13 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 953/25595/19
провадження № 22-ц/818/5548/21, № 22-ц/818/5549/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П. Тичкової О.Ю.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
Комунальне підприємство «Жилкомсервіс»
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року та на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2021 року у складі судді Шаренко С.Л.,-
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс», в якому просив стягнути солідарно з відповідачів завдані збитки внаслідок залиття квартири у розмірі 148 200 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 завдані збитки внаслідок залиття квартири у розмірі 148 200 грн. В задоволенні вимог до КП «Жилкомсервіс» - відмовлено. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору - 1482 грн. та витрат за проведення оцінки матеріального збитку - 2000 грн., а всього - 3482 грн.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2021 року з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 10482 грн., які складаються з судового збору - 1482 грн. та витрат за проведення оцінки матеріального збитку - 2000 грн., витрат на правничу допомогу адвоката - 7000 грн.
В апеляційній скарзі КП «Харківські теплові мережі», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення збитків та судових витрат з КП «ХТМ, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову до КП «ХТМ» відмовити у повному обсязі, а також скасувати додаткове рішення і відмовити у задоволені вимог про стягнення судових витрат.
Зазначає, що відповідно до статутних завдань, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення», «Рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 - КП «ХТМ» є теплотранспортною, теплопостачальною, експлуатаційною організацією теплових мереж» об'єктом трубопровідного транспорту, виконавцем послуг і несе відповідальність перед споживачами за заподіянні збитки їхньому майну.
Рішенням Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 житловий фонд територіальної громади м. Харкова був переданий у господарське введення КП «Жилкомсервіс». З метою забезпечення належної експлуатації та утримання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова, 28.11.2006 року КП «Жилкомсервіс» було укладено публічний договір (зі змінами, внесеними рішенням від 22.02.2007 № 188) житловий фонд територіальної громади м. Харкова був переданий у господарське відання КП «Жилкомсервіс», тому з моменту передачі житлового фонду в господарське відання КП «Жилкомсервіс» останній є не тільки управителем, а також і балансоутримовачем житлового фонду територіальної громади м. Харкова.
Посилається на те, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, що діяла на час прийняття рішення № 1186, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території включали прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» укладений договір № 15/1 від 13.02.2012, яким передбачений обов'язок КП «Харківські теплові мережі» надавати послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій тільки в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання та виконання робіт з усунення аварійних ушкодженнях у цих системах. Згідно з п. 1.1.15 Примірного переліку роботи з технічного обслуговування систем центрального водопостачання включають: регулювання та гідравлічне випробовування систем централізованого постачання гарячої води, регулювання триходових кранів, поновдення сальникових ущільнень, ущільнення згонів, притирання пробкових кранів та змішувачів, укріплення ізоляції трубопроводів, огляд та очищення грязьовиків, повітрязбирачів, вантузів, компенсаторів, регулювальних кранів, вентилів, засувок, очищення від накипу бойлерів, змійовиків, запірної арматури, закріплення приладів, закріплення трубопроводів, усунення засмічень, внутрішньобудинкових водопровідних мереж.
Вказує, що роботи по заміні трубопроводів відносяться до поточного або капітального ремонту в залежності від обсягу робіт. Пунктом 3 додатку 1 до договору № 15/1 від 13..02.2012 року передбачено усунення пошкоджень внутрішньо будинкових систем, усунення течі на трубопроводах, приладах та арматурі у разі виявлення. Пунктами 15, 28 вказаного додатку передбачено часткову заміну ділянок трубопроводу та запірної арматури у разі необхідності, у випадку аварійних ситуацій, але проведення поточного або капітального ремонту, тобто заміну трубопроводів після спливу їх експлуатації договором № 15/1 не передбачено.
Звертає увагу, що забезпечення проведення ремонтів внутрішньо будинкових систем покладено на балансоутримувача та управителя житлового фонду чинним законодавством та публічним договором, укладеним КП «Жилкомсервіс» з власниками житлових та нежитлових приміщень житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
Вказує, що на підставі договору № 15/1 КП «Харківські теплові мережі» виконує роботи тільки з технічного обслуговування та усунення аварійних ушкоджень (наслідків аварій) на внутрішньобудинкових системах централізованого опалення та гарячого водопостачання, які відповідно до договору зобов'язалось виконувати КП «Жилкомсервіс». КП «ХТМ» виконує роботи відповідно до переліку згідно договору № 15/1, зазначеного у додатку 1 до договору, однак проведення поточних та капітальних ремонтів систем, строк експлуатації яких сплив, вказаним договором непередбачено. Технічне обслуговування кожного житлового будинку здійснюється КП «Харківські теплові мережі» тричі на рік відповідно з графіками технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, які на кожний рік підписуються керівником КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі». Підготовка житлових будинків до наступного опалювального сезону здійснюється раз на рік у міжопалювальний сезон на підставі узгодженого сторонами договору № 15/1 графіку з підготовки житлового фонду до опалювального сезону. Під час проведення технічного обслуговування здійснюється контроль за технічним станом внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання та уразі необхідності виконуються роботи саме з технічного обслуговування, які передбачені додатком 1 до договору №11 від 13.02.2012. Внутрішня корозія трубопроводу , яка в подальшому може призвести до його пориву, не завжди проявляється зовні. Тому після строку спливу ефективної експлуатації трубопроводи потребують заміни, і це є обов'язком КП «Жилкомсервіс» згідно укладеного договору та Закону України « «Про житлово-комунальні послуги». Усувати наслідки аварій (поривів) на трубопроводах централізованого опалення та гарячого водопостачання, представник відповідача зазначає, є обов'язком КП «Харківські теплові мережі» згідно укладеного договору № 15/1. Представник КП «ХТМ» також зазначає, що КП «Жилкомсервіс» як балансоутримувач та управитель веде бухгалтерську, статистичну та іншу звітність стосовно майна, що знаходиться на його балансі, в тому числі і внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тому саме КП «Жилкомсервіс» володіє інформацією щодо року введення в експлуатацію цих систем, закінчення строку їх ефективної експлуатації, строків проведення поточного або капітального ремонту, та згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій зберігає технічну документацію на житлові будинки, до складу якої входять технічні паспорти на багатоквартирні житлові будинки, у яких повинна відображатись інформація про проведені поточні та капітальні ремонти. КП «Харківські теплові мережі» в рамках договору № 15/1 від 13.02.2012 виконало роботи з підготовки житлового будинку АДРЕСА_1 до опалювальних сезонів 2018-2019, 2019-2020 включали промивання та гідравлічне випробовування, про що свідчать акти від 16.07.2018, 15.07.2019. Під час випробовування систем під тиском ніяких дефектів виявлено не було. Однак внаслідок довготривалої експлуатації трубопроводу понад встановлений строк експлуатації, через внутрішню корозію порив трубопроводу відбувся 09.04.2019. І в цьому випадку в рамках договору № 15/1 від 13.02.2012 КП «Харківські теплові мережі» здійснило заміну дефектної ділянки трубопроводу. Таким чином, зазначає, що виходячи з наведених нормативних актів, публічного договору, укладеного КП «Жилкомсервіс» із споживачами, відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану позивачу як управителя та балансоутримувача житлового будинку, де відбулося залиття.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга КП «Харківські теплові мережі» підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходив з того, шо за умовами укладеного між відповідачами договору № 15/1 від 13..02.2012 року, заподіяна позивачу майнова шкода внаслідок залиття підлягає стягненню з відповідача КП «Харківські теплові мережі». Суд вважав встановленим, що обов'язок КП «Жилкомсервіс» щодо обслуговування внутрішньоквартирних систем теплопостачання вказаним договором не передбачений. Також, суд вважав доведеним належними доказами, що вартість матеріального збитку, що нанесений залиттям гарячою водою квартири за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 148200 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд першої інстанції, виходив із розміру задоволених позовних вимог, а тому стягнув з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору - 1482 грн. та витрат за проведення оцінки матеріального збитку - 2000 грн., а всього - 3482 грн.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції від 28 січня 2021 року відповідає зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи наступне.
Позивачу на праві власності на підставі договору дарування від 22.11.2007 року належить двокімнатна квартира АДРЕСА_3 ( т.1 а.с. 52)
08 квітня 2019 року приблизно в 23.50 год. в будинку АДРЕСА_1 (під'їзд № 5) в міжповерховому перекритті першого та другого поверху під туалетом квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на другому поверсі та квартиро. АДРЕСА_5 , яка розташована на першому поверсі в під'їзді АДРЕСА_6 на трубопроводі гарячого водопостачання сталася аварійна ситуація (розрив труби), внаслідок чого було залито гарячою водою квартиру АДРЕСА_5 . Вихід з ладу трубопроводу системи гарячого водопостачання (розрив ділянки труби гарячої води), що проходить в міжповерховому перекритті першого та другого поверху під туалетом кв. АДРЕСА_7 , внаслідок довготривалої експлуатації. (т. 1 а.с. 11-12)
При обстеженні квартири АДРЕСА_5 встановлено: у житловій кімнаті загальною площею 9,7 кв.м.,на фарбованій стелі та на стінках спостерігаються свіжі сліди залиття. загальною площею приблизно 15 кв.м., маються місця відшарування шпалер загальною площею 4 кв.м., спостерігається намокання віконних відкосів та метало-пластикового вікна. Внаслідок залиття на стелі також маються місця відшарування штукатурного шару площею приблизно 2 кв.м., та деформація штукатурного шару по всьому периметру стелі. У наслідок залиття покриття підлоги , виконане з ламінату, піддалося деформації, на підвіконні та підлозі під час огляду була присутня вода. У житловій кімнаті загальною площею 18,3 кв.м., на фарбованій стелі та на стінках спостерігаються свіжі сліди залиття, загальною площею приблизно 30 кв.м. маються місця відшарування шпалер загальною площею приблизно 15 кв.м. В наслідок залиття стелі маються відшарування штукатурного шару площею приблизно 2 кв.м, деформація штукатурного шару по всьому периметру стелі. У наслідок залиття покриття підлоги, виконане з ламінату, піддалося деформації, на підвіконні та підлозі під час огляду була присутня вода. У кухні. Загальною площею 7,3 кв.м., на фарбованій стелі та н стінах спостерігаються свіжі сліди залиття, загальною площею приблизно 12 кв.м., маються сліди відшаровування фарби та шпалер, загальною площею приблизно 12 кв. м. у наслідок залиття покриття підлоги, виконане з ламінату, піддалося деформації., на підвіконні та підлозі під час огляду була присутня вода. У коридорі, загальною площею 10,8 кв.м., залита стеля та стіни, маються відшарування шпалер, покриття підлоги деформоване. Внаслідок залиття, також відсутнє освітлення, у світильниках квартири АДРЕСА_5 спостерігається волога. В акті також вказано, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 , є вихід з ладу трубопроводу системи гарячого водопостачання (розрив ділянки труби гарячої води), що проходить в міжповерховому перекритті та другому поверху під туалетом кв. АДРЕСА_8 , внаслідок довготривалої експлуатації.
10 квітня 2019 року спеціалістами КП «Харківські теплові мережі» виконані роботи з заміни аварійної ділянки трубопроводу гарячого водопостачання, що проходить в міжповерховому перекритті першого та другого поверхів під туалетом квартири АДРЕСА_7 .
Внаслідок залиття власнику квартири - ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду.
Вартість матеріального збитку, що нанесений залиттям гарячою водою квартири за адресою: АДРЕСА_2 , визначена відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку, проведеного за замовленням ОСОБА_1 суб'єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_2 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5935 від 19.04.2008 року, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №17500/14 від 17.12.2014 року), складає 148200 грн. (т. 1 а.с. 22-50).
