Дата документу 06.10.2021
Справа № 334/5179/21
Провадження № 2/334/3384/21
/заочне/
06 жовтня 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Коломаренко К.А., при секретарі Фарзаєвій К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді, -
Представник Концерну «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді у розмірі 40052,20 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення VI літ. А-5, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 139,1 м.кв., яке знаходиться у житловому будинку та має єдину систему централізованого опалення. Зазначає, що звернувся до ОСОБА_1 із пропозицією про укладання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення, яке належить відповідачу на праві власності. На цей лист відповіді не надійшло. Станом на теперішній час між сторонами не укладений Договір про надання послуг з теплопостачання. Вважає, що відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії, обов'язковість укладення якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з Відповідача вартості послуг з теплопостачання, оскільки між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини. З метою недопущення порушення прав інших мешканців житлового будинку в частині отримання належних послуг з централізованого опалення, позивач здійснював відпуск теплової енергії в опалювальний сезон 2019-2021 років, відповідно до рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжі. Позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за період з грудня 2019 по квітень 2021 на загальну суму 40052,20 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії, надісланими на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами на відправлення документів за відпущену теплову енергію. За таких підстав, просить стягнути з відповідача основний борг за відпущену теплову енергію у розмірі 40052,20, а також судові витрати по сплаті судового збору, які були ним понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді та відкрито провадження у справі; розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. Про причину неявки суд не повідомив, з заявою про відкладення справи не звертався.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи судом неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, про що матеріали справи містять поштове відправлення про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 30.08.2021 року, яке повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" та реєстр на відправлення простої пошти за 06.09.2021 про виклик відповідача в судове засідання, призначене на 06.10.2021. Також про розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв'язку з чим суд розглянув справу за відсутністю відповідача заочно, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», у м. Запоріжжі з 01.04.2011 року виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Статутом Концерну «МТМ» зазначено, що основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну.
Концерн «Міські теплові мережі» здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлове приміщення VI літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нежитлове приміщення знаходиться на першому поверсі житлового будинку та має єдину систему централізованого опалення.
Відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення VI літ. А-5, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 139,1 м.кв., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Позивачем було відпущено теплову енергію в гарячій воді в приміщення VI літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з грудня 2019 по квітень 2021 на загальну суму 40052,20 грн., що підтверджується розрахунками, актами приймання-передачі теплової енергії, надісланими на адресу відповідача та рішенням Запорізької міської ради про початок опалюваного сезону. Відповідач протягом вказаного період не виконував свої обов'язки по сплаті спожитої теплової енергії, не здійснив оплату за спожиту теплову енергію, через що утворилась заборгованість у розмірі 40052,20 грн.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено обов'язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст. 25 вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Концерном «МТМ» було направлено лист відповідачу щодо укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, однак договір між сторонами не укладено.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною складовою центральної системи теплопостачання всього будинку, в якому воно розташоване, що свідчить про користування теплом в приміщенні відповідача.
Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В 2.5.-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах. При цьому, відсутність радіаторів не означає відсутність споживання послуг з централізованого опалення, оскільки наявність стояків в приміщенні свідчить про надходження тепла в приміщення.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті наданих послуг з опалення належного їй нежитлового приміщення призвело до утворення заборгованості перед позивачем в сумі 40052,20 грн.
Відповідачу надавався строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив.
Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,263-265,280-283 ЦПК України, суд
Позов Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р НОМЕР_2 Установа банку: Філія АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 26296587) заборгованість за відпущену теплову енергію за період з грудня 2019 по квітень 2021 року в сумі 40052,20 грн. (сорок тисяч п'ятдесят дві гривні 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_3 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Ленінського районного суду м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Коломаренко К. А.