печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2112/20-к
20 січня 2020 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,
особи, щодо якої вирішується клопотання: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції ОСОБА_6 про продовження строку дії покладених при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, -
Заступник прокурора Київської області старший радник юстиції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії покладених при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що відповідно до постанови про притягнення як обвинуваченого від 31.05.2017 року старшого слідчого першого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Слідчого комітету Російської Федерації по Північно-Кавказькому федеральному округу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 208, ст. 317 КК РФ. Зазначена особа обвинувачується у створенні в 2017 році на території Чеченської республіки озброєного формування та посягання на життя військовослужбовців Російської Федерації.
Постановою оперативних підрозділів МВС Росії в Наурському районі Чеченської Республіки від 07.06.2017 року ОСОБА_5 оголошений в міжнародний розшук.
15.06.2017 року постановою судді Наурського районного суду Чеченської Республіки стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із обчисленням його строку з часу його затримання на території Російської Федерації.
31.01.2018 року о 20 год. 30 хв. працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шалі Шалінського району Чеченської Республіки.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2018 року до ОСОБА_5 , в порядку ст. 583 КПК України застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту російської сторони про його видачу.
Генеральною прокуратурою України 23.02.2018 року отримано запит компетентного органу Російської Федерації про видачу ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_5 Генеральною прокуратурою України відповідно до ст. 587 КПК України доручено прокуратурі Київської області.
07.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано до громадянина ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації.
03.05.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено застосування до громадянина ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт).
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування екстрадиційного арешту та застосовано до громадянина ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт строком до 26.08.2018 року.
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року та від 19.10.2018 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 18.12.2018 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2018 року задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання, строком до 17.02.2019 року включно.
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2019 року, 04.04.2019 року, 30.05.2019 року, 26.07.2019 року, 24.09.2019 року та від 21.11.2019 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків особистого зобов'язання, строком до 21.01.2020 року.
В ході екстрадиційної перевірки встановлено, 03.05.2018 року УДМС у Київській області прийнято заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ОСОБА_5 . Наказом УДМС в м. Києві від 23.05.2018 року №184\1 заявникові відмовлено в оформлені вказаних документів. Вказане рішення ОСОБА_5 оскаржив до ДМС.
Рішенням ДМС від 28.11.2018 року № 98-18 задоволено скаргу ОСОБА_5 на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Наказом УДМС в Київській області від 10.12.2018 року №511 відповідно до статті 12 Закону та рішення ДМС від 28.11.2018 року №98-18 прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ОСОБА_5 .
Наказом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 11.02.2019 року № 49 відповідно до ч.1 ст.9 Закону продовжено розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відносно ОСОБА_5 . На даний час рішення не прийнято.
З огляду на те, що строк дії запобіжного заходу закінчується 21.01.2020 року, а рішення по запиту про видачу (екстрадицію) не прийнято, прокурор просить продовжити строк дії обов'язків особистого зобов'язання громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків особистого зобов'язання для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, строком на два місяці, та покласти на нього обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме, прибувати по кожному виклику прокурора та слідчого судді; передати на зберігання в прокуратуру Київської області паспорт (паспорти) та, у разі наявності, інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд до України Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування за допомогою технічних засобів.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Особа, щодо якої розглядається клопотання, ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, особи, щодо якої вирішується клопотання, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 31.01.2018 року о 20 год. 30 хв. працівниками Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шалі Шалінського району Чеченської Республіки.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2018 року до ОСОБА_5 , в порядку ст. 583 КПК України, застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту російської сторони про його видачу.
Генеральною прокуратурою України 23.02.2018 року отримано запит компетентного органу Російської Федерації про видачу ОСОБА_5 для притягнення до кримінальної відповідальності.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_5 Генеральною прокуратурою України відповідно до ст. 587 КПК України доручено прокуратурі Київської області.
07.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано до громадянина ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу до Російської Федерації.
03.05.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено застосування до громадянина ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування екстрадиційного арешту та застосовано до громадянина ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт строком до 26.08.2018 року.
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.08.2018 року та від 19.10.2018 року задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 18.12.2018 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.12.2018 року задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов'язання, строком до 17.02.2019 року включно.
Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2019 року, 04.04.2019 року, 30.05.2019 року, 26.07.2019 року, 24.09.2019 року та від 21.11.2019 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків особистого зобов'язання, строком до 21.01.2020 року.
Інкриміновані ОСОБА_5 правопорушення за законодавством України кваліфікуються за ч. 3 ст. 260, ст. 348 КК України є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 1 року.
Строки давності притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за вказані діяння не закінчилися.
Як визначено у ст. 542 КПК України, міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 543 КПК України, порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.
Правовідносини між Україною і Російської Федерацією врегульовані Конвенцією «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року.
Відповідно до ст. 1 «Європейської конвенції про видачу правопорушників», Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно з ст. 56 «Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах», договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов, передбаченими цією Конвенцією, за вимогою видавати один одному осіб, що знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності або для приведення вироку у виконання. Видача для притягнення до кримінальної відповідальності провадиться за такі діяння, які за законами запитуючої і запитуваної Договірних Сторін є карними і за здійснення яких передбачається покарання у виді позбавлення волі на термін не менше одного року або більш тяжке покарання. Видача для приведення вироку у виконання провадиться за такі діяння, які відповідно до законодавства запитуючої і запитуваної Договірних Сторін є карними і за здійснення яких особу, видача якої потрібна, було засуджено до позбавлення волі на термін не менш шести місяців або до більш тяжкого покарання.
Як визначено у ст. 590 КПК України, після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою. Про своє рішення центральний орган України повідомляє компетентний орган іноземної держави, а також особу, щодо якої воно прийнято. У разі прийняття рішення про видачу (екстрадицію) такій особі вручається його копія. Якщо впродовж десяти днів зазначене рішення не оскаржено до суду, організовується фактична видача цієї особи компетентним органам іноземної держави. Рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою зазначених заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.
Так, в ході екстрадиційної перевірки встановлено, що 03.05.2018 року УДМС у Київській області прийнято заяву ОСОБА_5 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Наказом УДМС в м. Києві від 23.05.2018 року №184\1 заявникові відмовлено в оформлені вказаних документів, проте, ОСОБА_5 оскаржено до ДМС вказане рішення.
Рішенням ДМС від 28.11.2018 року № 98-18 скаргу ОСОБА_5 на рішення територіального органу ДМС про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, задоволено.
Наказом УДМС в Київській області від 10.12.2018 року № 511, відповідно до статті 12 Закону, та рішення ДМС від 28.11.2018 року №98-18, прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, ОСОБА_5 .
Наказом ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області від 11.02.2019 року № 49 відповідно до ч.1 ст. 9 Закону, продовжено розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відносно ОСОБА_5 . На даний час рішення не прийнято.
Відтак, оскільки затриманий ОСОБА_5 оскаржує рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та станом на день звернення з клопотанням рішення щодо останнього не прийнято то рішення про видачу останнього не може бути прийнято.
Як визначено у ч. 1 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
Згідно з ч. 2 ст. 585 КПК України, при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців КПК України, .
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Вирішуючи питання про продовження строку виконання покладених обов'язків на ОСОБА_5 , слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відтак, враховуючи, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, те, що вік затриманого не перешкоджає екстрадиції, відсутність доказів наявності міцних соціальних зв'язків ОСОБА_5 в Україні та оскільки видача особи на запит іноземної держави неможлива, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 до вирішення питання про видачу його на запит іноземної держави, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строку дії покладених при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обов'язків відтак, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя згідно з ч. 8 ст. 584 КПК України, при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Враховуючи викладене, керуючись п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, ст. 177, 194, 195, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції ОСОБА_6 про продовження строку дії покладених при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави, - задовольнити.
Продовжити громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави до 15.03.2020 року включно або до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу (екстрадицію), а саме:
- прибувати за кожним викликом прокурора та слідчого судді;
- передати на зберігання в прокуратуру Київської області паспорт (паспорти) та, у разі наявності, інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено о 13 год. 03 хв. 24.01.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1