06.10.2021 Справа №607/15884/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Братасюк В.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , не працюючої,
за ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01 вересня 2021 року близько 17 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на спортивному майданчику по вул. Коперника, 7 м. Тернопіль розпивав слабоалкогольний напій «Рево» ємкістю 0,5 л., міцністю 8,5 %, чим порушив вимоги ст.178 КУпАП, однак не досяг шістнадцятирічного віку, тому до відповідальності притягується його мати громадянка ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеною про місце і час розгляду справи, за адресою зазначеною у протоколі, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Враховуючи вимоги ст.268 КУпАП та строки розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, доведена матеріалами справи дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №477721 від 01 вересня 2021 року; рапортом старшого інспектора СЮП ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області У.Луцко від 01 вересня 2021 року; поясненнями ОСОБА_2 від 01 вересня 2021 року; копією фотознімка; копією повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 від 22 травня 2007 року.
Відповідальність за ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
За даних обставин, суд вважає, що матір неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 не виконувала обов'язків щодо виховання сина, внаслідок чого він, будучи неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, тому в діях правопорушника містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
При обранні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, у зв'язку з цим, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні в дохід держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. М. Братасюк