Справа № 947/25286/21
Провадження № 1-кс/947/14103/21
12.10.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020162010000119 від 30.11.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, громадянки України, без освіти, не заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої приватним підприємцем, раніше не судимої, відносно якої з 2018 року на розгляді у Малиновському районному суді м. Одеси перебуває обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 321 КК України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з кінця 2020 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 маючи єдиний умисел на незаконне збагачення, організували збут метадону на території м. Одеси. Будучи обізнаними про методи та форми роботи правоохоронних органів, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою особистої наживи та уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, конспіративно вирішили збувати метадон безконтактним способом, шляхом «закладок».
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбали метадон.
Надалі ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, користуючись транспортним засобом, під керуванням ОСОБА_8 , здійснювала перевезення заздалегідь розфасованого метадону у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.
У подальшому, ОСОБА_5 , заздалегідь узгодивши місце схованки, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут заздалегідь незаконно придбаного та перевезеного метадону, з метою особистої наживи, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою реалізації свого злочинного умислу, раніше розфасований метадон у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, передавала ОСОБА_8 , який залишав розфасований метадон у схованці, звідки ОСОБА_7 забирала пакунок з розфасованим метадоном, для подальшого зберігання з метою збуту у «закладках» на території м. Одеси.
Далі ОСОБА_7 шляхом здійснення телефонного дзвінка погоджувала місця для зберігання «закладок» з метадоном з метою подальшого збуту наркозалежним особам.
Встановлено що 21.04.2021 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, користуючись транспортним засобом, марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , здійснювала перевезення заздалегідь розфасованого метадону у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.
У подальшому, ОСОБА_5 , заздалегідь узгодивши місце схованки, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут заздалегідь незаконно придбаного та перевезеного метадону, з метою особистої наживи, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою реалізації свого злочинного умислу, раніше розфасований метадон у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, передала ОСОБА_8 , який 21.04.2021 приблизно о 22 годині 15 хвилин залишав розфасований метадон у схованці, розташованої між деревом та гаражем за адресою: АДРЕСА_2 , звідки ОСОБА_7 21.04.2021 приблизно о 22 годині 36 хвилин забрала пакунок з розфасованим метадоном, для подальшого зберігання з метою збуту у «закладках» на території м. Одеси.
Далі ОСОБА_7 21.04.2021 о 22 годині 38 хвилин, шляхом здійснення телефонного дзвінка, погоджувала місця для зберігання «закладок» з метадоном з метою подальшого збуту наркозалежним особам.
Так, 21.04.2021 (точний час встановити не вдалось можливим) ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут заздалегідь незаконно придбаного метадону, з метою особистої наживи, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 46, з тильної сторони будинку, біля дерева, на землі, почала зберігати з метою збуту розфасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, що знаходився у 1 згортку, кількісним вмістом - 0,109г. Вказаний згорток із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, 22.04.2021 приблизно о 14 годин 30 хвилин виявлено та вилучено співробітниками поліції підчас огляду місця події.
Крім цього, встановлено що 22.04.2021 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на збут наркотичного засобу, користуючись транспортним засобом, марки «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , здійснювала перевезення заздалегідь розфасованого метадону у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, з метою подальшого збуту безконтактним шляхом на території міста Одеси.
У подальшому, ОСОБА_5 , заздалегідь узгодивши місце схованки, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут заздалегідь незаконно придбаного та перевезеного метадону, з метою особистої наживи, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою реалізації свого злочинного умислу, раніше розфасований метадон у невстановленій кількості та у невстановленій вазі, передала ОСОБА_8 , який 22.04.2021 приблизно о 11 годині 45 хвилин залишав розфасований метадон у схованці, розташованої між гаражем та контейнером за адресою: АДРЕСА_3 , звідки ОСОБА_7 22.04.2021 приблизно о 22 годині 01 хвилин забрала пакунок з розфасованим метадоном, для подальшого зберігання з метою збуту у «закладках» на території м. Одеси.
Так, 22.04.2021 (точний час встановити не вдалось можливим) ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут заздалегідь незаконно придбаного метадону, з метою особистої наживи, дотримуючись заходів конспірації для уникнення викриття з боку правоохоронних органів, бажаючи діяти таємно, з метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 , на землі, почала зберігати з метою збуту розфасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, що знаходився у 1 згортку, кількісним вмістом - 0,0849г. Вказаний згорток із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, 23.04.2021 приблизно о 00 годин 30 хвилин виявлено та вилучено співробітниками поліції підчас огляду місця події.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- Пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_5 не зареєстрована на території м. Одеси та Одеської області, усвідомлює, що санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до від шести до десяти років з конфіскацією майна у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- Пункт 2 ч. 1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На теперішній час всі учасники не встановлені, та є ряд речей і предметів, місце знаходження, яких не встановлено.
- Пункт 3 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_5 не має постійного місця мешкання на території м. Одеси, що вона може незаконно впливати на осіб які є свідками, участь яких в подальшому необхідно при проведенні ряду слідчих (розшукових) дій, а також підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення свідчать про антисоціальну спрямованість поведінки підозрюваної. На даний час не допитані в якості свідків всі очевидці злочину, яким відомо про обставини правопорушення тому є всі підстави вважати, що знаходячись за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_5 може тиснути на них, шляхом залякування та примусити давати неправдиві свідчення. Наданий час є необхідність у проведенні ряду експертиз тому виникла необхідність у залучення експертів у даному кримінальному провадженні, а підозрювана може незаконно вплинути на їх рішення з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
- Пункт 5 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрювана ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити, вказавши, що підозра необґрунтована та незаконна, не підтверджені жодними доказами,
Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника, вказавши, що з підозрою не погоджується, має на утриманні чотирьох дітей.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 12.10.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення, зберігання, з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за передньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення, зберігання, з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно, за передньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується: протоколом огляду місця події від 23.04.2021 року, поясненнями свідка ОСОБА_9 від 23.04.2021 року, висновком експерта №СЕ-19/116-21/7504-НЗПРАП від 31.05.2021 року, протоколом про результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 07.04.2021 року, протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21.04.2021 року, протоколом про дослідження інформації за результатами спостереження за особою (річчю або місцем) від 03.06.2021 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, оскільки розповсюдження наркотичних засобів завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров'ю людини, характеризуючи дані підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Більш того, слід врахувати ту обставину, що кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, становить серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляє негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства у державі.
При вирішенні питання щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, кількість епізодів, їх специфіку, корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких, остання на даний час притягується до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення існування ризиків можливого знищення, приховування, спотворення речей та документів, впливу на свідків, приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність. Так, у клопотанні сторона обвинувачення жодним чином не обґрунтовує на яких саме свідків підозрювана може здійснювати вплив, а також які речі та документи може знищити. Крім того, до матеріалів клопотання не було долучено жодного протоколу допиту свідка, що також вказує на відсутність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваної ОСОБА_5 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останньою відповідного розміру застави.
4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній ОСОБА_5 розміру застави.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Так, слідчий суддя зазначає, що у клопотанні сторони обвинувачення не наведено жодної підстави, яка б давала можливість слідчому судді застосувати заставу у максимальному розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.
При вирішенні питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, характеризуючи підозрювану матеріали, серед яких наявність у підозрюваного на утриманні дітей, її майновий стан, беручи до уваги встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід визначити розмір застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020162010000119 від 30.11.2020 року - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 10.12.2021 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень.
Роз'яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_5 строком до 12.12.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду а кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1