Справа № 234/5761/21
Провадження № 2/234/2816/21
06 жовтня 2021 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу №234/5761/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
05.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позовна заява вмотивована тим, що 02.10.2014 року ОСОБА_4 уклав договір позики з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якого вони прийняли у борг суму 10 000 доларів США, що на день подання позову еквівалентно 280 600 гривень. Відповідно до договору позики ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися повернути борг в повному обсязі не пізніше 02.10.2020 року.
03.04.2021 року ОСОБА_4 уклав з позивачем ОСОБА_1 договір відступлення права вимоги, згідно якого він (цесіонарій) набуває право вимоги за договором позики від 02.10.2014 року і стає кредитором за цим договором, який було укладено між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3
04.04.2021 року боржникам було відправлено повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги новому кредитору.
П. 15 договору позики від 02.10.2014 року передбачено, що в разі порушення позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором, він зобов'язується сплатити на користь позикодавця штраф розміром сто відсотків від суми позики.
Таким чином, штраф за невиконання зобов'язань за договором позики від 02.10.2014 року складає 10 000 (десять тисяч) доларів США, що на момент подання позову складає 280 600 грн. Тому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 10 000 доларів США, яка на час подання позову еквівалентна сумі 280 600 гривень та штраф, який складає 10 000 доларів США, що на час подання позову еквівалентно сумі 280 600 гривень.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05.0.2021 року по справі відкрите спрощене позовне провадження, без виклику сторін та відповідачам надано строк для подання відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження. Відповідачі своїми процесуальними правами не скористались, заперечень та відзив на позов не надали.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 17.08.2021 року, розгляд цивільної справи № 234/5761/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу постановлено проводити у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, призначене судове засідання з розгляду справи по суті на 17 вересня 2021 року на 13-30 год.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, на позові наполягав, був не проти винесення по справі заочного рішення.
У судове засідання відповідачі не з'явилися за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та від них не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відзиву на позовну заяву від відповідачів не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку заочного провадження, адже існують всі умови для ухвалення заочного рішення, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Судом встановлено, що 02.10.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено письмовий договір позики, згідно якого відповідачі отримали в позику 10 000 доларів США з умовою повернення їх не пізніше 02.10.2020 року.
Згідно п. 3 Договору позичальники засвідчили, що отримали кошти від позикодавця повністю ще до підписання договору.
03.04.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого ОСОБА_1 став новим кредитором за Договором позики від 02.10.2014 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та отримав право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення на його користь боргу, згідно Договору позики від 02.10.2014 року, про що письмовим листом повідомлено позичальників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно п. 12 Договору про відступлення права вимоги від 03.04.2021 року, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Відповідачі свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконали.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості.
Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 533 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якими зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто виконання зобов'язання у гривнях з урахуванням еквівалента іноземної валюти можливе лише у разі якщо сторони узгодили це у договорі.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Вказана правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 537/6309/16-ц (провадження № 61-43424св18) та від 26 лютого 2020 року у справі № 357/5634/18-ц (провадження № 61-11515св19).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачів основну заборгованість в сумі 10 000 доларів США, що на день подання позову еквівалентно 280 600 гривень.
У строк, визначений договором, а саме 02.10.2020 року відповідачі зобов'язання за договором позики не виконали.
В зв'язку з чим, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу за договором позики в розмірі 10 000,00 доларів США, що на день подання позову еквівалентно 280 600 гривень.
Крім того, пунктом 15 Договору позики від 02.10.2014 року передбачено, що у разі порушення позичальником будь-якого зобов'язання за договором позичальник зобов'язується сплатити на користь позикодавця штраф в розмірі 100% від суми позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору, неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі).
Враховуючи вищевикладене, а також невиконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умов Договору позики, вимога про стягнення з них 10 000,00 доларів США, що на день подання позову еквівалентно 280 600 гривень штрафу також підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та стягнути з відповідачів на користь позивача суму боргу у розмірі 10 000 доларів США, яка на час подання позову еквівалентна сумі 280 600 гривень та штраф, який складає 10 000 доларів США, що на час подання позову еквівалентно сумі 280 600 гривень.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає, також необхідним стягнути з відповідачів на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 5612,00 грн.
На підставі статей 526, 530, 625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись статтями 10, 12, 81, 263, 265, 280-281 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення боргу- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , суму боргу у розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, яка на час подання позову еквівалентна сумі 280 600 гривень та штраф, який складає 10 000 (десять) доларів США, що на час подання позову еквівалентно сумі 280 600 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі по 2 806,00 грн. з кожного відповідача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Г.Костюков