Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2162/21
Номер провадження: 2-з/511/25/21
"13" жовтня 2021 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
12.10.2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по вказаній цивільній справі.
Стаття 151 ЦК України визначає вимоги до заяви про забезпечення позову.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До заяви про забезпечення позову заявником не долучено квитанції про сплату судового збору, на виконання вимог ч.5 ст. 151 ЦПК України.
Однак, звертаючись до суду з позовною заявою, заявник посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки він є учасником бойових дій, на підтвердження чого надав суду копію відповідного посвідчення.
Разом з тим, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року по справі № 756/1027/20 (провадження № 61-7638св21) зазначено, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). ОСОБА_1 в апеляційному порядку оскаржував судове рішення у справі за позовом про визнання недійсним правочину від 05 лютого 2019 року, укладеного у вигляді розписки про отримання застави як забезпечення виконання основного зобов'язання, та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення відповідачем на користь позивача і третьої особи грошових коштів у розмірі 1 500,00 дол. США, тобто зазначена справа не пов'язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій. Ураховуючи наведене, підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не було, а тому апеляційний суд правомірно залишив апеляційну скарг без руху у зв'язку з несплатою судового збору за її подання».
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 4350, вчиненого 06.05.2021 про стягнення з нього заборгованості, який оскаржується ним у судовому порядку, тому, у даному випадку, не підлягає застосуванню положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі не пов'язані із захистом порушених прав ОСОБА_1 з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Інших доказів, які б свідчили про те, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі закону, матеріали заяви не містять.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, оскільки заявником до заяви не додано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, вона є такою, що подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України та підлягає поверненню заявникові на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: І. В. Бобровська