Справа № 266/3774/20
Провадженя№ 2/266/149/21
29.09.2021 року м. Маріуполь Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Курбанової Н.М.,
при секретарі - Макогон С.Б.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності,
третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахова Марина Андріївна,
ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилалась на те, що власниками квартири за адресою АДРЕСА_1 , були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина, яка складає 1/2 частину вказаної квартири. 18.03.2020 року, вона після смерті своєї сестри ОСОБА_4 22.09.2019 року звернулася до приватного нотаріуса Сахової Марини Андріївни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину зазначеної квартири та 15.04.2020 року вона отримала від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. Після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина, яка складає 1/2 частину вказаної квартири, яку фактично отримала ОСОБА_4 після його смерті, оскільки вони проживали однією сім'єю та вели спільне господарство більш ніж п'ять років. 17.06.2020 року вона знову подала заяву до приватного нотаріуса Сахової М.А. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину даної квартири. Однак 24.06.2020 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що немає встановленого факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та було рекомендовано звернутися до суду. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були одружені вісімнадцять років, зареєстрували шлюб 19.06.1979 року, та у 1995 році, як сім'я, приватизували дану квартиру, яка їм належала на праві приватної сумісної власності. Не зважаючи на те, що у 1997 році останні розірвали шлюб, вони усе своє життя фактично мешкали та були зареєстровані в даній квартирі, вели спільне господарство, сплачували комунальні платежі, турбувалися один про одного до смерті ОСОБА_5 . Розірвання шлюбу в даній ситуації можна назвати фіктивним та робилося для того, щоб ОСОБА_5 міг скористатися пільгами у лікарні, оскільки тяжко хворів. Тобто після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_4 успадкувала 1/2квартири, що належала померлому,але належним чином не оформила своїх прав. Однак вона нотаріально оформити свої права не може, у зв'язку з чим вимушена звернутися до суду і просить встановити юридичний факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю з 1976 року і по день смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 , тобто понад п'ять років до часу відкриття спадщини. Визнати право власності за нею на спадкове майно, а саме на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 06.08.2020 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 03.09.2020 року витребувано від приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахової Марини Андріївни належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .
16.09.2020 року до суду від приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахової М.А. надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.10.2020 року по справі закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.
До суду позивачка ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, за участю її представника ОСОБА_1 .
Представник позивачки ОСОБА_1 , який діє на підставі ордеру, в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що відомостей про те, чи перебувала ОСОБА_4 або ОСОБА_5 у новому шлюбі після розлучення у нього не має і дані обставини йому не відомі. Чим хворів ОСОБА_5 , чи потребував додаткового догляду, не знає. Хто ховав ОСОБА_5 пояснити не може. Документів про поховання та витрати у нього не має, позов просив задовольнити.
Представник відповідача Маріупольської міської ради Бастрига С.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на практику Верховного суду України, те, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено, і доказів такого проживання суду не надано, тому у задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахова М.А. до суду надала заяву, якою просила справу розглянути у її відсутність на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_3 вона не знає. ОСОБА_4 вона знала десь з 1979р., з того моменту, як вона прийшла працювати в «Дитячу художню школу». ОСОБА_5 вона не знала і не бачила. ОСОБА_4 мешкала поряд з «Будинком побуту», про особисте життя вона нічого не розповідала, вони спілкувалися лише на виробничі питання. Чоловік у ОСОБА_4 якійсь був, але їй більше нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_3 він не знає. ОСОБА_4 він знає, була колегою по роботі, їй дали квартиру по АДРЕСА_2 . Знав, що ОСОБА_4 була у шлюбі з ОСОБА_8 , його знав, однак прізвище не знає. Спілкувалися з ОСОБА_4 все життя до 1991р., а потім при зустрічах, після 1991р. він в гостях у неї не був. Йому було відомо, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано шлюб, про причини розірвання шлюбу йому не відоми. Хто кого поховав йому невідомо. Він спілкувався лише по робочим питанням з ОСОБА_4 , а особистим життям вона не ділилася, дітей в них не було. Йому було відомо, що ОСОБА_5 хворів, але на що йому не відомо. Він не може стверджувати чи мешкали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_4 він знає з 1976р., вона була в організації «Національний союз художників». ОСОБА_4 мешкала по АДРЕСА_2 , мешкала сама, деякий час з чоловіком, він його пам'ятає лише в обличчя, бачив на виставках, дітей у них не було. Йому не було відомо, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвали шлюб. ОСОБА_4 була закритою людиною, не розповідала про особисте життя, йому було відомо, що ОСОБА_5 хворів, але на що йому не відомо. Він в гості до них не ходив і хто ховав ОСОБА_5 не знає.
Вислухавши представника позивачки, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві Положення» СК України, цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.
Положення Кодексу законів про шлюб та сім'ю України (надалі - КпШС України) не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Тому встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27.09.2019 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 912 (а.с. 22, 60).
Згідно з інформацією, наданою відділом аналітичного забезпечення Департаменту аналітичних послуг Маріупольської міської ради 15.06.2020р. № 099-99.06-02641, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована з 04.01.1977р. по 17.10.2019р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17, 62).
Відповідно до інформації з картотеки реєстрації мешканців м. Маріуполь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований з 26.06.1979р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Згідно з особовим рахунком № НОМЕР_2 «Приморського ЖЕК 8», квартиронаймач за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , з ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 , 1938р.н., помер (а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.02.1995р. Державним підприємством з ремонту та експлуатації житфонд «Житловик» ОСОБА_4 та членам її сім'ї ОСОБА_5 належала на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Відповідно до спадкової справи № 52/2020, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.05.2020р., яким приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахова М.А., посвідчила, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: 1/2 частини однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа усієї квартири 36,8 кв.м, житлова площа 16,7 кв.м. (а.с. 26-27, 87-88, 54-92).
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 24.10.1997р. відділом реєстрації актів громадянського стану Приморської рай адміністрації м. Маріуполя, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано 24.10.1997р. (а.с. 23).
Відповідно до інформації зав. відділу РАЦС № 52 від 25.05.1999р., начальнику ділянку № 2 ДПРЕЖФ м. Маріуполя повідомлено, що смерть ОСОБА_5 ,1938р.н., мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована 14.04.1999р., запис акта про смерть № 322 (а.с. 21).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.06.2020 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 , оскільки вона не надала документів, які підтверджують родинні відносини із спадкодавцем та було рекомендовано звернутися до суду (а.с. 15).
Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України вважати майно (частку спірної квартири) таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Враховуючи вищевикладене, те, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено, суд приходить до висновку, що позивач не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1976 року і по день смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 , і пояснення допитаних в судовому засіданні свідків даний факт не підтверджують, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Сахова Марина Андріївна - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення - 08 жовтня 2021 року.
Суддя: Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3
Відповідач - Маріупольська міська рада, ЄДРПОУ 33852448, пр. Миру, буд. 70, м.Маріуполь, 87500