, обставини, викладені у акті фактичної перевірки, не можуть слугувати підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена . 1 ст. 155-1 КУпАП України, так само, як і підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини в порушенні приписів п. 7. п. 9, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тому суд, враховуючи вищезазначене, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не доведена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вкладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя