233 № 233/3321/21
11 жовтня 2021 року м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
04 серпня 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за заявою ОСОБА_2 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20 липня 2021 року до повноліття дитини.
08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування вказаного судового наказу. Вважає що вимоги стягувача є необґрунтованими. Зазначив, що судом не досліджено всі обставини справи та не враховано його майновий стан та факт того, що з 2011 року він вже сплачує аліменти на утримання іншої неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Тому просить скасувати судовий наказ Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року № 233/3321/21.
Дослідивши подану заяву, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК Україниу разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Як передбачено пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину-однієї чверті, на двох дітей-однієї третини, на трьох і більше дітей-половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Частинами 7 та 8 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Тобто, згідно вимог ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає і набирає законної сили з моменту його винесення.
На підставі викладеного, враховуючи, що у боржника за судовим наказом про стягнення аліментів відсутнє право на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу про стягнення аліментів, вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення аліментів слід відмовити.
Одночасно суд заважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості для захисту своїх прав звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів із наведених ним в заяві підстав.
Керуючись ст.. 170 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: