іменем України
Справа № 126/1858/18
Провадження № 1-кп/126/51/2021
"12" жовтня 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5
законного представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Бершадь, Вінницької області кримінальне провадження на підставі обвинувального акта внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2018 року за №12018020090000257 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, непрацюючого, у вчиненні злочину, передбаченого по ч.І ст.146, ч.І ст.156 КК України, -
09.05.2018 року близько 21 год. ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час каталась біля вищезазначеного місця на велосипеді, з якою він до цього був знайомий на протязі тривалого часу, знаючи, що ОСОБА_7 , має легку розумову відсталість і є неповнолітньою, маючи на меті умисел на задоволення статевої пристрасті, взяв ОСОБА_7 за руку та завів до свого домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , де не зважаючи на прохання ОСОБА_7 відпустити її, проти волі останньої завів до середини приміщення літньої кухні, після чого з середини приміщення замкнув на врізний замок вхідні двері. В результаті вчинення вищевказаних дій ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_7 не могла вільно залишити дане приміщення, чим незаконно позбавив потерпілу волі.
Перебуваючи в середині даного приміщення, ОСОБА_4 зняв з ОСОБА_7 та з себе увесь одяг, після чого почав цілувати її в губи, живіт та статеві органи намагаючись викликати таким чином особисте статеве збудження. Після цього ОСОБА_4 положив ОСОБА_7 на ліжко та продовжив цілувати статеві органи останньої та стимулювати їх руками, долаючи певний опір потерпілої, беручи її за ноги та голову руками, пропонував ОСОБА_7 вступити з ним у статеві зносини неприроднім способом, вчинивши розпустні дії щодо неповнолітньої.
Працівниками Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області та батьками ОСОБА_7 09.05.2018 року близько 23 год. 50 хв. потерпілу та ОСОБА_4 було виявлено без одягу в приміщенні літньої кухні домоволодіння ОСОБА_4 , яке на той час було замкненим з середини.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на правій скроневій ділянці, двох синців на внутрішній поверхні правого стегна, синця в області проекції лівого колінного суглобу, синців на передній поверхні лівої гомілки в середній третині та на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, які згідно висновку експерта №44 від 10.05.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав пояснивши,
09.05.2018 року протягом дня вживав спиртні напої з друзями, внаслідок чого сильно сп'янів. Десь з 20 до 21 години йшов додому і в світлі фар побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка їхала на велосипеді, яку знав з дитинства, знав що вона є неповнолітньою і те, що вона психічно хвора. Від його будинку потерпіла проживає за 4-5 хат. Прийшовши додому ліг спати одягнутий. Біля дванадцятої години ночі почув стук у вікно, відкрив двері, в літню кухню зайшли поліцейські, один із них, ОСОБА_8 вдарив його, потім за шию його схопив батько потерпілої поліцейські відтягнули його, після чого він пішов умиватись так як з носа йшла кров. Зайшовши в кімнату побачив, що в хаті була потерпіла, потім їх забрали в поліцію. Як появилась потерпіла в його хаті, пояснити не може, не пам'ятає як вона опинилась в його ліжку. Вважає, що потерпіла сама прийшла до нього, оскільки ніяких його дій для задоволення статевої пристрасті вчинено не було. Потерпіла враховуючи свій стан здоров'я та розвиток могла сама бажати цього, оскільки вона неоднаразово своїми жестами і неоднаразово чоловікам з села показувала жести рукою "повітряного поцілунку", а також при цьому рукою показувала на свої статеві органи.
Незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується : показами потерпілої, свідків та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_7 , будучи допитаною в судовому засіданні з участю законного представника ОСОБА_6 , психолога ОСОБА_9 пояснила, що вона каталася по вулиці на велосипеді, зустріла незнайомого дядька, вказавши при цьому на обвинуваченого ОСОБА_4 , який її зупинив і взяв за руку і повів до себе додому. Завів до хати закрив двері почав її роздягати і сам роздягнувся, доторкався до її статевих органів, цілував її та змушував до статевих стосунків неприроднім способом, він її не бив, після чого вони лягли на ліжко. Потім дядько заснув, а вона лежала на ліжку і дивилася телевізор. Потім почула стук у вікно, зайшли батьки і працівники поліції і вона одягнулася. Раніше обвинуваченого бачила, знає, що він проживає недалеко від неї. Дядько був випивший, чула від нього запах алкоголю. На запитання захисника чи розказує потерпіла про цю подію бо пам'ятає чи їй про це розказала мати, відповіла, що розказала мати. На таке ж запитання головуючого відповіла, що пам'ятає про подію сама. Психолог ОСОБА_9 повідомила, що потерпіла розказала те що відбувалось, але можливо де що їй розказала мати про те що вона не пам'ятає, а загалом дитина розказала правду.
Законний представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ця подія відбулася в травні 2018 року, це був похмурий день, дочка навчалась в с.Джулинка але в той день була вдома, був вихідний день вона привела корову та попросилася до бабки переночувати. Увечері до неї подзвонила мати та сказала, що немає дочки, після чого вона з чоловіком приїхали в село та почали шукати, коли не змогли знайти подзвонили в поліцію. Прибула поліція і вони поїхали в одну сторону шукати, а поліція в іншу. Працівники поліції подзвонили і сказали, що знайшли у ОСОБА_4 .. Приїхавши до будинку ОСОБА_4 побачили велосипед, підійшли до літньої кухні у вікні побачила, що в кімнаті був ввімкнений телевізор, на ліжку був ОСОБА_4 та дочка. Після чого постукали у вікно, ОСОБА_4 встав з ліжка голий та відкрив двері. ОСОБА_4 з працівниками поліції пішли на кухню, а вона пішла до кімнати, дочка була біля ліжка та вдягалася. Після тієї події у дочки були зриви, зараз лікується, не говоре. Донька розповідала їй, що ОСОБА_4 повів її додому та закрив там і сказав, що вона буде там жити. Примушував її до статевих зносин неприроднім шляхом.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що до поліції надійшло повідомлення про зникнення дитини. При проведенні слідчо-оперативних заходів батьки повідомили, що дитина каталась на велосипеді і зникла. Хтось сказав, що бачив дитину ввечері з ОСОБА_4 , як вони розмовляли. Він з ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та батьком потерпілої під'їхали до будинку ОСОБА_4 і побачили велосипед на подвір'ї та зрозуміли, що дитина може бути там. Присвітивши ліхтарем подивились в приміщення літньої кухні та побачили дівчину і обвинуваченого, які лежали в ліжку. Вони почали стукати у вікно, після чого обвинувачений відкрив двері, при цьому був голий. Дівчина була в ліжку, без спідньої білизни лише у футболці, піднявшись почала швидко одягатися. Обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння, розгублений на запитання, що робить дівчина в будинку пояснити нічого не міг. ОСОБА_8 не бив ОСОБА_4 його раз вдарив батько потерпілої.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив наступне, в травні 2018 року чергував у черговому відділі поліції, надійшло повідомлення про те, що в с.Яланець зникла дівчинка, приїхавши в село зі слів матері дізналися, що зникла дівчинка їхала від бабусі на велосипеді. Під час оперативно-розшукових заходів було отримано інформацію, що схожий велосипед знаходиться на подвір'ї у ОСОБА_4 .. Під час огляду подвір'я побачили велосипед, в літній кухні працював телевізор на ліжку лежав ОСОБА_4 та дитина, повідомили інші екіпажі поліції та батьків, які шукали дитину та почали стукати до будинку, ОСОБА_4 не бажав відчиняти двері, але потім відчинив. ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп'яніння, погано розмовляв та погано стояв на ногах, був переляканий. Дівчинка сиділа на ліжку була гола. Першим в будинок зайшов він, батько потерпілої вдарив ОСОБА_4 .. Фізичної сили працівники поліції до обвинуваченого не застосовували.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 09.05.2018 року заступив на чергування, о 20.00 прийшло повідомлення про те, що пропала дівчинка виїхали шукати в с.Яланець. Приїхавши до одного чоловіка він повідомив, що дівчинка може бути у ОСОБА_4 .. Приїхавши до нього побачили, що між хатою і кухнею стояв велосипед, після чого посвітили у вікно та побачили, що ОСОБА_4 та дівчина на ліжку роздягнені, після чого постукали у вікно і через пару хвилин ОСОБА_4 підійшов до дверей та відкрив їх. ОСОБА_4 був у стані алкогольного сп'яніння та без одягу, нечітка хода, візуально був добре п'яний, відкривши двері пішов на кухню одягатися, дівчинка була на ліжку вкрита ковдрою. Відносно ОСОБА_4 поліцією фізичної сили не застосовувалося. У батька потерпілої був конфлікт з ОСОБА_4 ..
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 09.05.2018 дитина була вдома, був вихідний день, вона привела корову та пішла до бабки. Вже темніло її не було, подзвонила мати жінки та сказала , що не має дочки, поїхали в село шукати, не змогли знайти і подзвонили в поліцію, після чого шукали з працівниками поліції. Знайшли дочку у ОСОБА_4 у будинку. Постукали у двері відкрив ОСОБА_4 , який був голий, двері були замкнуті, а дочка була в ліжку також гола. ОСОБА_4 був п'яний він наніс йому декілька ударів. Не пам'ятає про що говорив обвинувачений.У будинку світла не було, працював лише телевізор. Коли зайшли працівники поліції до хати дочка встала з ліжка та почала одягатися. Потім всі поїхали до поліцейського відділку.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що 09.05.2018 року десь приблизно, о 20 год. 30 хв. внучка сказала, що піде покатається на велосипеді, о 21 год. її небуло 21 год. 30 хв. її також не було і вона пішла шукати її у село та її ніде не було, потім зателефонувала батькам, а вони зателефонували у поліцію і знайшли її у обвинуваченого. ОСОБА_4 живе не далеко від неї, інколи проходив щось говорив до внучки, коли вона була на подвір'ї. Дитина жалілась, що ОСОБА_4 взяв її за руку і повів до себе. По характеру потерпіла мовчазна, може боятись, може послухатись не завжди може адекватно реагувати. Дитина їй розказувала, що дядько закрив її в кімнаті і сказав, що вона буде там жити. Раніше не чула, щоб ОСОБА_4 займався подібними речами.
Крім показів свідків, в порядку ст. 358 КПК України, судом було досліджено наступні докази.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №47 від 07.06.2018 року, в досліджуваний слідством період часу у неповнолітньої ОСОБА_7 , відмічалась легка розумова відсталість ступеня легкої дебільності, з дезінтегративним розладом поведінки, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності вона не перебувала.
В теперешній час неповнолітня ОСОБА_7 є особою з легкою розумовою відсталістю ступеня легкої дебільності, з дезінтегративним розладом поведінки і перебуває у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності у вигляді посттравматичного стресового розладу.
Рівень розумового розвитку ОСОБА_7 , відповідає показникам легкої розумової відсталості ступеня легкої дебільності.
Перенесена ОСОБА_7 , психотравма, яка пов'язана з вчиненням проти неї правопорушення, супроводжувалась виникненням посттравматичного стресового розладу, який потребує лікування у лікаря-психіатра із застосуванням психокорекційних заходів.
До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_7 належить: особистісна примітивність, спрощеність, легковажність, емоційна незрілість, лабільність, дратівливість, імпульсивність, легке підпадання під сторонній вплив, малий життєвий досвід, вразливість, тривожність, аутичність, замкнутість.
ОСОБА_7 з урахуванням рівня її розумового розвитку, притаманних їй індивідуально-психологічних, вікових особливостей, емоційного стану, а також конкретних умов ситуації правопорушення, могла та може сприймати фактичний та зовнішній бік обставин, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання, не розуміючи при цьому повною мірою значення скоєнних проти неї протиправних дій та не могла вчинити опір насильнику, з урахуванням зрілості процесів вольової саморегуляції, залежності від думки інших, легкого підпадання під сторонній вплив.
ОСОБА_7 схильна до підвищеної навіюваності. Схильності до патологічного фантазування ОСОБА_7 не виявляє.
Відповідно до висновку експерта № 44 від 10.05.2018 року, у неповнолітньої ОСОБА_7 встановлено наявність тілесних ушкоджень: синця в правій скроневій ділянці з дрібно-плямистими внутрішньо- шкіряними крововиливами на його тлі; двох синців на внутрішній поверхні правого стегна, на кордоні між середньою та нижньою третиною; синця в області проекції лівого колінного суглобу; синців на передній поверхні лівої гомілки в середній третині (один) та на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині (двох).
Виходячи з характеру та локалізації вищезазначених ушкоджень у вигляді синців, можна припусти, що: синець з внутрішньо-шкіряними крововиливами розташований в правій скроневій ділянці, міг утворитися внаслідок давлючої дії тупого твердого предмету з обмеженою округлою, або овальною контактуючою поверхнею. Можливість утворення такого синця внаслідок давлячої дії на вказану ділянку пальців рук людини не виключається; ушкодження у вигляді двох округлої форми синців на внутрішній поверхні правого стегна, могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою, можливо округлою, або наближеною до такої поверхню. Можливість утворення цих двох синців внаслідок насильницького розведення стегон неповнолітньої ОСОБА_7 руками - не виключається: ушкодження у вигляді синця в області проекції лівого колінного суглобу, на передній поверхні лівої гомілки, а також на зовнішній поверхні правого стегна могли утворитися внаслідок неодноразової дії твердих тупих предметів, які мали відносно обмежену контактуючу поверхню.
Характер та локалізація всіх вищезазначених ушкоджень у вигляді синців вказує на те, що всі вони могли утворитися не більш ніж за 3 дні до дати та часу проведення судово- медичної експертизи.
За ступенем важкості зазначені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
Синці округлої форми розташовані на внутрішній поверхні правого стегна, на кордоні між середньою та нижньою третиною, у відповідності до даних спеціальної літератури, можуть розцінюватись, як характерні для насильницького статевого акту, або дій, спрямованих на розбещення, за локалізацією.
При судово-медичній експертизі неповнолітньої ОСОБА_7 , в області її зовнішніх статевих органів, встановлено наявність гіперемії (почервоніння) шкіри та слизової оболонки на пристійку піхви навколо отвору в ній, а також наявність гіперемії шкіри навколо задньо- проходного отвору. Наявність такої гіперемії, може бути обумовлена механічним подразненням (тертям) даних ділянок тупими твердими предметами, якими могли бути, як пальці рук людини, так і статевий член в напруженому стані.
Цілість статевої перетинки у неповнолітньої ОСОБА_7 , не порушено. При цьому особливості будови статевої перетинки (м'ясиста, малорозтяжима, з вкрай невеликим отвором) неповнолітньої ОСОБА_7 виключають можливість введення у піхву пальців або статевого члена в напруженому стані без ушкодження статевої перетинки.
На дату та час проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 статевої зрілості - не досягла, як така, що не досягла шістнадцятирічного віку.
При судово-імунологічній експертизі в об'єктах з пристінку піхви неповнолітньої ОСОБА_7 , сперматозоїди не виявлені, втім даний факт не виключає можливості сім'явиверження із статевого органа, при статевому акті або діях щодо розбещення неповнолітньої ОСОБА_7 ;
Відповідно до протоколу проведення слідчого експеременту від 06.07.2018 року потерпіла ОСОБА_7 з участю законного представника (матері) ОСОБА_6 розказала і показала на місці, як, де, коли і при яких обставинах проти неї вчинено протиправні дії обвинуваченим ОСОБА_4 ..
Щодо висновку експерта №191 від 10.05.2018 року відповідно до якого, в слідах на плавках, майці, штанах, неповнолітньої ОСОБА_7 , ковдрі, двох наволочках, вилучених при огляді місця події та представлених на дослідження, сперматозоїди не знайденні, та висновку експерта №45 від 10.05.2018 року про судово-медичну експертизу ОСОБА_4 .. Суд не приймає до уваги дані даних висновків, оскільки зазначені докази не доводять вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, а лише засвідчують існування події кримінального правопорушення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
Крім цього, статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд, оцінюючи надані стороною кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_14 дійшов наступних висновків.
Cуд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про непричетність до вказаного злочину так як показання обвинуваченого у суді суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за злочин, оскільки такі його показання є нелогічними, такими, що не узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Так відповідно до показів потерпілої ОСОБА_7 обвинувачений взяв її за руку і повів до себе додому, завів до хати закрив двері та почав її роздягати. Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 показали суду, що бачили потерпілу та обвинуваченого ОСОБА_4 які лежали на ліжку в будинку голими. При судово-медичній експертизі № 44 від 10.05.2018 року у неповнолітньої ОСОБА_7 ,встановлені тілесні ушкодження: двох синців на внутрішній поверхні правого стегна, на кордоні між середньою та нижньою третиною; синця в області проекції лівого колінного суглобу; синців на передній поверхні лівої гомілки в середній третині (один) та на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині (двох).
Можливість утворення такого синця внаслідок давлячої дії на вказану ділянку пальців рук людини не виключається; ушкодження у вигляді двох округлої форми синців на внутрішній поверхні правого стегна, могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою, можливо округлою, або наближеною до такої поверхню. Можливість утворення цих двох синців внаслідок насильницького розведення стегон неповнолітньої ОСОБА_7 руками - не виключається; в області її зовнішніх статевих органів, встановлено наявність гіперемії (почервоніння) шкіри та слизової оболонки на пристійку піхви навколо отвору в ній, а також наявність гіперемії шкіри навколо задньо- проходного отвору. Наявність такої гіперемії, може бути обумовлена механічним подразненням (тертям) даних ділянок тупими твердими предметами, якими могли бути, як пальці рук людини, так і статевий член в напруженому стані. Даний висновок експерта підтверджує покази потерпілої про те, що обвинувачений ОСОБА_4 доторкався до її статевих органів, цілував її та змушував до статевих стосунків неприроднім способом.
Таким чином, в обґрунтування вироку, суд покладає показання потерпілої ОСОБА_7 законного представника потерпілої ОСОБА_6 свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 в частині послідовності подій, оскільки вони у вище проаналізованому судом обсязі, достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Також, досліджені в судовому засіданні висновки експертів №47 від 07.06.2018 року, № 44 від 10.05.2018 року, суд вважає достовірними і покладає їх в обґрунтування вироку, беручи до уваги дачу їх кваліфікованими, компетентними і не зацікавленими у справі експертами та узгодженість з сукупністю інших доказів по справі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення «Кобець проти України» (заява N 16437/04, 14 лютого 2008 року, п.43); «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, заява N 25657/94, 10 липня 2001 року, п.282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Отже, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази - чіткі і переконливі показання потерпілої та свідків, у визначеному у вищевказаних мотивах суду обсягах, узгоджені з даними протоколу проведення слідчого експерименту та висновків експертів, дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про проведення перевірки щодо застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування, вказавши що працівники поліції застосовували до нього фізичну силу. Ухвалою суду від 10.11.2020 року доручено керівнику Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, провести дослідження фактів застосування насильства до обвинуваченого. 13.09.2021 року на адресу суду надійшла постанова про закриття кримінального провадження №42020020190000085 стосовно працівників поліції ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , в зв'язку з встановленням відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України від 13.09.2021 року, дана постанова оголошена в судовому засіданні 13.09.2021 року, станом на 11.10 2021 року постанова обвинуваченим не оскаржувалась.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі та за ч.1 ст.156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи яка має вади розумового розвитку.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, оскільки зловживає спиртними напоями, конкретні обставини справи, обставину, що обтяжує покарання відповідно до п.13 ч.І ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи яка має вади розумового розвитку, а також приймаючи до уваги досудову доповідь Чечельницького районного сектору з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, щодо можливості виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Враховуючи викладене та те, що обвинувачений ОСОБА_4 не розкаявся та не усвідомив суспільної небезпеки своїх дій; на підставі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, для досягнення цілей покарання, задля запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки при призначенні реальної міри покарання і тільки в місцях позбавлення волі з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім для досягнення мети покарання.
Вирішуючи питання про заявлений цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, який обвинувачений в судовому засіданні не визнав повністю, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно постанови Пленуму Верховного суду "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Вирішуючи питання про розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь потерпілої в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних потерпілим моральних страждань, а саме: нервове потрясіння, перенесені переживання та страждання, які зазнала потерпіла, зміна звичного способу життя та стану здоров'я ( дані обставини зазначені у висновку експерта №47 від 07.06.2018 року) та показами законного представника ОСОБА_6 .. Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим відносно потерпілої злочину та приходить до висновку, що відшкодування моральної та матеріальної шкоди мають бути задоволені частково, та з обвинуваченого на користь законного представника потерпілої слід стягнути 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди необхідних для компенсації перенесених моральних страждань внаслідок вчиненого злочину, а також 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 10 копійок матеріальної шкоди в тому числі понесених на лікування (чек від 08.06.2018 року №0014954 на суму 150 грн. 64 коп., чек від 24.07.2018 року №20 на суму 118 грн. 40 грн., чек від 21.07.2018 року №25 на суму 418 грн. 86 грн., чек від 02.08.2018 року №49 на суму 127 грн. 90 грн., чек від 12.07.2018 року №20 на суму 118 грн. 40 грн.) на загальну суму 934 (дев'ятсот тридцять чотири) гривні 20 копійок та проїзд (проїзд Бершадь-Вінниця чек від 08.06.2018 року №116082 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Вінниця-Бершадь чек від 08.06.2018 року №496418 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Вінниця- Бершадь чек від 08.06.2018 року №496567 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Вінниця-Бершадь чек від 29.05.2018 року №602985 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Бершадь-Вінниця чек від 29.05.2018 року №114689 на суму 146 грн. 60коп., проїзд Вінниця-Бершадь чек від 25.05.2018 року №110407 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Вінниця-Бершадь чек від 25.05.2018 року №110406 на суму 139 грн. 60 коп., проїзд Бершадь-Вінниця чек від 15.05.2018 року №112697 на суму 76 грн. 05 коп., проїзд Бершадь-Вінниця чек від 15.05.2018 року №112696 на суму 76 грн. 05 коп.) на загальну суму 1 282 (одна тисяча двісті вісімдесят дві) гривні 90 копійок.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Процесуальні витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 146, ч.1 ст. 156 KK України і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два ) роки;
- за ч.1 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 на виконання даного вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі законного представника (матері) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 100 000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі законного представника (матері) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 10 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Скаксувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 15.05.2018 року на дві наволочки з подушок, простирадло, жіночі плавки синього кольору, жіночі штани синього кольору, жіноча футболка червоного кольору, двоколісний велосипед "AZIMUT" чорного кольору
Речові докази:
-дві наволочки з подушок та простирадло повернути ОСОБА_4
-жіночі плавки синього кольору, жіночі штани синього кольору та жіноча футболка червоного кольору повернути потерпілій ОСОБА_7 ;
-двоколісний велосипед "AZIMUT" чорного кольору, який передано на відповідальне зберігання законному представнику потерпілої ОСОБА_6 залишити у її власності.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілій (представнику) та прокурору.
Суддя ОСОБА_1