Справа №295/12752/21
1-кс/295/6103/21
29.09.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021060410000467 від 24.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на молочну ванну об'ємом 1500 л., яка належить ОСОБА_5 та позбавити власника та третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, вказавши, що наполягає на задоволенні клопотання у зв'язку із необхідністю проведення товарознавчої експертизи.
Власник майна не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Суд дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в період часу з 22.09.2021 по 24.09.2021 року невідома особа, шляхом пошкодження металевої огорожі та металопластикових дверей проникла до будівлі молочного блоку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрала дві промислові ванни для охолодження молока, чим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_5 24.09.2021 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021065410000239 № 12021060410000467 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Житомирської окружної прокуратури.
25.09.2021 під час ОМП за адресою: с. Троянів, провулок Житомирський 29 в ОСОБА_6 було виявлено та в подальшому на підставі його заяви вилучено промислову молочну ванну об'ємом 1500 грн. Допитаний у якості свідка гр. ОСОБА_6 вказав, що молочну ванну, він викрав спільно з чоловіком, на ім'я ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні молочного цеху. Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 вказав, що в приміщенні молочного блоку у АДРЕСА_1 він залишив дві молочні ванни, які мав на меті в подальшому продати, однак 24.09.2021 року він виявив їх відсутність.
Постановою про визнання речовими доказами від 26.09.2021 вищевказана молочна ванна для охолодження молока об'ємом 1500 л. визнана речовим доказом в кримінальному провадженні № 12021060410000467.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на завдання арешту майна та з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на молочну ванну об'ємом 1500 л., яка належить ОСОБА_5 та позбавити власника та третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1