Справа № 461/3266/20 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 33/811/1289/20 Доповідач: Белена А. В.
03 березня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
представника - адвоката Шевченка С.С.,
представника митниці - Зирянов О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченка С.С. на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 30 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил за ч.6 ст. 481 МК України,
Постановою судді Галицького районного суду м.Львова від 30 червня 2020 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження - Рівненська область, місце роботи - не працює, місце проживання - АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «FORD», модель «MONDEO», р.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 420,40 гривень судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 15 березня 2020 року о 21 годині 36 хвилин в зону митного контролю митного поста «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби смугою руху «зелений коридор», у напрямку із Республіки Польща до України, в'їхав транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «V 220CDI» р/н НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , та у якому, в якості пасажира, переміщувався громадянин України ОСОБА_1 . В ході митного контролю, шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 06 листопада 2019 року близько 16 години 33 хвилин обравши смугу руху «зелений коридор» ввіз на територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в митному режимі «тимчасове ввезення терміном до 60 днів», під зобов'язання про вивезення № UA209020/2019/85946 від 06 листопада 2019 року у термін до 05 січня 2020 року, транспортний засіб марки «FORD», модель «MONDEO», р.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща). Згідно відмітки у паспортному документі НОМЕР_4 , який виданий органом 5610 08 червня 2016 року та дійсний до 08 червня 2026 року, ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий консульський облік у Генеральному консульстві України в Кракові з 06 листопада 2019 року до 07 лютого 2020 року. Згідно даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), транспортний засіб марки «FORD», модель «MONDEO», р.н. НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 з митної території України, станом на 15 березня 2020 року громадянином України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщений.
На постанову судді представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко С.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м.Львова від 30 червня 2020 року, скасувати оскаржувану постанову, закрити провадження у справі. Повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт мотивує тим, що копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 13 серпня 2020 року, з адвокатом угоду уклав 26 серпня 2020 року, оскільки він не володіє достатнім рівнем правових знань для захисту та представництва своїх інтересів, він не зміг надати суду першої інстанції документи, які свідчать про вчинення дій щодо розмитнення автомобіля.
Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що станом на дату як складення протоколу про порушення митних правил, так і станом на дату винесення постанови у вказаній справі до вказаних правовідносин ОСОБА_1 вчинив дії щодо розмитнення автомобіля, що виключає відповідальність за порушення митних правил. Зазначає, що ОСОБА_1 на даний час підготував повний пакет документів для розмитнення автомобіля, відповідно вважає, що у діях ОСОБА_1 немає складу правопорушення, встановленого ч.6 ст. 481 МК України.
Заслухавши думку представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко С.С., підтриману ОСОБА_1 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку представника митниці, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Згідно положень ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.
Згідно з ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України (№ 4495-VI від 13 березня 2012 року ) тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Судом першої інстанції були досліджені наявні в справі докази, які на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Так, ч.6 ст. 481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
У матеріалах справи наявний протокол про порушення митних правил, який підписаний ОСОБА_1 , а також розписка про те, що він був попереджений про строк у який необхідно було вивезти транспортний засіб за кордон або розмитнити його (а.с.4-6).
Таким чином, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, правильно кваліфіковано за ч.6 ст. 481 МК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги представника правопорушника в суді апеляційної інстанції не знайшли підтвердження, а тому не підлягають задоволенню, відтак постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Таким чином з'ясовано, що апеляційна скарга представника правопорушника не містить правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.530 МК України апеляційний суд,-
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Шевченко С.С. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко С.С. - залишити без задоволення.
Постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 30 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 у справі про порушення митних правил за ч.6 ст. 481 МК України - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Белена