Справа № 127/21182/21
Провадження № 1-в/127/557/21
11 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» у виді 4 років позбавлення волі та просив застосувати до нього ст. 81 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, вказавши, що ОСОБА_5 має два заохочення за 2020 рік, на даний час не працевлаштований, характеризується посередньо, тому своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» просив відмовити у задоволенні клопотання. Повідомив, що засуджений ОСОБА_5 на даний час не працевлаштований, трудового договору з ним не укладено, характеризується посередньо, не працює за власним бажанням.
Згідно заяви засудженого ОСОБА_5 , він просив розглянути клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання без його участі.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, дійшов висновку про недоцільність застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання щодо ОСОБА_5 з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
З особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_5 відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Бершадського районного суду Вінницької області від 04.05.2019 року, яким його визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 24.05.2017 року та призначено йому остаточну міру покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.12.2020 року вирок приведено у відповідність, ОСОБА_5 вважається засудженим за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі. Початок строку покарання обраховується з 24.06.2019 року. На момент звернення із клопотанням ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково, оскільки відбув строку покарання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до характеристики на засудженого, ОСОБА_5 характеризується посередньо, у виробничій майстерні та на роботах з господарського обслуговування не працевлаштований за власним бажанням, не бажає виконувати роботи по благоустрою установи, участь в самодіяльних організаціях не приймає.
Крім того, відповідно до рішення комісії установи, протокол № 13 від 06.07.2021 року, ОСОБА_5 відмовлено в умовно-достроковому звільнені, як особі що не довела свого виправлення.
З довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень вбачається, що ОСОБА_5 у 2020 році двічі заохочувався адміністрацією установи, дисциплінарних стягнень не має.
Згідно із вимогами ст. 81 КК України застосування умовно-дострокового звільнення можливе лише якщо засуджений сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення.
Жодного доказу працевлаштування та нарахування засудженому заробітної плати матеріали клопотання та особової справи не містять. ОСОБА_5 не працює.
Вище вказані обставини не дають підстав вважати, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки останній не працевлаштований за власним бажанням.
Таким чином, виходячи з того, що питання про можливість умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов'язком суду, враховуючи сукупність вищенаведених даних у справі, суд не вбачає сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці засудженого, а відповідно і його виправлення, що зумовлює відмову в задоволені клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 395, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя :