Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2161/21
Номер провадження: 1-кп/511/211/21
13.10.2021 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12021162390000299 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 16.10.2021 року.
13.10.2021 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та на даний час не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зазначили, що на утриманні у обвинуваченого перебуває мати - пенсіонерка, він є інвалідом ІІ групи та перебуває на обліку у лікаря - психіатра, у зв'язку з чим просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.
Висновок суду обґрунтовується наступним.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 194 цього Кодексу під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, місця його постійного проживання, у тому числі, наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яким за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований та офіційних доходів не має, власної сім'ї немає, обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень перебуваючи на випробувальному терміні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, розуміючи тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим, він може переховуватись від суду, а отже існує ризик втечі, передбачений п.1 ст. 177 КПК України.
Також, обвинуваченому ОСОБА_4 відоме місце проживання потерпілих та свідків по вказаному кримінальному провадженню, які судом не допитувались, що обумовлює ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив новий умисний тяжкий злочин, незважаючи на те, що раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, будь-якого іншого джерела прибутку не має, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Суд не може прийняти до уваги доводи захисту, оскільки доказів на підтвердження зазначених захисником обставин суду не надано.
Обрати відносно ОСОБА_4 більш-м'які запобіжні заходи не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має і вони, на думку суду, не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не буде ефективним запобіжним заходом і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш-м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на досудовому розслідуванні, останньому було обрано заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні, яке встановлює заставу та також має бути враховано матеріальне становище обвинуваченого (підсудного) та його платоспроможність. За певних обставин небезпідставним також буде взяття до уваги суми збитку, що ставиться йому в провину.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та відсутність суми збитку, що ставиться йому в провину, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі становить 45 400 гривень та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 182,183, 194, 202,315 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до 11.12.2021 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання, прокурору, обвинуваченому - для відома.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1