Справа №242/4247/21
Провадження №2/242/1274/21
Іменем України
07 жовтня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді: Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Селидівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якої зазначила, що у квітні 2017 року помер її батько - ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 . Оскільки про смерть батька їй стало відомо в червні 2021 року, вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Вважає, що строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки про смерть батька їй було невідомо. Крім того, в квітні 2014 року вони з матір'ю переїхали з території, де проводилася антитерористична операція. З моменту переїзду зв'язок із батьком був втрачений.
Просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер в квітні 2017 року, тривалістю три місяці.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 серпня 2021 року цивільний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про слухання справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - Селидівської міської ради - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.
Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Матеріали справи містять копію свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 25 жовтня 1993 року відділом ЗАГС м. Селидове Донецької області, відповідно до якого ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер в квітні 2017 року, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12 грудня 2017 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Згідно з копією договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 16 квітня 1998 року приватним нотаріусом Леоновою В. П., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 .
Частиною 1 статті 1268 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За повідомленням державного нотаріуса Першої селидівської державної нотаріальної контори № 563/01-16 від 24 червня 2021 року ОСОБА_1 відмолено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом, оскільки позивачем пропущений шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини.
Крім того, на запит суду Першою селидівською державною нотаріальною. конторою надано відповідь, згідно з якою згідно даних Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 Першою селидівською державною нотаріальною конторою спадкова справа не заводилась, заповіт не посвідчувався
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Крім того, суд враховує ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.
Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions).
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини, а тому, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з дня набрання чинності судовим рішенням для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого у квітні 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1221, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер в квітні 2017 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: Селидівська міська рада, юридична адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 8.
Суддя Н.О. Хацько