Справа № 947/30887/21
Провадження № 1-кс/947/14154/21
13.10.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001115 від 03.08.2021 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Досудовим розслідуванням установлено, що на початку серпня 2021 року, (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 , з метою протиправного особистого збагачення, шляхом систематичного вчинення незаконного придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну, вступив у попередню змову зі своїм знайомим ОСОБА_5 , який усвідомлюючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками для здоров'я невизначеного кола осіб, добровільно та умисно надав згоду на зберігання та збут наркотичних засобів.
З цією метою ОСОБА_7 , при невстановлених слідством обставинах, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, в невизначеній кількості, які в подальшому зберігав за місцем свого проживання та систематично збував самостійно, а також передавав ОСОБА_5 для подальшого збуту.
Водночас, ОСОБА_5 за спільною домовленістю з ОСОБА_7 , з метою налагодження систематичного збуту наркотичних засобів, з числа своїх знайомих, розпочав підшукувати ймовірних та постійних покупців наркотичних засобів, що створило умови для безперебійного збуту вказаними особами особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну.
Так, 10.09.2021 приблизно о 13.36 год. ОСОБА_5 , переслідуючи мету противоправного та швидкого збагачення шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, отримав замовлення на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну від ОСОБА_8 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, щодо придбання вказаних наркотичних засобів.
У подальшому, того ж дня, приблизно о 15.18 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 58/2, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_8 який, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну, передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 300 гривень.
Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_7 , з яким діяв за попередньою змовою, та використовуючи під час розмови конспіративні висловлювання, повідомив останньому про отримання замовлення на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу обіг якого обмежено - бупренорфіну.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , направились у бік будинку АДРЕСА_2 та зайшли до під'їзду № 2, де ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_5 залишився очікувати на першому поверсі будинку, а ОСОБА_5 направився до квартири в якій проживає ОСОБА_7 з метою отримання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу та наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну для подальшого їх збуту ОСОБА_8 .
Надалі, ОСОБА_5 отримавши від ОСОБА_7 наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, діючи з метою особистого збагачення та з прямим умислом спрямованим на збут наркотичних засобів, перебуваючи в тому ж місці, заздалегідь отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 300 гривень, збув останньому речовину сіро-зеленого кольору масою 1,06 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маса якого у висушеному стані становить 0,92 г) та порошкоподібну речовину білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - бупренорфіном (кількісний вміст бупренорфіну становить 0,0015 г), які були розфасовані в два паперові згортки.
Того ж дня, приблизно о 16.17 год. ОСОБА_8 , який діяв на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, добровільно видав вищевказану речовину сіро-зеленого кольору масою 1,06 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маса якого у висушеному стані становить 0,92 г) та порошкоподібну речовину білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - бупренорфіном (кількісний вміст бупренорфіну становить 0,0015 г), які йому збув ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 .
Крім того, 12.10.2021 приблизно о 12.00 год. ОСОБА_5 , переслідуючи мету противоправного та швидкого збагачення шляхом незаконного збуту наркотичних засобів, отримав замовлення на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну від ОСОБА_8 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки щодо придбання вказаного наркотичного засобу.
У подальшому, того ж дня, приблизно о 13.00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку, що знаходиться адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 58/2, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_8 , який з метою придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 300 гривень.
Отримавши грошові кошти, ОСОБА_5 , здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_7 , з яким діяв за попередньою змовою, та використовуючи під час розмови конспіративні висловлювання, повідомив останньому про отримання замовлення на збут наркотичного засобу обіг якого обмежено - бупренорфіну.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 направились у бік будинку АДРЕСА_2 та зайшли до під'їзду № 2 де ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_5 , залишився очікувати на першому поверсі будинку, а ОСОБА_5 направився до квартири в якій проживає ОСОБА_7 , з метою отримання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - бупренорфіну для подальшого його збуту ОСОБА_8 .
Надалі, ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_7 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - бупренорфін, діючи з метою особистого збагачення та з прямим умислом спрямованим на збут наркотичних засобів, перебуваючи в тому ж місці, заздалегідь отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 300 гривень, збув останньому порошкоподібну речовину білого кольору.
Того ж дня, під час досудового розслідування, приблизно о 13.20 год. встановлено, що у відповідності до результатів експрес-тесту марки «IDT 9000 - General Screening Drugs» порошкоподібна речовина білого кольору, яка містилась в паперовому згортку, отримана за результатом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, змінила колір реагенту, що згідно з інструкцією свідчить, що досліджувана речовина містить наркотичний засіб - обіг якого обмежено - бупренорфін.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачене у вигляді позбавленням волі строком від шести до десяти років, що свідчить про те, що він з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, у зв'язку із тим, що не всі речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, підозрюваний ОСОБА_5 безпосередньо, або через інших осіб може їх знищити, сховати, так вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наразі, досудовим розслідуванням встановлено те, що підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, у зв'язку з чим може продовжувати вчинення вказаних кримінальних правопорушень, вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати більш м'який запобіжний захід, вказавши що підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, проживає разом з дружиною та дітьми.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою погодився.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 12.10.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно за попередньою змовою осіб.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.08.2021 року, протоколом огляду від 10.09.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/15599-НЗПРАП від 27.09.2021 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.09.2021 року, протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, протоколом огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 12.10.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.10.2021 року, протоколом обшуку від 12.10.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, кількість епізодів, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров'ю людини, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Більш того, слід врахувати ту обставину, що кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, становлять серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства у державі, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи також те, що матеріали клопотання містять протокол допиту свідка ОСОБА_8 , тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останнього, який в подальшому, буде допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідка, схиляючи його до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка, слід також враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
При вирішенні питання щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, їх специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній офіційно не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, ймовірно отримував дохід від збуту наркотичних засобів, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Ризик знищення, приховування речей та документів, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у клопотанні необґрунтований та не підтверджений жодними доказами, зокрема, не конкретизовано які речові докази підозрюваний може знищити та сховати.
4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Твердження сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зокрема, дружини, дітей на утриманні, оцінюються слідчим суддею критично, оскільки зазначені обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, враховуючи вагомість встановлених обставин ймовірного вчинення ОСОБА_5 вище описаних протиправних дій та ризиків в їх сукупності, при цьому зазначені обставини жодним чином не доводять в повному обсязі відсутність ризику вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_5 розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки, майновий та сімейний стан підозрюваного, зокрема, обставину ймовірного отримання прибутку від незаконного збуту наркотичних засобів, у зв'язку з чим, застава у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021160000001115 від 03.08.2021 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 10.12.2021 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 12.12.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1