Дата документу 27.09.2021 Справа № 335/7907/21
Єдиний унікальний № 335/7907/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/898/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
27 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року, якою залишено без задоволення його скаргу на бездіяльність ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
21 липня 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначив, що 3 червня 2021 року він звернувся до ГУНП в Запорізькій області із заявою про кримінальне правопорушення, в якій повідомив про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України. Також у вказаній заяві він просив розпочати досудове розслідування, визнати його потерпілим, та ініціював проведення слідчих дій.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28липня 2021 року було залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 з тих підстав, що скарга останнього містить виключно його власні міркування та припущення щодо вчинення кримінального правопорушення слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 та не містить об'єктивних даних про вчинення вказаною особою кримінального правопорушення, у зв'язку із чим дії ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не суперечать вимогам ст. 214 КПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати бездіяльність посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень незаконною та зобов'язати службових осіб ГУНП в Запорізькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №319 від 6 квітня 2016 року відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Зазначає, що під час ознайомлення 2 червня 2021 року з матеріалами адміністративної справи №280/1421/21, яка перебуває у провадженні судді Запорізького окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_8 до Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_9 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство «Деметра» про визнання протиправною бездіяльність державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_9 він помітив, що обґрунтуванням позовних вимог ОСОБА_8 та доданих доказів до позовної заяви є матеріали кримінального провадження №12019080260000609 від 12 грудня 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом вчинення службового підроблення, однак, останній не має жодного статусу в даному кримінальному провадженні та жодного разу не був офіційно викликаний до СУ ГУНП в Запорізькій області.
Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Виходячи зі змісту клопотання, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали отримав лише 17 серпня 2021 року.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 в судовому засіданні 28 липня 2021 року присутній не був, копію оскаржуваної ним ухвали дійсно отримав лише 15 серпня 2021 року, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Повідомлені належним чином заявник ОСОБА_6 та прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явились, заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає, що неприбуття сторін не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів скарги, ОСОБА_6 звернувся до ГУНП в Запорізькій області із заявою про скоєння кримінального правопорушення (злочину) в порядку ст. 214 КПК України, в якій просив внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 365 КК України (а.с. 3-5).
Із відповіді начальника Запорізького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_10 від 2 липня 2021 року за №К-189/42-07/01-21випливає, що матеріали звернення ОСОБА_6 щодо можливого порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 перенаправлені для організації спільного службового розслідування до т.в.о. заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління ГУНП в Запорізькій області (а.с. 14).
Крім того, згідно відповіді начальника Другого слідчого відділу Р. Єни від 23 червня 2021 року за №283/зкп/17-02-21 вбачається, що у зв'язку із відсутністю підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, звернення ОСОБА_6 щодо можливої протиправної на думку заявника діяльності старшого слідчого в ОВС СУ слідчих ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 пов'язаної із розголошенням стороні кримінального провадження даних досудового розслідування направлено до начальника Запорізького управління ДВБ НП України ОСОБА_11 (а.с. 15).
Також із висновку за результатами службового розслідування за фактом неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 10 липня 2021 року випливає, що за порушення вимог ст. 2, 9, 28 КПК України, п.п. 1, 2 ч. 3 розділу VI Наказу МВС №570 від 6 липня 2017 року «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», ст. 18 Закону України «Про національну поліції», ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12019080260000609 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_7 притягнутий до дисциплінарної відповідальності (а.с. 16-29).
Із листа т.в.о. заступника начальника СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 від 10 липня 2021 року №К-293/2/3/4/6/04-2021 року вбачається, що за результатами службового розслідування щодо факту вчинення старшим слідчим ОСОБА_7 неправомірних дій в частині надання ОСОБА_8 копій та оригіналів матеріалів кримінального провадження №12019080260000609 не знайшли свого підтвердження, порушень чинного законодавства України з боку слідчого не виявлено (а.с. 30).
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції з приводу того, що заява ОСОБА_6 не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факт вчинення таких правопорушень особою, зазначеною у такій заяві є переконливими та обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, частина 1 стаття 365 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на те, що під час ознайомлення ним з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_8 він помітив матеріали кримінального провадження №12019080260000609 від 12 грудня 2019 року, проте, позивач ОСОБА_8 не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, із змісту заяви ОСОБА_6 про скоєння кримінального правопорушення вбачається, що матеріалами кримінального провадження, які знаходяться в адміністративній справі він вважає лист «Про надання інформації Департаментом реєстраційних послуг, яким повідомлено, що на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2020 року по справі №335/7065/20 державним реєстратором департаменту 31 серпня 2020 року до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений реєстраційний запис про накладення арешту на корпоративні права щодо фермерського господарства «Деметра», а також процесуальні рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, зокрема, ухвали від 26 серпня 2020 року та 21 грудня 2020 року.
Проте, посилання ОСОБА_6 на те, що слідчий ОСОБА_7 умисно перевищив свої службові повноваження, надавши матеріали кримінального провадження №12019080260000609 ОСОБА_8 , який не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Так, по-перше, слід зауважити, що розпорядником вищевказаних документів не є орган досудового розслідування, а процесуальні рішення видаються сторонам по справі, а також іншим особам, чи інтереси та права порушені, судом, який виніс такі рішення. Тобто, знаходження ухвал Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в матеріалах адміністративної справи не свідчить про те, що слідчим ОСОБА_7 було перевищено свої службові повноваження, оскільки доказів того, що ним було надано ОСОБА_8 вищевказані документи немає.
По-друге, як вже вище зазначалось, відносно старшого слідчого ОСОБА_7 було проведено службове розслідування та було встановлено, що ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2020 року, якою накладено арешт на корпоративні права ФГ «Деметра», слідчим було направлено на виконання начальникові регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Запорізькій області, начальникові ГУ Держспоживслужби в Запорізькій області, директорові Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради та отримано відповідь щодо прийняття до виконання, а ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року про роз'яснення ухвали від 26 серпня 2020 року скерована для організації виконання директорові Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.
Відтак, навіть із висновку щодо проведення службового розслідування вбачається, що ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя на які також посилається ОСОБА_6 не перебувають наразі у володінні органу досудового розслідування через те, що направлені на виконання до відповідних органів.
Крім того, слід зауважити той факт, що як вбачається із заяви ОСОБА_6 про скоєння кримінального правопорушення, відомості про кримінальне провадження №12019080260000609 від 12 грудня 2019 року були внесені до ЄРДР за його повідомленням про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_13 та ОСОБА_8 .
Тобто, твердження про те, що ОСОБА_8 не має відношення до кримінального провадження №12019080260000609 є поверховим переконанням, при цьому, є дійсним той факт, що даних про наявність або відсутність процесуального статусу останнього у цьому кримінальному провадженні немає.
Таким чином, доводи ОСОБА_6 про те, що слідчим було надано ОСОБА_8 вищевказані матеріали кримінального провадження, який між іншого не має процесуального статусу, чим перевищено свої службові повноваження не знайшли свого підтвердження.
З приводу доводів ОСОБА_6 щодо обов'язкового внесення слідчим відомостей до ЄРДР по його заяві про злочин, то слід зазначити, що подання заяви про вчинення кримінального правопорушення не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що в заяві ОСОБА_6 не було наведено відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому викладені в заяві відомості не підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2021 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4