11.10.2021 Справа №607/18120/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря Свергун Т.В., заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи - ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заінтересована особа - ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису, просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк 3 (три) місяці, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заява мотивовано тим, що 24 серпня 2021 року із телефонного дзвінка дочки ОСОБА_7 їй стало відомо, що чоловік прийшов додому по АДРЕСА_2 , де вчинив стосовно дочок психологічне насильство. Зі слів, дітей батько проявив до них грубу зневагу, ображав, обзивав тупими, морально та психологічно тиснув на них, завдав емоційного болю. Надалі працівниками поліції щодо ОСОБА_3 було складено два адміністративних протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, серії ВАБ № 475697 та серії ВАБ № 475697. З метою негайного припинення протиправних дій щодо ОСОБА_3 працівниками поліції було винесено тимчасовий заборонний припис на строк п'ять діб, із 24 серпня 2021 року по 29 серпня 2021 року. З метою унеможливлення протиправних дій у майбутньому заявник і просить винести по відношенню до ОСОБА_3 обмежувальний припис.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні заявник заяву підтримала. Пояснила, що 24 серпня 2021 року їй зателефонувала старша донька, яка плакала, просила щось робити, через те, що батько її образив. На цей час в неї з ОСОБА_8 проходить розірвання шлюбу, однак, вони проживають разом. Через це в сім'ї напружений психологічний клімат. Через психологічний стан дітей, вони зверталися до психолога.
Представник заявниці заяву підтримав.
Заінтересована особа ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Наголошує, що в нього з дітьми нормальні стосунки, вони спілкуються, діляться з ним своїми переживаннями, показують оцінки, у разі відсутності заявниці він готує їм їжу, допомагає з уроками. 24 серпня 2021 року з доньками він не конфліктував.
Представник заінтересованої особи просить відмовити в задоволенні заяви.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають разом з доньками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_2 .
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 напружені конфліктні стосунки, у суді наявна цивільна справа про розірвання шлюбу між ними.
24 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського РУ ГНП в Тернопільській області з приводу того, що ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психолочніого характеру відносно доньок, принижував їх честь та гідність, морально тиснув.
Такі ж пояснення працівникам поліції надала неповнолітня ОСОБА_5 .
Інспектором РУП ГУНП в Тернопільській області 24 серпня 2021 року щодо ОСОБА_3 було винесено тимчасовий заборонний припис на строк п'ять діб, із 24 серпня 2021 року по 29 серпня 2021 року у вигляді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалими особами.
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2021 року у справі №607/14806/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частини першої статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 170 гривень за те, що близько 14:00 год. гр. ОСОБА_3 за місцем проживання за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки гр. ОСОБА_6 , а саме ображав її та психологічно і морально тиснув внаслідок чого могло бути завдано шкоди її психічному здоров'ю, чим своїми діями порушив статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив правопорушення, передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно пункту третього частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 6 частини першої статті 1 зазначеного Закону передбачено, що кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
За пунктом 9 частини першої статті 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», однією із засад запобігання та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пунктом 7 та 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Особа, яка постраждала від домашнього насильства це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
В силу вимог частини другої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом прав спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкуватися з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Частиною третьою даної статті визначено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина) - це дитина, яка стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Проаналізувавши матеріали даної справи, оцінивши та дослідивши докази, які надані сторонами, суд вважає, що заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про видачу обмежувального припису не підлягає до задоволення.
Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 стверджує, що є ризик того, що ОСОБА_3 знову буде вчиняти відносно домашнє насильство відносно дітей.
Разом з тим, оцінивши ризики, суд вважає, що заявницею не доведено того, що ОСОБА_3 буде продовжувати протиправну поведінку та вчиняти домашнє насильство.
Суд зауважує, що після одиничного інциденту, який мав місце 24 серпня 2021 року, сторони продовжували проживати разом більше двох місяців, фактів домашнього насильства не зафіксовано.
Крім того, суд також враховує особу ОСОБА_3 , який раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, працює.
Тому, оцінивши надані докази, а також дані про особу ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що заявником не доведено наявність таких ризиків продовження протиправної поведінки заінтересованої особи, та їх вплив на дітей, що може призвести до тяжких або особливо тяжких наслідків, а тому, обмеження які просить ввести заявниця, посилаючись на вчинення домашнього насильства, є непропорційними щодо обмеження права на свободу пересування та спілкування із дітьми.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 350-1 - 350-6 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частини 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 - зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк