06.10.2021 Справа №607/14613/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Братасюка В.М.
за участю секретаря Паславської Т.І.
представника позивача Вереса М.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває позов ОСОБА_1 до Управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4582270 від 03.08.2021 року.
Заявлені вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4582270 від 03.08.2021 року на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Однак вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи і є такою, що підлягає до скасування, оскільки вона винесена з порушенням вимог закону та без достатнього обґрунтування. Позивач зазначає, що порушень ПДР він не допускав, оскільки державний номерний знак автомобіля чітко розпізнавався на відстані 20 м.
У судовому засіданні представник позивача Верес М.Я. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити. Окремо просив суд встановити ту обставину, що його довіритель не вчинив правопорушення передбачене ст.. 121 КУпАП, оскільки відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем - поліцейський підійшов до нерухомого транспортного засобу, в якому перебував позивач, котрий не перебував в статусі кермувальника.
Представник відповідача Управління національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, однак надіслав відзив на позов, змістом якого позивач намагається спростувати доводи позивача виключно тим, що номерний знак керованого позивачем автомобіля був закритий решіткою.
Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із таких міркувань.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4582270 від 03.08.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, оскільки останній, згідно змісту спірної постанови, 03.08.2021р. о 22год. 13хв. в м.Тернопіль вул. Олександра Довженка, 13 керував транспортним засобом Audi A6 з ДНЗ НОМЕР_1 , що був закритий стороннім предметом, чим порушив п.2.9. «в» ПДР - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів.
Згідно п. 2.9 в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
-не належить цьому засобу;
-не відповідає вимогам стандартів;
-закріплений не в установленому для цього місці;
-закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
-неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
В свою чергу ч.6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ст. 278 КУпАП зобов'язує орган, який розглядає справу, з'ясувати ряд обставин, які мають значення для правильного її вирішення. Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
(!) Як зазначено вище, диспозиція ч.6 ст. 121 КУпАП, передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - при цьому Суд наголошує, що об'єктивна сторона означеного правопорушення, тобто сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, має прояв у двох способах: керування водієм транспортним засобом
-з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи
- забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відтак інспектором поліції, при складанні спірної постанови нечітко визначено об'єктивну сторону правопорушення, оскільки способи вчинення не розмежовано - інкриміновано позивачу керування 03.08.2021 року о 22 год. 13хв. в м.Тернопіль вул. Олександра Довженка, 13 керував транспортним засобом, у якого державний номерний знак був закритий сторонніми предметами, а саме решіткою (проте не зазначено, чи ця решітка перешкоджає або ускладнює ідентифікацію номерного знака за будь якої відстані), що не дає чітко розпізнати символи на відстані 20 метрів (проте це є ознакою іншого способу вчинення, адже за змістом диспозиції ч.6 ст. 121 КУпАП, неможливість чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів має бути наслідком забруднення номерного знака, а не застосування матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, для яких неважлива відстань для констатації неможливості ідентифікації символів номерного знаку).
Для української правової системи такий термін, як “стандарт доказування” є новим, а тому ще малодослідженим. Він є характерним для тих країн де найбільш виражена змагальна модель процесу. В американському та англійському праві під терміном “стандарт доказування” розуміють критерій, відповідно до якого суддя виносить рішення по справі. Стандарт доказування не ставить мету встановити істину, а лише є показником того, чи змогли сторони успішно виконати покладений на них тягар доказування.
Оскільки у вітчизняному процесуальному законі відсутнє визначення розумного сумніву чи доведеності вини поза розумним сумнівом, то для належного розуміння сутності поняття “поза розумним сумнівом” в Україні насамперед керуватися практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), в якій Суд ілюструє європейський стандарт розуміння аналізованого принципу.
Правова позиція ЄСПЛ щодо цього, відображена, зокрема, у п. 43 Рішення від 14 лютого 2008 р. у справі “Кобець проти України”. Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом”. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Summum jus, summa injuria «занадто точне виконання норм права породжує найвищу несправедливість».
Таким чином Судом встановлено, що поліцейський, як посадова особа яка виконує посадові інструкції, оцінивши докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись чинними нормативно-правовими актами України та своєю правосвідомістю, виніс відповідну спірну постанову, однак не врахував, що не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт наявності решітки на номерному знакові, а з оглянутої в судовому засіданні, наданої відповідачем, відеозйомки події, неможливо ідентифікувати, що номерний знак автомобіля, котрий перебував на обочині дороги, і за кермом якого перебував позивач, не проглядається на відстані 20 метрів, адже відеозйомка велася в безпосередній близькості до автомобіля.
Окремо Суд наголошує, що з наданого стороною відповідача носія відео зйомки, взагалі не вбачається, що ТЗ, до якого підійшов поліцейський, і за кермом якого перебував позивач, перебував в стані руху. Як пояснив представник позивача, того дня позивач дійсно керував автомобілем Audi A6 з ДНЗ НОМЕР_1 , однак о 22год. 13хв. в м.Тернопіль вул. Олександра Довженка ОСОБА_1 сидячи за кермом автомобіля спілкувався з колегою, котрий перебував на пасажирському сидінні, а сам транспортний засіб перебував у нерухомому стані на обочині дороги.
Матеріалів з відео реєстратора поліцейського автомобіля, на підтвердження руху ТЗ в момент зупинки, відповідачем Суду не надано, а відтак, з огляду на наявні докази, Судом не встановлено, що позивач керував автомобілем Audi A6 з ДНЗ НОМЕР_1 , о 22год. 13хв. в м.Тернопіль по вул. Олександра Довженка.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, натомість відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, Суд вважає, що провина позивача не доведена.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, Суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, провина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4582270 від 03.08.2021 року, слід скасувати.
Керуючись ст. 183, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4582270 від 03.08.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 гривень, сплаченого при зверненні до суду, судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк