Дата документу 04.10.2021 Справа № 314/2240/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1305/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №314/2240/21Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.185 КК України
04 жовтня 2021 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 червня 2021 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.06.2021 року), яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Запоріжжя, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 20.05.2021 року о 09 годині 26 хвилин, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні відділення банку «ПриватБанк», розташованого за адресою: пров.Торговий, 3-а, м.Вільнянськ, Запорізька область, користуючись відсутністю тимчасового контролю з боку власника, шляхом вільного доступу таємно з корисливих мотивів зі стільця біля входу у вказане приміщення викрала майно, що належить потерпілій ОСОБА_9 , яким розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 10 000 грн.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Вирішено питання про речові докази.
В апеляційній скарзі прокурор просив вирок змінити, у вступній частині вироку зазначити дату народження ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її обвинувачення за ч.1 ст.185 КК. Вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.1 ст.185 КК, ст.69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Свої вимоги мотивував тим, що суд в мотивувальній частині вироку навів мотиви призначення обвинуваченій покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.185 КК з підстав, передбачених ч.1 ст.69 КК. Однак в порушення вимог кримінального закону суд призначив обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі, що не передбачений санкцією статті, без посилання на ч.1 ст.69 КК. Крім того, судом неправильно викладено дані про особу обвинуваченої, а саме рік, місяць та день її народження, а також невірно зазначено кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; захисника, який не заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок суду.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація злочину за ч. 1 ст. 185 КК є правильною і в апеляційній скарзі не оспорюється.
Згідно зі ст. 65 КК, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення із урахуванням ступеня його тяжкості, обставин вчинення цього правопорушення, його наслідків і даних про особу винного.
Згідно з ч.1 ст.69 КК, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченого він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.
Санкцією ч.1 ст.185 КК передбачено покарання у виді штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років.
Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових злочинів засудженими та іншими особами.
Так, відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК у мотивувальній частині вироку від 04.06.2021 з урахуванням кількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального проступку, а також особи обвинуваченої, судом обґрунтовано мотиви призначення обвинуваченій покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.185 КК, з підстав, передбачених ч.1 ст.69 КК. Однак в порушення вищезазначених норм закону України про кримінальну відповідальність районний суд призначив ОСОБА_8 покарання у виді штрафу у розмірі, що не передбачений санкцією статті, а саме 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень, без посилання на ч.1 ст.69 КК.
Окрім того, в порушення приписів ч.2 ст.374 КПК судом не правильно викладені дані про особу обвинуваченої ОСОБА_8 , а саме рік, місяць та день її народження, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що датою народження обвинуваченої є 18 серпня 1952 року. Крім того, судом не вірно зазначено статтю закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 . Зокрема, судом помилково зазначено про обвинувачення останньої у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.309 КК, замість ч.1 ст.185 КК.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.06.2021 відносно ОСОБА_8 підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягає застосуванню (ст. 69 КК).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити.
Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 червня 2021 року щодо ОСОБА_8 в цій справі змінити.
У вступній частині вироку зазначити дату народження ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та її обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України.
Вважати ОСОБА_8 засудженою за ч.1 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4