Справа № 242/2904/21 Провадження № 2/242/951/21
12 жовтня 2021 року м. Селидове
Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши в м. Селидове цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, -
02.06.2021 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № 9713 від 22.04.2013 року між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , остання отримана кредит у загальному розмірі 10000 грн. на 24 місяці з 22.04.2013 по 22.04.2015 зі сплатою 28,8% річних. В подальшому між ПрАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів від 07.05.2013 № 9, за умовами якого страховик здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між КС «Українська кредитна спілка» та позичальниками. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань страхова компанія сплатила на користь КС «Українська кредитна спілка» виплату страхового відшкодування у розрізі 18 997,32 грн. Просить стягнути з відповідача виплачену суму страхового відшкодування та судові витрати.
Заяви та клопотання сторін.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Процесуальні дії у справі.
03.06.2021 р. судом зроблено запит щодо уточнення зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 15.06.2021 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться у спрощеному провадженні з викликом сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 головуючим у справі визначено суддю Черкова В.Г.
Ухвалою суду від 01.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначений судовий розгляд без виклику сторін на 12.10.2021.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні були досліджені письмові докази, які надійшли під час розгляду справи:
Так, відповідно до укладеного договору № 9713 від 22.04.2013 року між КС «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , остання отримана кредит у загальному розмірі 10000 грн. на 24 місяці з 22.04.2013 по 22.04.2015 зі сплатою 28,8% річних. В подальшому між ПрАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів від 07.05.2013 № 9, за умовами якого страховик здійснює страхування кредитних ризиків за кредитними договорами, укладеними між КС «Українська кредитна спілка» та позичальниками. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань страхова компанія 02.04.2021 сплатила на користь КС «Українська кредитна спілка» виплату страхового відшкодування у розрізі 18 997,32 грн., про що отримано відповідну довідку.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".
У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.
З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається зі змісту ст.610 ЦК України. порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України. боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтями 979, 980 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ч.1 ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконало покладені на нього законом та умовами Договору добровільного страхування кредитів обов'язки, до ПрАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги в порядку регресу на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 18997,32 грн., тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України за рахунок відповідача позивачу слід відшкодувати понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2270,00 грн., який був понесений позивачем при поданні позову до суду.
Керуючись ст.ст. 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20346864) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 997 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 32 коп. та судові витрати у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Повне рішення складено та підписано 12.10.2021 р.
Суддя