Дата документу 12.10.2021
ЄУН 937/4018/21
2/937/2523/21
12 жовтня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Честнєйшої Ю.О.,
за участю секретаря - Макаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, посилаючись на те, що згідно виконавчого документа №2-2077/2009 від 31.03.2009, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2018 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Згідно довідки № ЗП000000001 від 25.01.2020, виданої ФОП ОСОБА_4 аліменти утримані з нього та перераховані на користь ОСОБА_2 по жовтень 2019 року включно. Згідно розрахунку державного виконавця борг зі сплати аліментів з 01.11.2019 по 28.02.2021 на користь ОСОБА_2 складає 32553 грн. Згідно з повідомленням державного виконавця провадження відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Ураховуючи вищезазначене закінчити виконавче провадження ВП №55951244 та скасувати всі заходи примусового виконання немає можливості, так як є заборгованість по сплаті боргу. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_5 . У зв'язку з цим він позичав гроші на сплату ритуальних послуг, поховання та поминальний обід у розмірі 20 000 грн. У зв'язку із цим з листопада 2019 року і станом на 28.02.2021 він мав нерегулярний дохід, а також у зв'язку зі сплатою боргу він не мав можливості платити аліменти. Але частково він сплатив аліменти, а саме у розмірі 4010 грн, що підтверджується фіскальними чеками. З урахуванням сплачених 4010 грн, борг зі сплати аліментів складає 28543 грн. Враховуючи вищевикладені обставини позивач просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 28543 грн на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно виконавчого провадження №55951244.
У судове засідання позивач не з'явився, від його представника - адвоката Сєрова М.І. надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності. Позов просить задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явилася, від її представника - адвоката Ільєнка І.Г. надійшла заява про розгляд справи за його та відповідача відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки жодної правової підстави для їх задоволення немає. У задоволенні позову просив відмовити.
У судове засідання представник третьої особи не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХII(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою(ч.3 ст. 51 Конституції України. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обовязком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з довідкою старшого державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Петраш С.М. від 18.03.2021, 06.03.2018 надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття виконавчого документу №2-2077/2009 від 31.03.2009, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.03.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого документу, копії направлено сторонам. Згідно довідки №ЗП00000001 від 14.01.2020, виданої ФОП ОСОБА_4 аліменти утриманні з ОСОБА_1 та перераховані ОСОБА_2 по жовтень 2019 року включно. За період з 01.11.2019 по 28.02.2021 підтверджуючих документів про сплату аліментів ОСОБА_1 не надано. Тому згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з 01.11.2019 по 28.02.2021 борг складає 32553,00 грн. на користь ОСОБА_2 . Згідно ч.1 п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Ураховуючи вищезазначене, закінчити виконавче провадження №55951244 та скасувати всі заходи примусового виконання, не має можливості, так як є заборгованість про сплату боргу /а.с.8/.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № №55951244 від 18.03.2021, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 18.03.2021 складає 32553,00 грн /а.с.9/.
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 2020 року було сплачено аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 4010,00 грн, що підтверджується копіями фіскальних чеків Укрпошти /а.с.10/.
Згідно зі ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_5 , у зв'язку із чим він позичав гроші на сплату ритуальних послуг, поховання та поминальний обід у розмірі 20 000 грн. У зв'язку із цим з листопада 2019 року і станом на 28.02.2021 він мав нерегулярний дохід, а також у зв'язку зі сплатою боргу він не мав можливості платити аліменти. Частково сплатив аліменти, а саме у розмірі 4010 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст. 197 СК України підставами для звільнення від сплати заборгованості за аліментами їх платника, є її виникнення у зв'язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, зокрема, заборгованість може утворитися внаслідок призупинення виконавчого провадження через перебування боржника на лікуванні в стаціонарній лікувальній установі. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести перебування в місцях позбавлення волі і пов'язані з цим труднощі із влаштуванням на роботу, призупинення виконавчого провадження у випадку визнання одержувача недієздатним, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання позивача на необхідність витрачання коштів після смерті матері та нерегулярний дохід не є обставинами, що мають істотне значення для звільнення від сплати аліментів. Тим більше позивачем не надано жодних доказів здійснення ним витрат, пов'язаних зі смертю матері.
У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що обставини, на які посилався позивач, не є обставинами, що мають істотне значення для звільнення від сплати аліментів в розумінні ч. 2 ст. 197 СК України.
Позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність підстав звільнення його від сплати заборгованості за аліментами не надано.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведені підстави для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9, 10, 18, 141, 247, 258, 264, 265, 268, 280-284, 352-356 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.О. Честнєйша