1Справа № 335/8494/21 1-кп/335/683/2021
28 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № №12020080060000015 відносно :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Комсомольське, Гуляйпільського району Запорізької області, громадянки України, яка має вища освіту, не заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ФОП ОСОБА_6 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, -
- обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 КК України, -
ОСОБА_6 , маючи умисел на підшукуванням та отриманням замовлень від чоловіків-клієнтів , які потребували платних сексуальних послуг, залучення жінок, які займаються проституцією та організацією їх зустрічі для задоволення статевих потреб клієнтів, 17 вересня 2020 року о 17 годині 03 хвилини, на мобільний телефон отримала дзвінок від ОСОБА_7 , який та під час телефонної розмови поцікавився у останньої щодо наявності повії для надання послуг сексуального характеру.
18.09.2020 року приблизно о 10 годині 35 хвилин ОСОБА_6 , діючи умисно, здійснюючи протиправні дій в сфері громадської моралі, суть яких полягала в посяганні на моральні засади суспільства в частині підстави задоволення сексуальних потреб окремих осіб, встановленні зв”язків між людьми за грошову винагороду для задоволення їх статевих пристрастей, що проявлялось в організації звідництва статевого життя виключно за винагороду, незважаючи на особисту симпатію зведених для цього осіб, сприянні проституції, реалізуючи зазначений злочинний умисел ОСОБА_6 , діючи з метою наживи, повідомила на особистий мобільний телефон ОСОБА_8 , з метою надання останньою ОСОБА_7 сексуальних послуг за грошову винагороду.
Після ОСОБА_6 по телефону повідомила ОСОБА_7 , що надасть дівчину для надання послуг сексуального характеру, для чого він повинен зняти номер в готелі «Інтурист» у м. Запоріжжя.
Після цього, 18.09.2020 року приблизно о 13 годині 57 хвилин ОСОБА_7 зателефонувала дівчина, яка представилась ОСОБА_9 , та повідомила, що вона від ОСОБА_10 , та надасть послуги сексуального характеру за грошову винагороду в розмірі 2500 гривень 00 копійок.
Далі, прибувши до готельного номеру готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 надала ОСОБА_7 послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти у сумі 2500 гривень 00 копійок, з яких 800 гривень 00 копійок передала ОСОБА_6 за звідництво.
Крім того, ОСОБА_6 , маючи умисел на підшукуванням та отриманням замовлень від чоловіків-клієнтів , які потребували платних сексуальних послуг, залучення жінок, які займаються проституцією та організацією їх зустрічі для задоволення статевих потреб клієнтів, 09 липня 2021 року приблизно о 17 годині 00 хвилин отримала телефонний дзвінок від ОСОБА_11 , який та домовився з останньою, що вона за грошову винагороду організує йому зустріч з дівчиною, яка зможе надати послуги сексуального характеру.
Після чого приблизно 09 липня 2021 року приблизно о 17 годині 10 хвилин - ОСОБА_6 , діючи умисно, здійснюючи протиправні дій в сфері громадської моралі,суть яких полягала в посяганні на моральні засади суспільства в частині підстави задоволення сексуальних потреб окремих осіб, встановленні зв'язків між людьми за грошову винагороду для задоволення їх статевих пристрастей, що проявлялось в організації звідництва статевого життя виключно за винагороду, незважаючи на особисту симпатію зведених для цього осіб, сприянні проституції, діючи з метою наживи, зателефонувала на особистий мобільний телефон знайомій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою надання останньої ОСОБА_11 сексуальних послуг за грошову винагороду.
Після цього, 09 липня 2010 року о 17 годині 20 хвилин ОСОБА_6 , з повідомила ОСОБА_12 , щоб клієнт буде чекати о 18 годині 00 хвилин за адресою: м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького 7-А біля першого під'їзду. По прибуттю ОСОБА_12 за вказаною адресою її зустрів ОСОБА_11 , після цього у приміщенні орендованої квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_12 , надала останньому послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти у сумі 2700 гривень 00 копійок, з яких в подальшому грошові кошти в сумі 1200 гривень 00 копійок повинна була перевести на банківську карту ОСОБА_6 за звідництво.
Вищезазначені дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 30.07.2021 року між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_13 та підозрюваною ОСОБА_6 , за участю адвоката ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, згідно якої ОСОБА_6 під час досудового розслідування беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, за обставин, які викладені в письмовому повідомленні про підозру від30.07.2021 року та п. 1 угоди і під час підписання угоди про визнання винуватості підтверджує факт беззаперечного визнання вини.
Сторони в угоді погодили покарання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 302 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком один рік , та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. ОСОБА_6 із запропонованим видом та мірою покарання згодна.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримала угоду, яка підписана між обвинуваченою та прокурором, та просила її затвердити, призначивши обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, надала пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а також пояснила, що під час укладення угоди діяла добровільно, розуміє свої права та наслідки укладеної угоди про визнання винуватості, наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості судом.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що порушень вимог КПК при її укладанні не було, згода обвинуваченій на укладення угоди про визнання винуватості була добровільною, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд доходить наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302 КК України, які згідно ст. 12 КК України є не тяжким злочином.
Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваної у проведенні розслідування.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_6 цілком розуміє роз'яснені їй права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджена міра покарання відповідає санкції ч. 2 ст. 302 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, та вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Крім того, сторони кримінального провадження у судовому засіданні підтримали укладену угоду в повному обсязі та наполягали на її затвердженні в даному судовому засіданні.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_6 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_6 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.07.2021 року, що укладена між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_13 та обвинуваченою ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12020080060000015 від 02.01.2020 року.
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302 КК України, та призначити їй покарання у вигляді у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, і виконає покладені на неї судом такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,
роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази:
- мобільний телефон марки „LG” в корпусі чорного кольору, мобільний телефон „Iphone XR” в чохлі рожевого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , один блокнот, три банківських картки, передані на зберігання до камери схову відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю, грошові кошти номіналом-1 купюра -1000 гривень, 13 купюр-500 гривень, 6 купюр -200 гривень, 3 купюри -100 гривень передані на відповідальне зберігання до УФЗБО ГУНП в Запорізькій області повернути за належністю.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1