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 мотивував свої вимоги тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 . 08.04.2019 приблизно 23.50 в будинку АДРЕСА_1 в міжповерховому перекритті першого та другого поверху під туалетом квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на другому поверсі, та квартирою АДРЕСА_5 , яка розташована на першому поверсі безпосередньо під квартирою АДРЕСА_4 , на трубопроводі гарячого водопостачання сталася аварійна ситуація (розрив труби), внаслідок чого залито гарячою водою квартиру АДРЕСА_5 , про що 09.04.2019 було зроблено відповідний акт. Відповідно до вказаного акту, причиною залиття квартири АДРЕСА_5 є вихід з ладу трубопроводу гарячого водопостачання (розрив ділянки труби гарячої води), що проходить в міжповерховому перекритті першого та другого поверху під туалетом кв. АДРЕСА_7 , внаслідок довготривалої експлуатації. Згідно висновку про вартість матеріального збитку, що нанесений залиттям гарячою водою квартири позивача станом на 25.05.2019 становить 148 200 грн з ПДВ, у тому числі 24 700 грн. Оскільки позивачу завдана значна матеріальна шкода, та житло стало непридатним для проживання у зв'язку з його залиттям, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» .
Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 № «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.
Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Згідно договору №15/1 від 13.02.2012 року в новій редакції, КП «Жилкомсервіс», яке діє на підставі Статуту та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визнаний управителем, та КП «Харківські теплові мережі», яке діє на підставі Статуту та на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Пунктом 1.1. вказаного договору сторони погодили, що на виконання вимог ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов публічного договору, укладеного зі споживачами, які мешкають в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, управитель, який не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управитель доручає, а виконавець приймає на себе обов*язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них, прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, а управитель зобов*язаний прийняти та оплатити виконавцю надані послуги.
Також, за пунктами 2.1.2., 2.3.3, 2.3.5. договору № 15/1 в редакції від 13 лютого 2012 року КП «ХТМ» зобов'язалося своєчасно та в повному обсязі проводити підготовку внутрішньобудинкових систем до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором, а КП «Жилкомсервіс» - проводити перерахування коштів за виконані роботи виконавцю на умовах, передбачених цим договором.
КП «Харківські теплові мережі» згідно п.п. 3.2., 3.5. договору взяло на себе зобов'язання здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуації, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язок КП «Жилкомсервіс» щодо обслуговування внутрішньоквартирних систем теплопостачання вказаним договором не передбачений.
Вказаним Договором, п.п. 5.2., 5.4. передбачено, що управитель не відповідає перед споживачем за невиконання чи неналежне виконання виконавцем умов цього договору чи за допущені недоліки у наданні послуг, які сталися в результаті роботи виконавця; виконавець несе відповідальність, перед споживачами, які мешкають або розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, за ненадання або неналежне надання виконавцем послуг, в наслідок яких було заподіяно шкоду життю, здоров'ю, майну споживача або третіх осіб, майну управителя, майну територіальної громади, яке передано на обслуговування управителю, або навколишньому природному середовищу згідно діючого законодавства.
Крім того, відповідно до п.п. 36, 38 Додатку №1 до Договору № 15/1 від 13.02.2012 р. «Перелік послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання» до переліку послуг віднесено: вчасне усунення виявлених несправностей та відхилення в роботі системи теплопостачання (періодичність виконання постійно); до закінчення опалювального сезону складати опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон. Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для складання переліків ремонтних робіт капітального характеру, профілактики і підготовки систем до наступного опалювального сезону (періодичність виконання постійно).
Вимогами ст. ст. 901-902 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, саме на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов'язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій.
При таких обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для виникнення солідарного обов'язку КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» з відшкодування завданої позивачеві шкоди.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Колегія суддів вважає доведеним, що залиття квартири АДРЕСА_3 сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі».
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивача сума завданої майнової шкоди.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «ХТМ».
З матеріалів справи убачається, що позивачем були понесенні витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1482 грн., а також витрати пов'язанні з розглядом справи, за проведення оцінки та визначення суми матеріальних збитків , які відповідно до квитанції № 001841 та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) складають 2000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, які відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 3 482 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, залишає апеляційну скаргу КП «ХТМ» на рішення суду першої інстанції від 28 січня 2021 року без задоволення, а це судове рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Стосовно доводів апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 10 травня 2021 року колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 28.01.2021 до закінчення судових дебатів представник позивача зробила заяву, що позивач поніс судові витрати у загальному розмірі 10482 грн.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
03.02.2021 представник позивача - адвокат Надобто Т.Ю. звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, щодо стягнення судового збору, відшкодування витрат на правничу допомогу та пов'язаних з розглядом даної справи.
Частинами 3, 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції задовольнив заяву представника позивача - адвоката Надобто Т.Ю. та стягнув з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 10482 грн, які складаються з : судового збору у розмірі 1482 грн - за подання позовної заяви, витрат пов'язаних з розглядом справи: за проведення звіту про оцінку матеріальних збитків у розмірі 2000 грн., а також витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення цих судових витрат, суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, однак помилково стягнув інші витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, з огляду на таке.
Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ст. ст. 15,60 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Колегією суддів установлено, що між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Надобко Тетяною Юріївною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗР № 21/2249 від 14.09.2019) укладено Договір № № 105-ц/19 від 04 листопада 2019 року про надання правової допомоги.
За умовами п.1.1, п. 3.1 Договору, адвокат зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар на умовах визначених цим договором.
Порядок оплати послуг адвоката, яка встановлюється у Додатковій угоді, визначений у п. 4 Договору (т. 1 а.с. 240).
Додатковою угодою № 1 від 04.11.2019 до Договору № 105-ц/19 визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги/послуг у цій справі (т. 1 а.с. 241)
02.02.2021 адвокатом Надобко Т.Ю. надано розрахунок вартості послуг адвоката за вищевказаним договором (т. 1 а.с. 239-240).
У даному розрахунку зазначено найменування видів професійної правничої допомоги (послуг), що були надані ОСОБА_1 на виконання вказаного Договору на загальну суму гонорару у розмірі 7 000 грн
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З наявних в матеріалах справи копій квитанцій убачається, що позивач сплатив за послуги адвоката 7000 грн. (т. 1 а.с. 243-244).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Заперечення щодо розміру та розрахунку витрат на правничу допомогу з боку апелянта відсутні.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих заявником документів, колегія суддів вважає співмірним наданий адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (7000 грн.), враховуючи фактичний вид правової допомоги (підготовка та подання позовної заяви, заперечень, тощо, участь у судових засіданнях) складністю справи, затраченим часом на надання таких послуг.
Заперечень щодо самого розрахунку та вказаного розміру витрат на правничу допомогу апеляційна скарга не містить.
З урахуванням вимог розумності та справедливості, наявні підстави для стягнення з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн.
Вимога заявника про стягнення судового збору, сплаченого за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1482 грн. та витрат за проведення звіту про оцінку матеріальних збитків у розмірі 2000 грн., задоволенню не підлягає, оскільки вказане питання вже було вирішено судом першої інстанції у рішенні від 28.01.2021 року, яке переглянуто судом апеляційної інстанції у цій справі за результатами розгляду апеляційної скарги КП «Харківські теплові мережі».
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції від 10 травня 2021 року змінює, стягуючи з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн. , а в іншій частині вимог - відмовляє.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, .п. 4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року - залишити без змін.
Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2021 року - змінити та викласти у наступній редакції.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Надобко Тетяни Юріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (Код ЄДРПОУ 31557119) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.
В решті вимог заяви - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова