Копія
Справа № 326/986/21
Провадження № 2/326/275/2021
30 вересня 2021 року м. Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Кузякіної К.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно,
Позивач ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Віткової В.В.) звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимоги вказано, що позивачка ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) разом зі своїми батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер бать позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_4 . Після смерті батьків позивачка продовжила володіти та користуватись вказаною квартирою. За життя батьки завжди говорили, що вона забезпечена житлом, тому сумнівів у тому, що ОСОБА_1 є власницею квартири вона не мала. Позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 08.10.1994. Шлюб розірвано за рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 25.02.2016 у справі № 326/232/16-цр. У зв'язку із перебуванням у шлюбі з ОСОБА_5 місце проживання останнього було зареєстровано за вказаною адресою. ОСОБА_5 за місцем реєстрації фактично не проживає з 17.02.2016. У 2020 році ОСОБА_1 вирішила впорядкувати документи на вказане нерухоме майно та дізналась, що воно ні за ким не зареєстровано й відсутня інформація щодо балансоутримувача вказаного майна. Відсутні будь-які зареєстровані речові права на нерухоме майно, зокрема право господарського відання та право оперативного управління. Загальний термін давності володіння квартирою складає майже 44 роки.
В судове засідання сторони не з'явилися, надіслали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача на позовних вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.56), представник відповідача проти позову заперечень не має (а.с.55).
Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
За таких обставин суд розглядає справу без участі сторін, і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.
Перевіривши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Приморськ Приморського району Запорізької області, її батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про що зазначено у свідоцтві про народження (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що зазначено у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.13).
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 (а.с.10).
Згідно з рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 25.02.2016 у справі № 326/232/16-цр шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.11).
ОСОБА_1 , 1971 року народження, дійсно мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у довідці № 0983 від 21.04.2021, виданій Приморською міською радою Приморського району Запорізької області (а.с.14).
Згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 01.06.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 17.02.2016 (а.с.15).
Згідно з довідкою Приморського КПТІ № 384 від 28.10.2020 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстровано. Інформація щодо балансоутримувача майна відсутня. Перейменування вулиці Пролетарської на вулицю Банкова відбулось на підставі розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.05.2016 № 275. Зміна номеру будинку з АДРЕСА_3 відбулось на підставі рішення виконкому Приморської міської ради № 165 від 11.11.1976 (а.с.17).
В матеріалах справи міститься інвентаризаційна справа № 4021, а саме: технічний паспорт на кв. АДРЕСА_4 , план відповідної квартири, експлікація та характеристика квартири (а.с.18-21).
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна інформація щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відсутня (а.с.22,51,52).
Майно за адресою: АДРЕСА_1 до переліків об'єктів нерухомого комунального майна Приморської міської ради не входить, на баланс не передавалось та не зареєстровано, не є комунальним майном Приморської територіальної громади, про що свідчить довідка № 02-25/5351 від 25.08.2021 Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (а.с.50).
Згідно з висновком про ринкову вартість житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість становить 132 145 грн. (а.с.23-25).
24.12.2012 ОСОБА_1 уклала договір № 1202342 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-27).
ОСОБА_1 несе обов'язки щодо утримання вказаної квартири, про що свідчать квитанції щодо оплати комунальних послуг (а.с.28-39).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з Постановою пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України).
З врахуванням вказаних норм законодавства правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: - наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; - законність об'єкта володіння; - добросовісність заволодіння чужим майном; - відкритість володіння; - безперервність володіння; - сплив установлених строків володіння; - відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст. 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 1977 року проживали по дати смерті у квартирі АДРЕСА_5 , користувались і володіли нею відкрито та безперервно, добросовісно і відкрито і ніхто не заявляв вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна. Після їх смерті спадщину прийняла їх дочка ОСОБА_1 , яка продовжила володіти вищевказаною квартирою, відкрито та безперервно, добросовісно користується понад 10 років майном, отже визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тобто відповідно до ст. 344 ЦК України, яка передбачає десятирічну межу користування, за рішенням суду за позивачем може бути визнане право власності на квартиру.
Тому позов обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, тому суд це питання не вирішує.
Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 9, 10, 12, 18, 200, 206, 247, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право власності за набувальною давністю на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Суддя: Д.О. Каряка
Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка
30.09.21