Справа № 607/5203/20Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/885/21 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія - 304080000
04 жовтня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року (ухвалене суддею Ромазаном В.В., повний текст якого складено 31 травня 2021 року) у цивільній справі № 607/5203/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування,-
В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26.09.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки “Ford Transit Connect” д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який є його батьком, та припаркованим автомобілем Mercedes-Benz 280, д.н.з. НОМЕР_2 . Дана дорожньо-транспортна пригода підтверджена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 26.09.2019 pоку. Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України. Власником зазначених транспортних засобів є позивач в одній особі. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент ДТП була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО5436800 ПрАТ “Страхова група “ТАС”, а водія автомобіля Mercedes-Benz 280, д.н.з. НОМЕР_2 - полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО5436801 ПрАТ “Страхова група “ТАС”. 18.11.2019 року позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до відповідача, однак йому було відмовлено. Відповідач у своїй відмові посилався на те, що позивач є власником зазначених транспортних засобів, а тому відсутня третя особа, якій заподіяна шкода. Вважає зазначену відмову незаконною.
На підставі наведеного просив стягнути з відповідача на його користь 42 987 гривень 67 копійок завданого матеріального збитку, як власнику автомобіля, а також 2 000 гривень вартості звіту про оцінку автомобіля Mercedes-Benz 280, н.з. НОМЕР_2 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” на користь ОСОБА_1 42 987 (сорок дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн.. 67 коп. страхового відшкодування, 2000 (дві тисячі) грн. вартості проведеного звіту про визначення матеріального збитку, а також 840 (вісімсот сорок) грн.. 80 коп. сплаченого позивачем судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПрАТ “Страхова група “ТАС” подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, невірне застосування судом норм матеріального права і порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вказує про те, що у зв'язку з тим що позивач є власником обох транспортних засобів, які прийняли участь у ДТП то відсутня третя особа на користь якої чинне законодавство зобов'язує здійснити страхову виплату. Таким чином відповідно до п. 32.1 ст. 32 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, в даному випадку шкода, спричинена майну потерпілого, не підлягає відшкодуванню, оскільки шкода заподіяна автомобілем, який застрахований та належить потерпілому.
Відзиву на апеляційну скаргу не поступало.
Від представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Самуляка М.Ю. та адвоката Янчишина В.Й. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
ПрАТ “Страхова група “ТАС” будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи не забезпечило явку представника в судове засідання.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що автомобілі марки Mercedes-Benz 280 д.н.з. НОМЕР_2 та марки Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_2 належать на праві власності ОСОБА_1 ..
ОСОБА_1 передав належний йому автомобіль марки Ford Тransit Сonnect д.н.з. НОМЕР_3 в користування своєму батькові ОСОБА_2 , надавши останньому реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
26.09.2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водія автомобіля марки Ford Transit Connect д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який допустив зіткнення з припаркованим автомобілем Mercedes-Benz 280, н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 26.09.2019 p.
ОСОБА_2 в момент вчинення ДТП був наділений правом керування транспортними засобами відповідної категорії (А, В.,С), що підтверджено його водійським посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим МРЕВ 08.06.1993 року.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР України), а саме п.10.9, що стало причиною ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль, який належить позивачу Mercedes-Benz 280 н.з. НОМЕР_2 про що зазначено у вказаному повідомленні.
Згідно звіту про оцінку автомобіля Mercedes-Benz 280, н.з. НОМЕР_2 від 26.09.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП без врахування ПДВ складає: 42987, 67 гривень
Вартість проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку КТЗ становить 2000,00 грн., що підтверджується договором № 1102 на проведення оцінки вартості матеріального збитку КТЗ від 11.02.2020 року, квитанцією №7 від 12.02.2020 р. рахунком №7 від 11.02.2020 р.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Ford Тransit Сonnect д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 , на момент вчинення ДТП була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А05436800 ПрАТ “Страхова група “ТАС”. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Mercedes-Benz 280 д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП, також була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А05436801 ПрАТ “Страхова група “ТАС”.
18.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату йому страхового відшкодування до ПрАТ “Страхова група “ТАС” із наданням документів, які підтверджують настання страхового випадку, передбаченим Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а саме: копії паспорту та коду картки платника податків, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія ОСОБА_1 , витяг з бази МТСБУ, повідомлення про ДТП.
Позивач отримав відмову про виплату йому страхового відшкодування листом за вих.№14424 від 02.10.2019 року, яка вмотивована тим, що позивач є власником обох автомобілів, а тому згідно статті 22.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну лише третьої особи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відмови позивачу у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), які передбачені в ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відсутні, а тому відмова відповідача у її проведенні ОСОБА_1 є незаконною.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.
У відповідності до п.2.2. ПДР України, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складеного у відповідності до п. 33.2 ст.33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ОСОБА_2 , як особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем марки Ford Тransit Сonnect д.н.з. НОМЕР_5 , який був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №А05436800 ПрАТ «Страхова група “ТАС”, визнав себе винним у даній ДТП, про що зазначив у графі вказаного повідомлення. Позивач, як власник припаркованого автомобіля Mercedes-Benz 280, д.н.з. НОМЕР_2 , який був пошкоджений ОСОБА_2 у даному випадку згідно п.1.3 ст. 1 зазначеного Закону є потерпілим.
Таким чином, виходячи з наведеного, страховиком у даних правовідносинах є ПрАТ "Страхова група "ТАС", особа, відповідальність якого застрахована є ОСОБА_2 який був водієм автомобіля марки Ford Тransit Сonnect д.н.з. НОМЕР_3 та який допустив порушення ПДР України, а також ОСОБА_1 , який є потерпілим, як власник автомобіля марки Mercedes-Benz 280, д.н.з. НОМЕР_2 , якому завдана матеріальна шкода.
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних ТЗ згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних ТЗ на території України.
Згідно пп. 33.1.4. п. 33.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Відповідно до ст. 35.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Відхиляючи твердження відповідача про відсутність правових підстав для стягнення з нього спірної суми страхового відшкодування з огляду на те, що шкода не була завдана третій особі, а відтак за спричинення такої шкоди, заподіяної при експлуатації забезпеченого ТЗ, не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону, суд апеляційної інстанції вказує, що належність на праві власності обох ТЗ одній особі не нівелює та не припиняє обов'язки відповідача.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого ТЗ (стаття 5 Закону).
Апелянт не вказав норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", або інших актів, в силу яких страховик звільняється від виплати страхового відшкодування у випадку нанесення шкоди особою, відповідальність якої ним застрахована.
У даному випадку факт приналежності двох ТЗ, які попали у ДТП, одній особі не впливає на обов'язок страхової компанії виплатити страхове відшкодування, тож рішення суду першої інстанції відповідає як букві, так і духу закону.
Відповідач відмовився від здійснення виплат суми страхового відшкодування, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, є правомірним та обґрунтованим.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2021 року залишити без змін.
Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає, як постановлена у малозначній справі.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2021 року.
Головуючий Бершадська Г.В.
Судді: Гірський Б.О.
Хома М.В.