Справа №523/14557/21
Провадження №1-кс/523/4038/21
08.10.2021 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в присутності підозрюваного, розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162490001084 від 10.08.2021 у відношенні: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, не працюючого, не одруженого, який проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, в останнє Харківським апеляційним судом 15.09.2020 року за ст.ст. ч. 2 190, 71 КК України до 1,6 років позбавлення волі, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-
Ддо Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню 12021162490001084 від 10.08.2021 «Про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 », в якому зазначено, що в невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, у ОСОБА_6 спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Для реалізації свого спільного злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, невстановлена в ході досудового розслідування особа, використовуючи свій мобільний телефон, 09.08.2021 о 14:39 годині здійснив дзвінок на мобільний номер оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел та переслідуючи корисливий мотив, невстановлена досудовим слідством особа, в ході телефонної розмови представився ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 та повідомив, що її донька потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої вона зламала три ребра і розбила губу, а водій, який її збив на автомобілі врізався в стовп. Після чого повідомив потерпілій, що їй необхідно сплатити грошові кошти в сумі 6000 доларів США, щоб її доньку не притягували до кримінальної відповідальності за вищевказану дорожньо-транспортну пригоду.
В свою чергу, ОСОБА_7 будучи введеною в оману, не усвідомлюючи злочинних намірів невстановленої досудовим слідством особи, погодилася на умови останнього та в телефонному режимі під диктовку вказаної особи написала заяву, в якій повідомила останньому свою адресу проживання.
В подальшому, невстановлена в ході досудового розслідування особа, повідомив ОСОБА_6 про те, що йому необхідно прибути за адресою: АДРЕСА_2 , та представившись адвокатом ОСОБА_8 забрати у ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 6000 доларів США.
Завершуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, 09.08.2020 16:00 годині за місцем проживання ОСОБА_7 прийшов ОСОБА_6 , який представився адвокатом ОСОБА_8 , який шляхом обману заволодів грошовими коштами останньої в сумі 6000 доларів США.
Через декілька хвилин ОСОБА_6 повернувся до потерпілої та повідомив, що водій, який збив її доньку помер в реанімації і щоб доньку не притягували до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 необхідно надати ще грошові кошти в сумі 3000 доларів США. На що ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, погодилася та передала грошові кошти в сумі 3000 доларів США ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину з грошовими коштами, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У зв'язку із вищевикладеним, своїми протиправними діями ОСОБА_6 спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, завдав матеріальної шкоди ОСОБА_7 на загальну суму 9000 доларів США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 241511, 40 гривень.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а також на те, що існують ризики, передбачені п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному 13.08.2021 року.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити та продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, через недоведеність ризиків на які посилається прокурор, та необґрунтованість підозри.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділення Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12021162490001084 від 10.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
13.08.2021 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
При розгляді вказаного клопотання було встановлено що підозра у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_6 є обґрунтованою, що на цьому етапі досудового розслідування підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення; протоколом огляду речових доказів мобільних телефонів «Нокія», «Нокія 6300», та мобільного телефона «Самсунг», протоколом проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, в судовому засіданні прокурором та слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,2,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, отже покарання і процедура виконання покарання може бути визнана ним більш небезпечними, ніж втеча. Вказана позиція цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Так відповідно до рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» судом зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування»;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний за версією слідства обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину будучи обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, ніде не працює, не має джерела доходів;
- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що виявлялось у вчиненні опору працівникам органів досудового розслідування під час проведення обшуку 13.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , та спробою під час слідчих дій знищення та спотворення наявних речових доказів, крім того також має місце бути знищення, або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, так як місцезнаходження всіх речових доказів, в тому числі грошових коштів, які здобуті злочинним шляхом, а підозрюваному може бути відоме їх теперішнє місцезнаходження.
Разом з тим, ризик впливу на свідків та потерпілу, стороною обвинувачення не доведено, адже знати матеріали справи, в тому числі адреси свідків та потерпілої, то є правом підозрюваного, а не обставиною яка свідчить про наявність ризику. Вказані дані йому надав слідчий, і тому суд не може приймати до уваги ці обставини як підтвердження ризику впливу на вказаних учасників процесу, адже вказане протиріче принципу верховенства права і справедливому судовому розгляду. Стороною обвинувачення також не доведено ризик іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, так як жодного аргументу який підтверджує наявність цього ризику у клопотанні не приведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так як ОСОБА_6 переховувався від суду (оголошено розшук), то до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, по при те, що ст. 190 ч.2 КК України передбачає максимальне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Застосовуючи такий запобіжний захід, як тримання під вартою, до підозрюваного, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні сторони обвинувачення по даному кримінальному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та докази обґрунтованої підозри у його скоєнні саме ОСОБА_6 із кваліфікацією цього кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, а також враховує вік підозрюваного якому повних 40 років, раніше судимий, перебуває у розшуку, не працює, не одружений, дітей не має.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного є достатньо обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З урахуванням встановлених обставин, можливості для застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваному на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не знаходить, адже їх застосування не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З приводу доводів захисника і підозрюваного суд не бере їх до уваги, з огляду на нижчевикладене.
Так, з приводу недоведеності ризиків, то слідчим суддею досліджено докази які засвідчують їх наявність. З приводу необґрунтованості підозри, і того, на підтвердження цього факту надано відповідні докази, і сам підозрюваний не заперечує того, що вчинив дії викладені у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З питання встановлення застави то її розмір повинен відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та тому ступеню довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного (обвинуваченого), який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, та з урахуванням його майнового стану. З урахуванням наведеного, статті яка зазначена у клопотанні слідчого суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400,00 грн, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193-194, 197, 199, 369-372,376КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 та внесене у кримінальному провадженні за № 12021162490001084 від 10.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про продовження строків запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб тобто до 13 листопада 2021 включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави, закінчується 13.11.2021 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 45400,00 гривень.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки строком до 11 жовтня 2021 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає тобто з міста Одеси, без дозволу суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Виконання ухвали покласти на прокурора та ДУ «ОСІ», відповідно, в частинах, що стосуються їх повноважень.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, та направити начальнику ДУ «ОСІ».
Слідчий суддя ОСОБА_1