233 № 229/4228/21
11 жовтня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120210522600000197 від 21 травня 2021 року, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області судді надійшло клопотання прокурора Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , в якому зазначено, що у провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки на теперішній час не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу останньому під час досудового слідства та під час судового розгляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 жовтня 2021 року, на поточний час судове провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України не завершено.
Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно нього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, а саме ризики: - переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду з огляду на те, що останньому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, і це може бути визнане ним менш небезпечними, ніж покарання і процедура виконання покарання, що тим самим допустить тяганину судового розгляду, у зв'язку з чим запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на неупереджений, повний та всебічний розгляд кримінального провадження. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду; - незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини скоєння ним кримінального правопорушень, оскільки обвинувачений особисто з ними знайомий та може з огляду на це спробувати переконати останніх шляхом залякування, вмовляння, викликання жалю або іншим чином змінити свої показання під час судового розгляду з метою уникнення покарання за скоєне кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
В той же час суд вважає недоведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які, в тому числі, посилається прокурор у клопотанні, оскільки прокурором не конкретизовано, які саме речі може знищити, сховати або спотворити обвинувачений та яким іншим чином він може перешкоджати кримінальному провадженню; а також не обґрунтовано ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи при цьому те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто відсутні підстави вважати його особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, який є працездатним, до затримання був офіційно працевлаштований, має обов'язок по утриманню двох неповнолітніх дітей, на медичних обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше засуджений не був, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено, а більш м'який запобіжний захід, з урахуванням існування вищезазначених ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 . За таких підстав, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність вказаних ризиків, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому задоволенню не підлягає.
З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема інкримінування вчинення злочину ОСОБА_5 , який спричинив загибель людини, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, громадянина України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, терміном по 09 грудня 2021 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_5 , - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали всім учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя