04.10.2021 Справа №607/15408/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.
представника позивача Кноля П. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після смерті його батька відкрилась спадщина за заповітом на даний житловий будинок. Однак, постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на житловий будинок.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника, не заперечують проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 27.05.2011 Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 18.
24 жовтня 2006 року за реєстровим № 147 Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області було складено та посвідчено заповіт від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_1 на все майно.
У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 752/2011, після смерті ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_3 про відмову від прийняття обов'язкової частки у спадщині № 1275 від 13 жовтня 2011 року. ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини № 1276 від 13 жовтня 2011 року. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
Відповідно до інформаційної довідки, виданої ФО-П ОСОБА_4 20.08.2019 за № 146 вбачається, що згідно технічного паспорту, виданого 29.05.2019, загальна площа житлового будинку становить 66,9 кв. м., житлова - 42,6 кв. м. Житлова площа збільшилася на 11,1 кв. м. за рахунок переобладнання веранди під житлову кімнату і проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, що не суперечить чинному законодавству і не вимагає дозвільної документації (Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 із змінами від 28.12.2012 та 08.01.2013, постанова КМУ від 07.06.2017). Літня кухня літ. «Б», господарська будівля з підвалом літ. «Ж» раніше рахувалась літня кухня літ. «Б».
Згідно інформаційної довідки, виданої ФО-П ОСОБА_4 20.08.2019 за № 147, по обліку бюро: державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , проведена на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок виданого Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області 12 червня 1980 року за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 .
Із довідки виконавчого комітету Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 837 від 17.08.2021 вбачається, що за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 15 квітня 1991 року у вищезгаданому колгоспному дворі були зареєстровані: голова двору ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ); дружина ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ); син ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ); син ОСОБА_1 (позивач).
Земельна ділянка площею 0,1530 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, яка розташована по АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 6125255400:02:001:1704, приватизована, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 247782156 від 11.03.2021.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991р.). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р. мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні: б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних: г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України - Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Оскільки вищевказаний житловий будинок побудовано до 15.04.1991р. (до введення в дію Закону України «Про власність») спадкодавець як член колишнього колгоспного двору набув на нього право сумісної власності, причому це право збереглося за ним і після припинення колгоспного двору в результаті введення вдію вказаного Закону.
Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК УРСР 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до вимог ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до вимог ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно із вимогами ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, якщо не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з питання оформлення своїх спадкових прав за заповітом на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.06.2021 за вих. № 1513/02-31, оскільки було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на житловий будинок.
Нормами статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавець не отримав за життя правовстановлюючих документів на належне майно, та відповідно було виявлено, що відсутній правовстановлюючий документ та державна реєстрація права власності на житловий будинок, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Великобірківська селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: смт В.Бірки вул. Грушевського, 53 Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394869.
Повний текст рішення суду складено та підписано 12 жовтня 2021 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко