Справа № 522/ 239 /21
Провадження № 2/522/56/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі судді Косіциної В.В.
за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина, -
Позивачка ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просить визначити місце проживання дітей неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 29.12.2004 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Спільне життя із відповідачем не склалося, почуття поваги та кохання один до одного втрачено. 21.12.2020 року позивачка звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про розірвання шлюбу.
Спільні діти позивачки та відповідача проживають разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 .
На протязі сімейного життя відповідач постійно був у відрядженнях, а в 2020 більшу частину року не проживав разом з родиною, проживаючи за окремою адресою, періодично відвідував дітей. Відповідач нещодавно повідомив позивачку, що бажає, щоб діти жили з ним.
Відповідач маніпулює дітьми, обіцяючи їм матеріальні блага та задоволення всіх їх бажань. Доньці ОСОБА_3 він обіцяє оплату навчання в США, ОСОБА_4 купує коштомні гаджети, психологічно тисне на дітей, налаштовуючи проти матері.
Абсолютну більшість спільного життя відповідач не займався вихованням дітей в побутовому плані, не переймався їх здоров'ям не займався їх лікуванням, моральним та освітнім вихованням.
Позивачка має постійне місце роботи, працює спортивним тренером у власному спортивному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Спортивний клуб розташований в будинку де мешкає позивач разом з дітьми, що дозволяє приділяти максимально часу дітям.
На даний час у позивачки є підстави вважать, що відповідач в будь який час може забрати дітей у невідомому для позивачки напрямку для постійного проживання або на території України або на території рідної держави відповідача. У зв'язку з цим фактом позивачка змушена звернутись до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.01.2021 року ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 з моменту укладання шлюбу та по 2020 рік ніде не працювала, не мала особистого доходу. Позивачка мала хатню робітницю. Останнім часом залишала дітей дома самих. Свій вільний час витрачала на салони краси, зайняття фітнесом, прогулянками, але без дітей. У належному вихованні дітей позивачка приймала занадто мало участі. Діти виросли і в повному обсязі розуміють як поведінку матері так і відношення батька до них. Саме батько забезпечує їх матеріальними благами, надає можливість навчатися в кращих учбових закладах м. Одеси, оплачує зайняття в спортивних секціях, проводить з ними дозхвілля . Діти виявили бажання жити з батьком.
21 січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, у якому просить визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 разом з батьком за адресою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в нього склались дуже хороші взаємовідносини з дітьми, які не тільки люблять а й поважають його як батька. Саме тому і донька. І син, виявили проживати разом з відповідачем.
ОСОБА_1 не займалась належним вихованням дітей, не приділяла їм достатньо уваги, не цікавилась їх інтересами, свої пріоритети ставила вище пріоритетів дітей, тому вони постійно скаржились батьку на відсутність порозуміння з матір'ю та повсякденні конфлікти.
Відповідно до ст. 161 СК України дитина, якій виповнилось 14 років сама визначає місце свого проживання, тому спір позивачки щодо місця проживання доньки ОСОБА_3 є безпредметним.
Щодо сина ОСОБА_4 , то місце проживання якого може бути визначено за його згодою, то син має особисту прихильність до батька, с матір'ю в нього складні стосунки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просить визначити місце проживання сина з ним.
22.02.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Павленко А.Л. надала суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому просила визначити місце проживання дітей з матір'ю. У відзиві на зустрічну позовну заяву представник ОСОБА_1 , що її клієнт постійно опікувалась дітьми, весь щоденний та буденний клопіт був на ній, в той час як батько займався дітьми періодично коли мав час та бажання. Крім того адвокат Павленко А.Л. зауважила, що буденний контроль та піклування матері важко порівнювати з періодичним та не частим святом, який дає батько, що приділяє увагу дітям не за потреби, а коли стане часу наснаги та бажання. Батько дозволяв дітям більше ніж матір. Щодо самостійного доходу, то 30.01.2021 року між ФОП ОСОБА_1 та СФГ «Стан» укладено договор оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 , корпус 2 приміщення АДРЕСА_4 загальною площею 185,2 строком на 2 роки 11 місяців з цільовим використання розміщення спортивного клубу. Окреме пояснення щодо власного доходу ОСОБА_1 виклала на окремому аркуші. Враховуючи викладене адвокат Павленко А.Л. зазначила, що ОСОБА_1 наполягає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 буде комфортніше проживати разом з матір'ю, а сама ОСОБА_1 має все необхідне для забезпечення дітей всім необхідним як в духовному плані так і матеріальному.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Павленко А,Л. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та вказала, що саме вона може виховати у дітях духовність, повагу до інших людей, надати допомогу у навчанні, займатися з ними спортом за для їх здоров'я. Крім того позивач ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, що в жодному разі не має наміру йти проти бажання своїх дітей та силою відбирати їх у батька. Якщо саме з ним вони бажають проживати. Проте рішення суду про визначення місця проживання дітей саме з нею. Рішення суду їй потрібно, щоб відповідач не перешкоджав їй спілкуватися з дітьми, вона мала право приймати участь у рішеннях щодо дітей та їх майбутнього. При цьому позивач наполягала, що відповідач є хорошим батьком, діти потребують його любові та уваги та вона зі свого боку дуже рада, що батько почав приділяти багато уваги дітям та проводити з ними час. Проте на думку позивача є багато того, що батько дати дітям не може, тому їм потрібна матір. ОСОБА_1 звертала увагу на те, що у разі визначення місця проживання дітей разом з нею, діти будуть проживати у квартирі до якої звикли у своєму звичному оточенні. Щодо власного доходу та його розміру позивач пояснила, що на даний час вона знаходиться на початку розвитку власної справи, вона тренує дітей, а крім того приймає участь у соціальному проекті. При цьому вона запевнила суд, що в неї вистачить грошей для забезпечення потреб дітей та гідного рівня їх життя. Позивач наголосила, що вона має змогу надати дітям якісне харчування фермерськими продуктами, в неї є родинна яка завжди її підтримує та допоможе, в неї є власна справа, що буде розвиватися. Щодо мінімального щомісячного доходу, позивач сказала, що він дорівнює 6000 грн.
Відповідач та його представник адвокат Прокопішина К.І. у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому, підтримали зустрічний позов. Відповідач наголошував на тому, що діти не бажають жити зі свою матір'ю, що ОСОБА_1 останнім часом не займалась дітьми, її біль цікавили її власні інтереси та особисте життя. Відповідач ОСОБА_2 повідомив суду також. Що в його колишньої дружини з'явився новий чолові, з яким діти не бажають спілкуватися. Крім того він звернув увагу суду на те, що коли він вже проживав окремо, а діти жили з матір'ю вона не опікувалась, дуже пізно поверталась додому, що є неприпустимим та на його вимоги повертитися до дому до 22 година ніяк не реагувала. Відповідач не одноразово говорив про те, що мати залишила ОСОБА_4 одного в його день народження піздно у вечері дома одного. Одним із аргументів відповідача також є та обставина, що позивач вирішила влаштовувати особисте життя. Для неї це є важливішим ніж діти, він же навпаки ставить інтереси дітей понад свої та готовий життя присвятити дітям.
Представник відповідача адвокат Прокопішина К.І. просила суд врахувати, що сам факт того, що діти не бажають жити з позивачем свідчить проте, що вона не дуже добре піклувалась про них та в них не було близьких стосунків. Також представник відповідача посилалась на ту обставину, що позивач у присутності ОСОБА_3 вживала Алкоголь та навіть пропонувала його доньці.
Одним із аргументів на користь проживання дітей з батьком була та обставина , що батько має достатньо високий рівень доходу, що дозволяє йому оплачувати навчання дітей у приватній школі, якісне медичне обслуговування, харчування, одяг та дозвілля. В подальшому і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , якщо забажають , будуть мати можливість навчатися за кордоном. В свою чергу у їх матері такої можливості не має.
Щодо квартири де раніше проживала діти адвокат ОСОБА_10 повідомила суд, що наразі ОСОБА_2 звернувся до приморського районного суду із позовом про поділ цієї квартири. Оскільки вона придбана у період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування приймала участь у деяких судових засіданнях, була присутня під час спілкування суду із неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте в засідання 29.09.2021 року не з'явились, від них надійшла заява про розгляд справи за відсутністю з урахуванням висновку органу опіки та піклування та інтересів дітей.
Судом установлено:
Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили у зареєстрований шлюб 29.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції 29.12.2004 року.
Сторони мають спільних дітей доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.11.2006 року та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.01.2011року.
За час розгляду вказаної цивільної справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2021 року (справа №522/23265/20) розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 30.12.2020 року № Cl-288054-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку, наданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2012 року, власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_1 . Проте сторони підтверджують. Що вказана квартира придбана у шлюбі, крім того наразі у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа № 522/10392/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
При цьому судом встановлено, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 та неповнолітній син ОСОБА_4 з січня 2021 року та на момент розгляду справи проживають з батьком за адресою АДРЕСА_6 , вказана обставина визнається сторонами, крім того це підтвердили самі діти у судовому засіданні та підтверджується висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей.
Як встановлено судом, між сторонами по справі склалися складні стосунки, вони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання своїх неповнолітніх дітей. Відповідач не задоволений ставлення позивачки до виконання батьківських обов'язків, позивачка вважає, що відповідач маніпулює дітьми, за допомогою матеріальних заохочень та послаблення контролю. Крім того позивачка наполягала на тому, що відповідач перешкоджає її спілкуванню с дітьми, без її відома, одноособово приймає рішення, які батьки повинні узгоджувати, такі як зміна навчального закладу у 2021 начальному році. Відповідач в свою чергу виклав свій погляд на вказані події, зазначивши, що мати не цікавиться дітьми, нечасто їм телефонує, не докладає зусиль для налагодження теплих стосунків з дітьми. Саме тому він, як батько який самотушки опікується дітьми з січня 2021 року, вважав за можливе без погодження з позивачкою перевести дітей до нової школи, оскільки це відповідає інтересам дітей та нова школа їм подобається.
Також відповідач наполягав на тому, що труднощі у відносинах з дітьми у позивачки виникають виключно через її поведінку та відношення к дітям, він особисто дітей проти неї не налаштовує, не забороняє дзвонити, а навпаки нагадує про необхідність подзвонити матері, поздоровити її зі святами. Особисто він не обговорює з дітьми позивачку, оскільки в них є інші спільні теми для спілкування.
Судом була також досліджена довідка ГУНП в Одеській області, згідно якої 09.01.2021 року до ВП № 5 ОРУ № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» та заява від гр. ОСОБА_1 , мешкає: АДРЕСА_7 , яка просить прийняти заходи до свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з яким розлучена, з приводу конфлікту через те, що чоловік систематично в супереч її волі забирає їх спільних малолітніх дітей, а саме: малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невідомому напрямку і не дає змоги особисто спілкуватися з дітьми.
Під час розгляду матеріалів ВП № 5 ОРУ № 1 ГУНП в Одеській області було встановлено, що заява ОСОБА_1 , розглянута згідно ЗУ «Про звернення громадян», факти викладені в повідомленні оператора «102» та заяві містять ознаки цивільно-правових відносин, для вирішення яких заявнику рекомендовано звернутися до суду.
Досліджений доказ також свідчить про наявність між сторонами спору с приводу визначення місця проживання їх спільних дітей.
Судом був досліджений висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яким встановлено наступні обставини щодо позивача.
Відповідно до довідки від 29.12.2020 року № 161, наданою ОСББ «Первая Жемчужина, гр. ОСОБА_1 , за час проживания у багатоквартирному будинку характеризується як спокійна, врівноважена, розсудлива людина. Розбіжностей, суперечок із адміністрацією ОСББ не мала. У випадках, котрі дискримінують людську гідність не помічена.
Згідно характеристик з місця проживання від 29.12.2020 року та 30.12.2020 року, гр. ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується як врівноважена, відповідальна, спокійна та турботлива мати, діти завжди охайні, дуже добре виховані, завжди привітні, та позитивні, що підтверджують сусіди: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, гр. ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа - підприємець за такими видами економічної діяльності: діяльність спортивних клубів, діяльність туристичних агентств, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність, діяльність фітнес-центрів, інша діяльність у сфері спорту.
Довідки про доходи гр. ОСОБА_1 не надала, проте надала письмове пояснения з приводу власного доходу. Згідно її пояснень вона лише розпочала власну справу. На підтвердження цього надала виписку з ЄДРЮОФОП та ГФ, також копію договору оренди нежитлового приміщення, який укладено 30.01.2021 року, Селянським (фермерським) господарством «Стан», та зазначила, що початковий дохід за перший місяць склав більше 40000 гривень, чистий дохід близько 20000 гривень.
Суд наголошує, що позивач до суду також не надала довідку про власні доходи. Спочатку це пояснювалось тим, що не закінчений звітній квартал, в останніх засіданнях позивач пояснила, що вона тільки розпочала власну справу, наразі здійснюється реструктуризація та перехід на нову групу спрощеної системи оподаткування, а тому надати довідку про доходи вона не може. В матеріалах справи наявні письмові пояснення щодо доходу, ідентичні зазначеним в висновку, проте жодних відомостей з державної фіскальної служби не надано. В засіданні позивач додатково пояснила, що зможе утримувати дітей. Мінімальний рівень свого доходу позивачка вказала у розмірі 6000 грн. Припустила, що її доходи наразі можуть не дозволити їй оплачувати приватну школу, проте зауважила, що в Одесі є достатньо державних навчальних закладів з гідним рівнем освіти, а тому інтереси дітей від зміни приватної школи на державну не постраждають.
Щодо рівню доходу відповідача, то згідно документів наданих відповідачем суду, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області про доходи фізичної особи-підприємця від 19.01.2021 року, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та його дохід від здійснення господарської діяльності склав з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 976830,00 гривень.
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування фахівцями із соціальних питань Центру соціальних служб Одеської міської ради було здійснено вихід за адресами проживання сторін.
Так в висновку зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , була мати - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Квартира двокімнатна площею 93 кв.м. Умови проживання задовільні: в наявності водо-, газо-, електропостачання. Має борг за оплату комунальних послуг, півроку чоловік не оплачує рахунки. Для дітей в наявності іграшки, речі відповідно до віку та сезону, облаштоване місце для навчання та відпочинку. Дитяче ліжко в наявне с- одне. Мати має намір облаштувати кімнату для ОСОБА_4 . Мати є ФОП ОСОБА_18 », працює тренером з йоги. Має можливість спілкуватися з дітьми. пр?г. :а " • в орендовану батьком квартиру. Гр. ОСОБА_1 запр: ~: - •. - послугу консультування, від чого вона відмовилась (акт відмови № 164 від 19.05.2021 року). '
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, 28.07.2021 року було проведено обстеження умов проживання матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт, відповідно до якого встановлено, що житло розміщене на 2-му поверсі 22 поверхового будинку, загальною площею 90 кв.м., житловою площею 40 кв.м., складається з 2-х кімнат. Квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для дітей є окрема кімната, окремі спальні місця, планується перепланування великої кімнати для покращення житлових умов дітей.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, 28.07.2021 року було проведено обстеження умов проживання батька ОСОБА_2 та дітей, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_6 . Житло розміщене на 19 поверсі, 20 поверхового будинку, складається з 3-х кімнат, загальною площею 200 кв.м., житловою площею 70 кв.м. Квартира облаштована всіма необхідними меблями та побутовою технікою. За побутом та дітьми доглядає хатня робітниця. Для виховання та розвитку дітей створені всі умови, є окремі кімнати, є всі необхідні для проживання та розвитку речі.
Висновок органу опіки і піклування містить також інформацію, що у присутності спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала письмові пояснення від 28.07.2021 року, в яких зазначила, що бажає надалі проживати з батьком, мати вона вважає психічно хворою людиною з абьюзивним нахилом. Під час проживання з матір'ю мати пиячила та поводила себе неадекватно.
У присутності спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав письмові пояснення, в яких зазначив, що бажає проживати з батьком.
Суд спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на предмет визначення їх місця проживання.
ОСОБА_3 категорично висловила бажання жити з батьком, про мати позивачку ОСОБА_1 висловлювалась без відповідної поваги та любові. Повідомила суду , що мати не є для неї авторитетом, в них відсутні близькі стосунки та порозуміння. Також зазначила, що мати завжди любила більше її брата ОСОБА_4 , вона як донька не отримувала достатньо ніжності та любові від матері. З батьком в неї відносини дуже близькі, він завжди її любив, розумів та підтримував. В неї навіть с братом покращилися відносини після переїзду до батька.
Під час спілкування ОСОБА_4 повідомив суду, що він хоче жити з батьком. Він не зміг чітко пояснити чому саме, але сказав, що з батьком класно. Про позивачку висловлювався рівно, не особливо емоційно, проти в позитивному напрямку. Жодної негативної інформації про маму не повідомив суду. На питання суду чому під час перерви у засідання він ухилявся від мами , пояснив, що вона його цьомкає, а він вже дорослий.
Крім того судом було досліджено наступні письмові докази.
Відповідно до довідки, наданої Одеський приватним навчально-виховним комплексом «Інтелект» від 29.12.2020 року № 98, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 8 класі. За характеристикою ОПВНВК «Інтелект» № 99, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарекомендувала себе як здібна та відповідальна учениця. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. До уроків готується систематично. На уроках завжди уважна. Має добрий загальний розвиток. ОСОБА_3 - вольова, сильна впевнена в собі особистість. Постійно вдосконалює себе, прагне стати краще. Серед однолітків-товариська. Правила поведінки завжди виконує. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки.
Відповідно до довідки, наданої Одеським приватним навчально-виховним комплексом «Інтелект» від 29.12.2020 року № 97, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в 4-а класі. Згідно характеристики від 29.12.2020 року №100, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Має навчальний достатній рівень навчальних досягнень. Учень надає перевагу предметам гуманітарного циклу. Вміє висловлювати власну думку усно та письмово, доводити її при частковій допомозі вчителя. Він має розвинуту довільну увагу, вільно переключається із одного виду діяльності на інший. Має хорошу пам'ять. Вміє відрізняти істотні та другорядні ознаки предметів та явищ, має розвинуту уяву. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Скромний, товариський, стриманий, розсудливий, дисциплінований, самостійний. Користується повагою серед викладачів. Має авторитет серед товарищів. Мати єналежну увагу вихованню сина. Мати є зразком для сина, скромна, працьовита, чуйна, вона захищає і забезпечує інтереси сина, створює для нього умови для виховання та розвитку, постійно проводить з ним час, контролює шкільні успіхи. Моральне здоров'я, любов і турбота про сина-головні життєві орієнтири для ОСОБА_1 , ОСОБА_4 визнає мамин авторитет, любить і поважає її.
Згідно довідки від 07.02.2021 року, наданої директором та тренером студії «Evolution Dance Centre», неповнолітня ОСОБА_3 відвідує заняття з жовтня 2017 року. Усі питания з приводу навчання з тренером та адміністрацією обговорює гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 бере участь у мастер класах та змаганнях, на яких її супроводжує мати ОСОБА_1 . Батька за три роки тренер бачив один раз. На всіх інших заходах ОСОБА_3 була з мамою.
Відповідно до довідки, виданою президентом клубу СК "Рандорі" від 09.02.2021, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідував заняття в клубі та приймав участь у змаганнях, всі питання з приводу тренування обговорювали з матір'ю, батька бачив на тренуванні декілька разів, на змагання ОСОБА_4 їздив з матір'ю.
Згідно висновку органу опіки та піклування, наданого суду, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, вирішила вважати доцільним визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 .
Також відповідач надав суду пакет документів щодо проходження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повного медичного огляду у медичному будинку «Одрекс». При цьому суд не вважає, що надані документи свідчать про те, що позивачка не приділяла уваги здоров'ю дітей, а лише підтверджують , що відповідач турбується про здоров'я дітей наразі коли вони проживають з ним.
Судом під час розгляду справи були задоволенні клопотання представників сторін про допит свідків.
Так за клопотанням представника позивачки адвоката Павленко А.Л. судом були допитані сусіди ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , оби дві були сусідками родини ОСОБА_21 за часів їх спільного проживання у квартирі АДРЕСА_5 .
Оби два свідки надали показання, що сім'я ОСОБА_21 була цілком благополучною, відносини між позивачкою та відповідачем були добрими, між позивачкою та дітьми стосунки також не викликали жодних питань, про конфлікти у родині під час спільного проживання їм не відомо. Щодо ситуації, що склалась з приводу місця проживання дітей свідки сказали, що знають , що наразі діти живуть з батьком. Проте більше нічого повідомити не змогли, оскільки це особисте життя інших людей та вони с родиною ОСОБА_21 мали не настільки близькі стосунки, скоріше були добрими сусідами.
Дані показання на думку суду свідчать лише проте, що під час перебування сторін у шлюбі та відсутності між ними конфліктів, стосунки в родині в очах оточуючих були достатньо гармонійними та жодних явних проблем в них не було. Проте вказані показання не містять жодних відомостей щодо відносин між сторонами та дітьми на час розгляду справи.
Свідком допитаним за клопотання сторони відповідача була ОСОБА_17 , що працювала у родині ОСОБА_21 як помічниця по господарству, а на момент розгляду справи працювала вже на ОСОБА_2 .
ОСОБА_17 повідомила, що під час роботи у родині ОСОБА_21 вона помічала , що між мамою ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_3 виникають конфлікти. ОСОБА_3 до переізду да батька ОСОБА_3 була закритою дитиною, не дуже емоційною. Свідок в своїх показаннях зазначила, що саме батько піклується про дітей. Він займається з ними, він робить з ними уроки, опікується їх здоров'ям. Зазначила, що діти не бажають дзвонити мамі, а відповідач їх не обмежує у спілкуванні з нею. Свідок повідомила, що наразі працює три рази на тиждень, у минулому коли сторони проживала разом працювала раз на тиждень.
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_17 , оскільки вважає їх однобічними, при цьому суд враховує ту обставину, що відповідач є роботодавцем свідка та вона залежить від нього матеріально.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги надані стороною відповідача копії роздруківки переписки в телефоні, оскільки зазначена роздруківка не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача.
Згідно вимог ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Вказані вимоги при подачі зазначених доказів представником відповідача не дотримані, відтак, суд не може ідентифікувати, з якого джерела взята вказана інформація та чи є вона достовірною.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
У відповідності із вимогами ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ч. 1-2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно вимог ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до положень ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
А відповідно до ч. 3 цієї ж статті місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Під час розгляду справи на підставі усіх зібраних доказів, судом установлено, що як мати, так і батько піклуються про неповнолітніх дітей.
Наявний між сторонами конфлікт не спростовує того, що обоє батьків докладають зусиль для виховання та здійснення догляду за донькою та сином. Переїзд дітей до батька та зменшення кількості спілкування з матерю в останні 10 місяців не свідчить проте, що позивач не піклується про дітей та ухиляється від батьківських обов'язків.
Декілька місяців окремого проживання с дітьми не можуть перекреслити роки, що позивачка займалася вихованням дітей та згідно характеристик, що містяться у матеріалах справи, поясненнями сторін та висновків, що зробив суд після спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діти виховані добре, мають гідний рівень освіти, виглядають активними та щасливими.
Незадоволення відповідача щодо виконання позивачкою своїх материнських обов'язків стосується здебільшого 2020 року, тобто періоду коли в них з позивачкою погіршилися відносини. Суд вважає недоведеним твердження сторони відповідача, що позивачка зловживає алкоголем, оскільки жодних доказів цього не було надано. Вживання алкоголю само по собі не свідчить про залежність. Так само суду не надано доказів того, що позивачка дійсно пропонувала алкоголь неповнолітній доньці.
За таких обставин суд вважає, що стороною відповідача не доведено неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки на підтвердження цього не надано жодного допустимого доказу.
Наразі шлюб сторін припинено. Оби дві дитини є підлітками. ОСОБА_3 вже 14 років та відповідно до вимог діючого законодавства вона має право визначати самостійно своє місце проживання. ОСОБА_4 10 та його думка має бути врахована. І ОСОБА_3 і ОСОБА_4 висловили бажання жити с батьком, їх бажання суд не може не враховувати.
Крім того при прийнятті рішення суд враховує ту важливу обставину, що позивачка не змогла надати докази щодо розміру її щомісячного доходу. ЇЇ пояснення та факт реєстрації фізичної особою підприємцем, а також договір оренди нежитлового приміщення, не доказує факту отримання доходу.
Питання житла також залишається відкритим, оскільки квартира де проживає позивачка є спільною сумісною власність та відповідач вже звернувся з позовом про її поділ.
При прийнятті будь якого рішення щодо дітей суд має виходити з їх найкращих інтересів. В даній справі матеріальні можливості батьків щодо утримання дітей є різними. Відповідач має високий дохід та в змозі забезпечити дітям більш сприятливі умови життя, ніж на даний час позивачка. Відповідач має можливість орендувати комфортабельне житло, оплачувати навчання дітей в приватній школі, відповідно купувати їм якісний одяг та оплачувати відпочинок. Позивачка не надала суду жодних доказів того, що вона в змозі утримувати дітей та має відповідний дохід.
Аргументи позивачки, що матеріальна складова не є вирішальною, духовне виховання є важливішим та саме вона може виховати дітей у дусі поваги до людей держави, як мати надати їм тепло і підтримку, суд вважає такими, що вирішальними.
Безумовно духовне виховання дитини, а ще й підлітка є важливим, проте з огляду на бажання дітей проживати с батьком, такий аргумент не може змінити рішення по суті.
Верховний суд у своїй постанові від 26.07.2021 року по справі № 202/7256/19 дуже слушно зазначив, що в більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей
Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що для забезпечення дотримання найкращих інтересів дітей, враховуючи норми ЦК України щодо права особи визначати своє місце проживання та з огляду на обставини, що мають місце на момент ухвалення рішення, а саме бажання дітей жити с батьком та матеріальне становище сторін, у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 станом на момент розгляду справи підлягає задоволенню.
Разом із цим, суд зауважує, що позивач, у разі визначення місця проживання сина з батьком, не обмежена у своєму праві на спілкування та участь у вихованні сина.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей в повному обсязі.
Задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина.
Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено 11 жовтня 2021 року.
Суддя
Справа № 522/ 239 /21
Провадження № 2/522/56/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі судді Косіциної В.В.
за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина, -
Позивачка ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просить визначити місце проживання дітей неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона з 29.12.2004 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Спільне життя із відповідачем не склалося, почуття поваги та кохання один до одного втрачено. 21.12.2020 року позивачка звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про розірвання шлюбу.
Спільні діти позивачки та відповідача проживають разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 .
На протязі сімейного життя відповідач постійно був у відрядженнях, а в 2020 більшу частину року не проживав разом з родиною, проживаючи за окремою адресою, періодично відвідував дітей. Відповідач нещодавно повідомив позивачку, що бажає, щоб діти жили з ним.
Відповідач маніпулює дітьми, обіцяючи їм матеріальні блага та задоволення всіх їх бажань. Доньці ОСОБА_3 він обіцяє оплату навчання в США, ОСОБА_4 купує коштомні гаджети, психологічно тисне на дітей, налаштовуючи проти матері.
Абсолютну більшість спільного життя відповідач не займався вихованням дітей в побутовому плані, не переймався їх здоров'ям не займався їх лікуванням, моральним та освітнім вихованням.
Позивачка має постійне місце роботи, працює спортивним тренером у власному спортивному клубі « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Спортивний клуб розташований в будинку де мешкає позивач разом з дітьми, що дозволяє приділяти максимально часу дітям.
На даний час у позивачки є підстави вважать, що відповідач в будь який час може забрати дітей у невідомому для позивачки напрямку для постійного проживання або на території України або на території рідної держави відповідача. У зв'язку з цим фактом позивачка змушена звернутись до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.01.2021 року ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 з моменту укладання шлюбу та по 2020 рік ніде не працювала, не мала особистого доходу. Позивачка мала хатню робітницю. Останнім часом залишала дітей дома самих. Свій вільний час витрачала на салони краси, зайняття фітнесом, прогулянками, але без дітей. У належному вихованні дітей позивачка приймала занадто мало участі. Діти виросли і в повному обсязі розуміють як поведінку матері так і відношення батька до них. Саме батько забезпечує їх матеріальними благами, надає можливість навчатися в кращих учбових закладах м. Одеси, оплачує зайняття в спортивних секціях, проводить з ними дозхвілля . Діти виявили бажання жити з батьком.
21 січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, у якому просить визначити місце проживання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 разом з батьком за адресою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в нього склались дуже хороші взаємовідносини з дітьми, які не тільки люблять а й поважають його як батька. Саме тому і донька. І син, виявили проживати разом з відповідачем.
ОСОБА_1 не займалась належним вихованням дітей, не приділяла їм достатньо уваги, не цікавилась їх інтересами, свої пріоритети ставила вище пріоритетів дітей, тому вони постійно скаржились батьку на відсутність порозуміння з матір'ю та повсякденні конфлікти.
Відповідно до ст. 161 СК України дитина, якій виповнилось 14 років сама визначає місце свого проживання, тому спір позивачки щодо місця проживання доньки ОСОБА_3 є безпредметним.
Щодо сина ОСОБА_4 , то місце проживання якого може бути визначено за його згодою, то син має особисту прихильність до батька, с матір'ю в нього складні стосунки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просить визначити місце проживання сина з ним.
22.02.2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Павленко А.Л. надала суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому просила визначити місце проживання дітей з матір'ю. У відзиві на зустрічну позовну заяву представник ОСОБА_1 , що її клієнт постійно опікувалась дітьми, весь щоденний та буденний клопіт був на ній, в той час як батько займався дітьми періодично коли мав час та бажання. Крім того адвокат Павленко А.Л. зауважила, що буденний контроль та піклування матері важко порівнювати з періодичним та не частим святом, який дає батько, що приділяє увагу дітям не за потреби, а коли стане часу наснаги та бажання. Батько дозволяв дітям більше ніж матір. Щодо самостійного доходу, то 30.01.2021 року між ФОП ОСОБА_1 та СФГ «Стан» укладено договор оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_8 загальною площею 185,2 строком на 2 роки 11 місяців з цільовим використання розміщення спортивного клубу. Окреме пояснення щодо власного доходу ОСОБА_1 виклала на окремому аркуші. Враховуючи викладене адвокат Павленко А.Л. зазначила, що ОСОБА_1 наполягає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 буде комфортніше проживати разом з матір'ю, а сама ОСОБА_1 має все необхідне для забезпечення дітей всім необхідним як в духовному плані так і матеріальному.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Павленко А,Л. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та вказала, що саме вона може виховати у дітях духовність, повагу до інших людей, надати допомогу у навчанні, займатися з ними спортом за для їх здоров'я. Крім того позивач ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, що в жодному разі не має наміру йти проти бажання своїх дітей та силою відбирати їх у батька. Якщо саме з ним вони бажають проживати. Проте рішення суду про визначення місця проживання дітей саме з нею. Рішення суду їй потрібно, щоб відповідач не перешкоджав їй спілкуватися з дітьми, вона мала право приймати участь у рішеннях щодо дітей та їх майбутнього. При цьому позивач наполягала, що відповідач є хорошим батьком, діти потребують його любові та уваги та вона зі свого боку дуже рада, що батько почав приділяти багато уваги дітям та проводити з ними час. Проте на думку позивача є багато того, що батько дати дітям не може, тому їм потрібна матір. ОСОБА_1 звертала увагу на те, що у разі визначення місця проживання дітей разом з нею, діти будуть проживати у квартирі до якої звикли у своєму звичному оточенні. Щодо власного доходу та його розміру позивач пояснила, що на даний час вона знаходиться на початку розвитку власної справи, вона тренує дітей, а крім того приймає участь у соціальному проекті. При цьому вона запевнила суд, що в неї вистачить грошей для забезпечення потреб дітей та гідного рівня їх життя. Позивач наголосила, що вона має змогу надати дітям якісне харчування фермерськими продуктами, в неї є родинна яка завжди її підтримує та допоможе, в неї є власна справа, що буде розвиватися. Щодо мінімального щомісячного доходу, позивач сказала, що він дорівнює 6000 грн.
Відповідач та його представник адвокат Прокопішина К.І. у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому, підтримали зустрічний позов. Відповідач наголошував на тому, що діти не бажають жити зі свою матір'ю, що ОСОБА_1 останнім часом не займалась дітьми, її біль цікавили її власні інтереси та особисте життя. Відповідач ОСОБА_8 повідомив суду також. Що в його колишньої дружини з'явився новий чолові, з яким діти не бажають спілкуватися. Крім того він звернув увагу суду на те, що коли він вже проживав окремо, а діти жили з матір'ю вона не опікувалась, дуже пізно поверталась додому, що є неприпустимим та на його вимоги повертитися до дому до 22 година ніяк не реагувала. Відповідач не одноразово говорив про те, що мати залишила ОСОБА_4 одного в його день народження піздно у вечері дома одного. Одним із аргументів відповідача також є та обставина, що позивач вирішила влаштовувати особисте життя. Для неї це є важливішим ніж діти, він же навпаки ставить інтереси дітей понад свої та готовий життя присвятити дітям.
Представник відповідача адвокат Прокопішина К.І. просила суд врахувати, що сам факт того, що діти не бажають жити з позивачем свідчить проте, що вона не дуже добре піклувалась про них та в них не було близьких стосунків. Також представник відповідача посилалась на ту обставину, що позивач у присутності ОСОБА_3 вживала Алкоголь та навіть пропонувала його доньці.
Одним із аргументів на користь проживання дітей з батьком була та обставина , що батько має достатньо високий рівень доходу, що дозволяє йому оплачувати навчання дітей у приватній школі, якісне медичне обслуговування, харчування, одяг та дозвілля. В подальшому і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , якщо забажають , будуть мати можливість навчатися за кордоном. В свою чергу у їх матері такої можливості не має.
Щодо квартири де раніше проживала діти адвокат ОСОБА_10 повідомила суд, що наразі ОСОБА_2 звернувся до приморського районного суду із позовом про поділ цієї квартири. Оскільки вона придбана у період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради як органу опіки та піклування приймала участь у деяких судових засіданнях, була присутня під час спілкування суду із неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте в засідання 29.09.2021 року не з'явились, від них надійшла заява про розгляд справи за відсутністю з урахуванням висновку органу опіки та піклування та інтересів дітей.
Судом установлено:
Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили у зареєстрований шлюб 29.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції 29.12.2004 року.
Сторони мають спільних дітей доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.11.2006 року та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.01.2011року.
За час розгляду вказаної цивільної справи, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2021 року (справа №522/23265/20) розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 30.12.2020 року № Cl-288054-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку, наданої Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29 листопада 2012 року, власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_1 . Проте сторони підтверджують. Що вказана квартира придбана у шлюбі, крім того наразі у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа № 522/10392/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
При цьому судом встановлено, що неповнолітня донька сторін ОСОБА_3 та неповнолітній син ОСОБА_4 з січня 2021 року та на момент розгляду справи проживають з батьком за адресою АДРЕСА_6 , вказана обставина визнається сторонами, крім того це підтвердили самі діти у судовому засіданні та підтверджується висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей.
Як встановлено судом, між сторонами по справі склалися складні стосунки, вони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання своїх неповнолітніх дітей. Відповідач не задоволений ставлення позивачки до виконання батьківських обов'язків, позивачка вважає, що відповідач маніпулює дітьми, за допомогою матеріальних заохочень та послаблення контролю. Крім того позивачка наполягала на тому, що відповідач перешкоджає її спілкуванню с дітьми, без її відома, одноособово приймає рішення, які батьки повинні узгоджувати, такі як зміна навчального закладу у 2021 начальному році. Відповідач в свою чергу виклав свій погляд на вказані події, зазначивши, що мати не цікавиться дітьми, нечасто їм телефонує, не докладає зусиль для налагодження теплих стосунків з дітьми. Саме тому він, як батько який самотушки опікується дітьми з січня 2021 року, вважав за можливе без погодження з позивачкою перевести дітей до нової школи, оскільки це відповідає інтересам дітей та нова школа їм подобається.
Також відповідач наполягав на тому, що труднощі у відносинах з дітьми у позивачки виникають виключно через її поведінку та відношення к дітям, він особисто дітей проти неї не налаштовує, не забороняє дзвонити, а навпаки нагадує про необхідність подзвонити матері, поздоровити її зі святами. Особисто він не обговорює з дітьми позивачку, оскільки в них є інші спільні теми для спілкування.
Судом була також досліджена довідка ГУНП в Одеській області, згідно якої 09.01.2021 року до ВП № 5 ОРУ № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102» та заява від гр. ОСОБА_1 , мешкає: АДРЕСА_7 , яка просить прийняти заходи до свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з яким розлучена, з приводу конфлікту через те, що чоловік систематично в супереч її волі забирає їх спільних малолітніх дітей, а саме: малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невідомому напрямку і не дає змоги особисто спілкуватися з дітьми.
Під час розгляду матеріалів ВП № 5 ОРУ № 1 ГУНП в Одеській області було встановлено, що заява ОСОБА_1 , розглянута згідно ЗУ «Про звернення громадян», факти викладені в повідомленні оператора «102» та заяві містять ознаки цивільно-правових відносин, для вирішення яких заявнику рекомендовано звернутися до суду.
Досліджений доказ також свідчить про наявність між сторонами спору с приводу визначення місця проживання їх спільних дітей.
Судом був досліджений висновок органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, яким встановлено наступні обставини щодо позивача.
Відповідно до довідки від 29.12.2020 року № 161, наданою ОСББ «Первая Жемчужина, гр. ОСОБА_1 , за час проживания у багатоквартирному будинку характеризується як спокійна, врівноважена, розсудлива людина. Розбіжностей, суперечок із адміністрацією ОСББ не мала. У випадках, котрі дискримінують людську гідність не помічена.
Згідно характеристик з місця проживання від 29.12.2020 року та 30.12.2020 року, гр. ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується як врівноважена, відповідальна, спокійна та турботлива мати, діти завжди охайні, дуже добре виховані, завжди привітні, та позитивні, що підтверджують сусіди: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, гр. ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа - підприємець за такими видами економічної діяльності: діяльність спортивних клубів, діяльність туристичних агентств, надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність, діяльність фітнес-центрів, інша діяльність у сфері спорту.
Довідки про доходи гр. ОСОБА_1 не надала, проте надала письмове пояснения з приводу власного доходу. Згідно її пояснень вона лише розпочала власну справу. На підтвердження цього надала виписку з ЄДРЮОФОП та ГФ, також копію договору оренди нежитлового приміщення, який укладено 30.01.2021 року, Селянським (фермерським) господарством «Стан», та зазначила, що початковий дохід за перший місяць склав більше 40000 гривень, чистий дохід близько 20000 гривень.
Суд наголошує, що позивач до суду також не надала довідку про власні доходи. Спочатку це пояснювалось тим, що не закінчений звітній квартал, в останніх засіданнях позивач пояснила, що вона тільки розпочала власну справу, наразі здійснюється реструктуризація та перехід на нову групу спрощеної системи оподаткування, а тому надати довідку про доходи вона не може. В матеріалах справи наявні письмові пояснення щодо доходу, ідентичні зазначеним в висновку, проте жодних відомостей з державної фіскальної служби не надано. В засіданні позивач додатково пояснила, що зможе утримувати дітей. Мінімальний рівень свого доходу позивачка вказала у розмірі 6000 грн. Припустила, що її доходи наразі можуть не дозволити їй оплачувати приватну школу, проте зауважила, що в Одесі є достатньо державних навчальних закладів з гідним рівнем освіти, а тому інтереси дітей від зміни приватної школи на державну не постраждають.
Щодо рівню доходу відповідача, то згідно документів наданих відповідачем суду, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, довідки Державної податкової служби України Головного управління ДПС в Одеській області про доходи фізичної особи-підприємця від 19.01.2021 року, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та його дохід від здійснення господарської діяльності склав з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 976830,00 гривень.
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування фахівцями із соціальних питань Центру соціальних служб Одеської міської ради було здійснено вихід за адресами проживання сторін.
Так в висновку зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , була мати - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Квартира двокімнатна площею 93 кв.м. Умови проживання задовільні: в наявності водо-, газо-, електропостачання. Має борг за оплату комунальних послуг, півроку чоловік не оплачує рахунки. Для дітей в наявності іграшки, речі відповідно до віку та сезону, облаштоване місце для навчання та відпочинку. Дитяче ліжко в наявне с- одне. Мати має намір облаштувати кімнату для ОСОБА_4 . Мати є ФОП ОСОБА_18 », працює тренером з йоги. Має можливість спілкуватися з дітьми. пр?г. :а " • в орендовану батьком квартиру. Гр. ОСОБА_1 запр: ~: - •. - послугу консультування, від чого вона відмовилась (акт відмови № 164 від 19.05.2021 року). '
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, 28.07.2021 року було проведено обстеження умов проживання матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт, відповідно до якого встановлено, що житло розміщене на 2-му поверсі 22 поверхового будинку, загальною площею 90 кв.м., житловою площею 40 кв.м., складається з 2-х кімнат. Квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою. Для дітей є окрема кімната, окремі спальні місця, планується перепланування великої кімнати для покращення житлових умов дітей.
Спеціалістами територіального відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі, 28.07.2021 року було проведено обстеження умов проживання батька ОСОБА_2 та дітей, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_6 . Житло розміщене на 19 поверсі, 20 поверхового будинку, складається з 3-х кімнат, загальною площею 200 кв.м., житловою площею 70 кв.м. Квартира облаштована всіма необхідними меблями та побутовою технікою. За побутом та дітьми доглядає хатня робітниця. Для виховання та розвитку дітей створені всі умови, є окремі кімнати, є всі необхідні для проживання та розвитку речі.
Висновок органу опіки і піклування містить також інформацію, що у присутності спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала письмові пояснення від 28.07.2021 року, в яких зазначила, що бажає надалі проживати з батьком, мати вона вважає психічно хворою людиною з абьюзивним нахилом. Під час проживання з матір'ю мати пиячила та поводила себе неадекватно.
У присутності спеціалістів Служби у справах дітей Одеської міської ради у Приморському районі малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав письмові пояснення, в яких зазначив, що бажає проживати з батьком.
Суд спілкувався з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на предмет визначення їх місця проживання.
ОСОБА_3 категорично висловила бажання жити з батьком, про мати позивачку ОСОБА_1 висловлювалась без відповідної поваги та любові. Повідомила суду , що мати не є для неї авторитетом, в них відсутні близькі стосунки та порозуміння. Також зазначила, що мати завжди любила більше її брата ОСОБА_4 , вона як донька не отримувала достатньо ніжності та любові від матері. З батьком в неї відносини дуже близькі, він завжди її любив, розумів та підтримував. В неї навіть с братом покращилися відносини після переїзду до батька.
Під час спілкування ОСОБА_4 повідомив суду, що він хоче жити з батьком. Він не зміг чітко пояснити чому саме, але сказав, що з батьком класно. Про позивачку висловлювався рівно, не особливо емоційно, проти в позитивному напрямку. Жодної негативної інформації про маму не повідомив суду. На питання суду чому під час перерви у засідання він ухилявся від мами , пояснив, що вона його цьомкає, а він вже дорослий.
Крім того судом було досліджено наступні письмові докази.
Відповідно до довідки, наданої Одеський приватним навчально-виховним комплексом «Інтелект» від 29.12.2020 року № 98, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 8 класі. За характеристикою ОПВНВК «Інтелект» № 99, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарекомендувала себе як здібна та відповідальна учениця. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. До уроків готується систематично. На уроках завжди уважна. Має добрий загальний розвиток. ОСОБА_3 - вольова, сильна впевнена в собі особистість. Постійно вдосконалює себе, прагне стати краще. Серед однолітків-товариська. Правила поведінки завжди виконує. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки.
Відповідно до довідки, наданої Одеським приватним навчально-виховним комплексом «Інтелект» від 29.12.2020 року № 97, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в 4-а класі. Згідно характеристики від 29.12.2020 року №100, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Має навчальний достатній рівень навчальних досягнень. Учень надає перевагу предметам гуманітарного циклу. Вміє висловлювати власну думку усно та письмово, доводити її при частковій допомозі вчителя. Він має розвинуту довільну увагу, вільно переключається із одного виду діяльності на інший. Має хорошу пам'ять. Вміє відрізняти істотні та другорядні ознаки предметів та явищ, має розвинуту уяву. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Скромний, товариський, стриманий, розсудливий, дисциплінований, самостійний. Користується повагою серед викладачів. Має авторитет серед товарищів. Мати єналежну увагу вихованню сина. Мати є зразком для сина, скромна, працьовита, чуйна, вона захищає і забезпечує інтереси сина, створює для нього умови для виховання та розвитку, постійно проводить з ним час, контролює шкільні успіхи. Моральне здоров'я, любов і турбота про сина-головні життєві орієнтири для ОСОБА_1 , ОСОБА_4 визнає мамин авторитет, любить і поважає її.
Згідно довідки від 07.02.2021 року, наданої директором та тренером студії «Evolution Dance Centre», неповнолітня ОСОБА_3 відвідує заняття з жовтня 2017 року. Усі питания з приводу навчання з тренером та адміністрацією обговорює гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 бере участь у мастер класах та змаганнях, на яких її супроводжує мати ОСОБА_1 . Батька за три роки тренер бачив один раз. На всіх інших заходах ОСОБА_3 була з мамою.
Відповідно до довідки, виданою президентом клубу СК "Рандорі" від 09.02.2021, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідував заняття в клубі та приймав участь у змаганнях, всі питання з приводу тренування обговорювали з матір'ю, батька бачив на тренуванні декілька разів, на змагання ОСОБА_4 їздив з матір'ю.
Згідно висновку органу опіки та піклування, наданого суду, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, вирішила вважати доцільним визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 .
Також відповідач надав суду пакет документів щодо проходження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повного медичного огляду у медичному будинку «Одрекс». При цьому суд не вважає, що надані документи свідчать про те, що позивачка не приділяла уваги здоров'ю дітей, а лише підтверджують , що відповідач турбується про здоров'я дітей наразі коли вони проживають з ним.
Судом під час розгляду справи були задоволенні клопотання представників сторін про допит свідків.
Так за клопотанням представника позивачки адвоката Павленко А.Л. судом були допитані сусіди ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , оби дві були сусідками родини ОСОБА_21 за часів їх спільного проживання у квартирі АДРЕСА_5 .
Оби два свідки надали показання, що сім'я ОСОБА_21 була цілком благополучною, відносини між позивачкою та відповідачем були добрими, між позивачкою та дітьми стосунки також не викликали жодних питань, про конфлікти у родині під час спільного проживання їм не відомо. Щодо ситуації, що склалась з приводу місця проживання дітей свідки сказали, що знають , що наразі діти живуть з батьком. Проте більше нічого повідомити не змогли, оскільки це особисте життя інших людей та вони с родиною ОСОБА_21 мали не настільки близькі стосунки, скоріше були добрими сусідами.
Дані показання на думку суду свідчать лише проте, що під час перебування сторін у шлюбі та відсутності між ними конфліктів, стосунки в родині в очах оточуючих були достатньо гармонійними та жодних явних проблем в них не було. Проте вказані показання не містять жодних відомостей щодо відносин між сторонами та дітьми на час розгляду справи.
Свідком допитаним за клопотання сторони відповідача була ОСОБА_17 , що працювала у родині ОСОБА_21 як помічниця по господарству, а на момент розгляду справи працювала вже на ОСОБА_2 .
ОСОБА_17 повідомила, що під час роботи у родині ОСОБА_21 вона помічала , що між мамою ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_3 виникають конфлікти. ОСОБА_3 до переізду да батька ОСОБА_3 була закритою дитиною, не дуже емоційною. Свідок в своїх показаннях зазначила, що саме батько піклується про дітей. Він займається з ними, він робить з ними уроки, опікується їх здоров'ям. Зазначила, що діти не бажають дзвонити мамі, а відповідач їх не обмежує у спілкуванні з нею. Свідок повідомила, що наразі працює три рази на тиждень, у минулому коли сторони проживала разом працювала раз на тиждень.
Суд критично ставиться до показань ОСОБА_17 , оскільки вважає їх однобічними, при цьому суд враховує ту обставину, що відповідач є роботодавцем свідка та вона залежить від нього матеріально.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги надані стороною відповідача копії роздруківки переписки в телефоні, оскільки зазначена роздруківка не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача.
Згідно вимог ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Вказані вимоги при подачі зазначених доказів представником відповідача не дотримані, відтак, суд не може ідентифікувати, з якого джерела взята вказана інформація та чи є вона достовірною.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
У відповідності із вимогами ст.153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ч. 1-2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно вимог ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до положень ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
А відповідно до ч. 3 цієї ж статті місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Під час розгляду справи на підставі усіх зібраних доказів, судом установлено, що як мати, так і батько піклуються про неповнолітніх дітей.
Наявний між сторонами конфлікт не спростовує того, що обоє батьків докладають зусиль для виховання та здійснення догляду за донькою та сином. Переїзд дітей до батька та зменшення кількості спілкування з матерю в останні 10 місяців не свідчить проте, що позивач не піклується про дітей та ухиляється від батьківських обов'язків.
Декілька місяців окремого проживання с дітьми не можуть перекреслити роки, що позивачка займалася вихованням дітей та згідно характеристик, що містяться у матеріалах справи, поясненнями сторін та висновків, що зробив суд після спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діти виховані добре, мають гідний рівень освіти, виглядають активними та щасливими.
Незадоволення відповідача щодо виконання позивачкою своїх материнських обов'язків стосується здебільшого 2020 року, тобто періоду коли в них з позивачкою погіршилися відносини. Суд вважає недоведеним твердження сторони відповідача, що позивачка зловживає алкоголем, оскільки жодних доказів цього не було надано. Вживання алкоголю само по собі не свідчить про залежність. Так само суду не надано доказів того, що позивачка дійсно пропонувала алкоголь неповнолітній доньці.
За таких обставин суд вважає, що стороною відповідача не доведено неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо її дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки на підтвердження цього не надано жодного допустимого доказу.
Наразі шлюб сторін припинено. Оби дві дитини є підлітками. ОСОБА_3 вже 14 років та відповідно до вимог діючого законодавства вона має право визначати самостійно своє місце проживання. ОСОБА_4 10 та його думка має бути врахована. І ОСОБА_3 і ОСОБА_4 висловили бажання жити с батьком, їх бажання суд не може не враховувати.
Крім того при прийнятті рішення суд враховує ту важливу обставину, що позивачка не змогла надати докази щодо розміру її щомісячного доходу. ЇЇ пояснення та факт реєстрації фізичної особою підприємцем, а також договір оренди нежитлового приміщення, не доказує факту отримання доходу.
Питання житла також залишається відкритим, оскільки квартира де проживає позивачка є спільною сумісною власність та відповідач вже звернувся з позовом про її поділ.
При прийнятті будь якого рішення щодо дітей суд має виходити з їх найкращих інтересів. В даній справі матеріальні можливості батьків щодо утримання дітей є різними. Відповідач має високий дохід та в змозі забезпечити дітям більш сприятливі умови життя, ніж на даний час позивачка. Відповідач має можливість орендувати комфортабельне житло, оплачувати навчання дітей в приватній школі, відповідно купувати їм якісний одяг та оплачувати відпочинок. Позивачка не надала суду жодних доказів того, що вона в змозі утримувати дітей та має відповідний дохід.
Аргументи позивачки, що матеріальна складова не є вирішальною, духовне виховання є важливішим та саме вона може виховати дітей у дусі поваги до людей держави, як мати надати їм тепло і підтримку, суд вважає такими, що вирішальними.
Безумовно духовне виховання дитини, а ще й підлітка є важливим, проте з огляду на бажання дітей проживати с батьком, такий аргумент не може змінити рішення по суті.
Верховний суд у своїй постанові від 26.07.2021 року по справі № 202/7256/19 дуже слушно зазначив, що в більшості випадків потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей обумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням винайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей
Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостро- емоційними і мінливими стосунки між батьками, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, суд вважає, що для забезпечення дотримання найкращих інтересів дітей, враховуючи норми ЦК України щодо права особи визначати своє місце проживання та з огляду на обставини, що мають місце на момент ухвалення рішення, а саме бажання дітей жити с батьком та матеріальне становище сторін, у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 станом на момент розгляду справи підлягає задоволенню.
Разом із цим, суд зауважує, що позивач, у разі визначення місця проживання сина з батьком, не обмежена у своєму праві на спілкування та участь у вихованні сина.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей в повному обсязі.
Задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина.
Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком дитини ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено 11 жовтня 2021 року.
Суддя
11.10.21