Справа № 638/7450/18
Провадження № 4-с/638/21/21
06 жовтня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Межирицької В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мирної Т.В. -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває скарга ОСОБА_1 , в якій просить визнати неправомірним та скасувати рішення (повідомлення) від 12 вересня 2019 року головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківській області Мирної Тетяни Василівни про повернення виконавчого документу №638/7450/18 від 11 лютого 2019 року стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю дати народження боржника; зобов'язати державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківській області відкрити виконавче провадження та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 775,00 грн.
В обґрунтування скарги зазначає, що 15.03.2019 року ним було направлено для відкриття виконавчого провадження до Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківській області виконавчий лист Дзержинського районного суду м.Харкова від 30 листопада 2018 року, що набрало чинності 03 січня 2019 року у справі №638/7450/18. 13.09.2019 року стягувачем отримано рішення повідомлення від 12.09.2019 року державного виконавця Мирної Т.В. про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю дати народження боржника. Вважає таке рішення державного виконавця незаконним.
Заявник в судове засідання не з'явився, просив суд розглядати скаргу без його участі.
Державний виконавець Мирна Т.В. в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій просила розглянути скаргу без її присутності, надала копію матеріалів виконавчого провадження №58708177.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, розглянувши скаргу, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши матеріали цивільної справи №638/7450/18 дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 30.11.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 775,00 гривень, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 гривень. Судове рішення набуло законної сили 03.01.2019 року.
На виконання вказаного рішення суду позивачем засобом поштового зв'язку 12.03.2019 року отримано виконавчий лист.
26 березня 2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі дати народження боржника.
Зазначене повідомлення стягувач отримав 13 вересня 2019 року.
У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвекції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ від 19березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
При цьому частиною четвертою статті 18 Закону на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої сказаної статті виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження №61-35493св18).
Сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 639/2561/18-ц (провадження № 61-578св19) та від 29 квітня 2021 року у справі № 686/3941/19 (провадження № 61-13029св20).
Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відсутність у виконавчому документі №638/7450/18 від 11.02.2019 року, виданого Дзержинським районним судом м.Харкова, дати народження боржника не є безумовною підставою для повернення цього виконавчого документа без прийняття до виконання.
Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Виходячи з матеріалів справи, оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання стягувачем отримано 13.09.2019 року.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що скарга подана до суду у строк, встановлений процесуальним законодавством.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. було винесене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання неправомірно, оскільки виконавчий документ, виданий судом, відповідає вимогам закону, не зазначення у виконавчому листі дати народження боржника, не є підставою для його повернення без прийняття, а відтак вимоги скарги в частині визнання повідомлення неправомірним та його скасування підлягають задоволенню.
З приводу вимог скарги щодо зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, суд зазначає, що вирішення цього питання є виключними дискреційними повноваженнями державного виконавця під час виконання виконавчого листа, а тому в задоволенні скарги в цій частині вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 258-263, 352-354, 447-453 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Мирної Т.В. - задовольнити частково.
Скасувати рішення (повідомлення) державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Харкова ГТУЮ в Харківські області Мирної Тетяни Василівни від 26 березня 2019 року про повернення виконавчого документу №638/7450/18 від 11 лютого 2019 року стягувачу без прийняття до виконання.
В іншій частині скаргу залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 11.10.2021 року.
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк