06.10.2021 Справа №607/17726/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі захисника Рукавець О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №201265 від 23 вересня 2021 року - ОСОБА_1 23 вересня 2021 року о 04 год. 55 хв. в м. Тернопіль по вул. Тарнавського керував автомобілем BMW 530, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю із ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 №ARВF 0422 (повірка дійсна до 26 травня 2022 року) та проїхати в медичний заклад категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, проте забезпечив явку захисника Рукавець О.В., який заперечив провину підзахисного, з підстав зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі, й пояснив суду, що його підзахисний не керував транспортним засобом, а був затриманий працівниками поліції перебуваючи на парковці транспортних засобів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №14552/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року N 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Таким чином, беручи до уваги те, що ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення, за яке передбачена санкція у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, вважаю за необхідне розглядати цю справу про адміністративне правопорушення з суворим дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
Статею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, Управління патрульної поліції в Тернопільській області надало наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ААБ №201265 від 23 вересня 2021 року, в якому процесуально зафіксовано конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення, протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містять всі необхідні реквізити, підписані особою яка склала протокол;
- матеріали відео фіксації з нагрудних відеокамер працівників поліції ВО-00121, ВО-00125;
- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 №ARВF 0422, чинне до 26 травня 2022 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 23вересня 2021 року;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО №4807182 від 23 вересня 2021 року;
- рапорт заступника командира роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гладчук Ю. від 23 вересня 2021 року.
Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Ознаки алкогольного сп'яніння визначені в п.3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованій в МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Так, ознаками алкогольного сп'яніння є, в тому числі, запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 3,4 вказаного вище Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗі Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається із змісту протоколу, до нього в якості доказів додано відео з нагрудних відеокамер працівників поліції ВО-00125, ВО-00121, відео з автореєстратора, однак оглянувши компакт-диск встановлено на ньому відсутні відеоматеріали з автореєстратора.
Згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1206, застосування працівниками поліції технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення (розділ 1 п. 2 п.п.1).
Увімкнення відео реєстратора здійснюється з моменту виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється в режимі денної або нічної зйомки (розділ 3 п. 2)
Строк зберігання відеозаписів становить 30 днів. Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх в процесі здійснення оперативно розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження таабо провадження у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участі особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань. (розділ 8 п.3.4).
Наведене свідчить, що з метою фіксації фактів порушення водіями ПДР України, передбачено проведення поліцейськими відеозапису за допомогою відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер, які є належними і допустимими доказами, на підстав яких встановлюються фактичні обставини справи, у тому числі, доведення винуватості особи у вчиненні правопорушення.
З переглянутого відеозапису нагрудних відеокамер працівників поліції зі слів працівників патрульної поліції вбачається, що вони переслідували транспортний засіб до моменту його зупинки, однак даних про саме переслідування та факту зупинки транспортного засобу у відеоматеріалах відсутні. Також відсутні відеоматеріали з автореєстратора, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення як додаток до протоколу.
Якщо огляд особи на стан алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або щодо перебування під таким впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Відповідно до Розділу III «Порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016р. №100 (надалі за текстом - Інструкція) службові автомобілі обладнуються відповідними відеореєстраторами. їх включення здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Крім того, відповідно п.п.3.3, 3.5 вказаної вище Інструкції, нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівниками поліції та знаходитися в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, після її активації все спілкування повинно бути записано безперервно.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що усі події працівниками поліції не фіксувалися, відео з автореєстратора взагалі відсутні, тому не відповідають зазначеним вище вимогам інструкції.
Долучений до матеріалів справи, в якості доказу рапорт заступника командира роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області Гладчук Ю. від 23 вересня 2021 року, суд до уваги не приймає, оскільки інформація у ньому відображена виключно зі слів поліцейського, який є зацікавленою особою, такий доказ відсутній у переліку можливих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, що узгоджується із практикою Верховного Суду (постанова від 20.05.2020р. у справі №524/5741/16-а), відповідно до якої рапорт не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можна зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Це повністю узгоджується з приписами ч.2 ст. 251 КУпАП, згідно яких обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд наголошує, що означений вище протокол про адміністративне правопорушення ААБ№201265 від 23 вересня 2021 року не відображає дійсних обставин події, а направлені до суду матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не містять передбачених законом відеозаписів, на яких зафіксовано факт вчинення правопорушення.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
СуддяВ. М. Братасюк