Справа № 333/6930/21
Провадження № 2/333/4140/21
про повернення позовної заяви
06.10.2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Ярошенко А..Г, перевіривши відповідність матеріалів заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
05.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про зменшення розміру аліментів, відповідно до якої просить зменшити розмір аліментів, які були стягнуті заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 16.01.2017 на користь ОСОБА_3 на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ј частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 1/6 частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Також, зменшити розмір аліментів, які були стягнуті судовим наказом Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 22.04.2021 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 1/6 частку з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Не погоджуючись з розміром призначених аліментів, посилаючись на зміну матеріального становища, на те, що на час подання судового наказу ОСОБА_2 не врахувала, що він сплачує аліменти на утримання сина від першого шлюбу, а спір мав бути вирішеним у позовному провадженні з залученням заінтересованих осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 16.01.2017 задоволено вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заочне рішення суду набуло законної сили 27.01.2017 року.
Згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Згідно чинного законодавства, а саме ст. 288 ЦПК України, скасування заочного рішення суду можливе за таких умов: заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунарським районним судом м. Запоріжжя було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Відповідно ч.1ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Частинами 7, 8 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2ст.51Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбаченийст.180Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі. Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України.
Однак, судом не встановлено підстав, які б відповідали п. 4 ч. 1 статті 161 цього Кодексу, для звернення позивачем з позовом про зменшення розміру аліментів.
В свою чергу, враховуючи позицію позивача, суд вважає, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Суд звертає увагу позивача, що порушено правила об'єднання позовних вимог, позовна заява містить дві вимоги, які підлягають розгляду в окремих провадження, а саме: позовне та наказне провадження.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Нормами ст.16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як зменшення розміру аліментів за заочним рішенням суду, яке не було винесено судом, до якого звертається позивач, та зменшення розміру аліментів за судовим наказом при наявності неврахованих обставин та залучення заінтересованих осіб.
При цьому, матеріали позову не містять посилань на норму матеріального права, якою передбачався би відповідний спосіб захисту порушеного права, що обраний позивачем.
За таких обставин, позивачеві слід обґрунтувати обрання такого способу захисту порушеного права, із посиланням на норму матеріального права, якою передбачено відповідний спосіб захисту права, тобто обґрунтувати, що обраний спосіб не суперечить закону та встановлений законом.
За таких обставин, позов підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 185, 188, 259-260, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко