Справа № 522/7917/20
Провадження № 2/522/6472/21
06 жовтня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що він є власником 2/3 квартири АДРЕСА_1 , площею 50,1 кв.м., яка складається із 2 житлових кімнат та знаходиться на 1 поверсі будинку. На другому поверсі, над квартирою позивача знаходиться квартира АДРЕСА_2 якою користується відповідачка. 7 лютого 2020 року в квартирі, яка належить позивачу трапилося залиття. Комісією було проведено обстеження та складений Акт з якого вбачається, що в результаті залиття в квартирі позивача були пошкоджені оздоблювальні покриття приміщень. Відповідачка не надала доступ до своєї квартири для проведення в ній огляду. Разом із тим, мешканка квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться на третьому поверсі над квартирами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 забезпечила доступ комісії до своєї квартири. Оглядом встановлено, що протікань в місцях розташування загального забезпечення водопостачання і опалювальним обладнанням в квартирі АДРЕСА_3 не встановлено. Комісією встановлено, що залиття кв. АДРЕСА_5 відбулося з боку кв. АДРЕСА_6 внаслідок неправильної експлуатації (халатного користування) сантехнічними приладами квартиронаймача кв. АДРЕСА_7 . При цьому інші причини, які б могли викликати залиття квартири позивача комісією не встановлені. Згідно висновку Експертного дослідження № 01/20 від 23.04.2020 року вартість відновлювального ремонту квартири позивача становить 19298 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок залиття квартири йому спричинені певні незручності, порушення усталеного ритму життя, що потягло за собою необхідність затрати додаткових зусиль на організацію свого життя, що, з урахування його похилого віку, негативно впливає на його фізичний та моральний стан. Оцінюючи характер неправомірних дій відповідачки, її поведінку, глибину душевних та психічних страждань пов'язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя позивач оцінює моральну шкоду в сумі 3000 грн..
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
ОСОБА_2 09.02.2021 року звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 16.12.2020 року по зазначеній справі.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.12.2020 року по справі №522/7917/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири - скасовано і призначити справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 12.05.2021 року.
У підготовче засідання призначене на 12.05.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, представник позивача - адвокат Соловйов В.В. на електронну адресу суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. У підготовче засідання з'явився представник ОСОБА_2 - адвокат Адаменко І.В., не заперечувала проти відкладення розгляду справи.
Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача, розгляд справи відкладено на 14.06.2021 року.
11.06.2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Адаменко І.В. надала суду клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит від 24.05.2021 року, в якій зазначено, що трудові відношення між ОСОБА_1 та ТОВ «Експлуатаційник-111» ніколи не укладались. Також зазначено, що ОСОБА_1 в 2020 році ні з якою заявою до ТОВ «Експлуатаційник-111» не звертався.
У підготовче засідання призначене на 14.06.2021 року з'явилася представник ОСОБА_2 - адвокат Адаменко І.В., позов не визнала, підтримала надане нею клопотання та просилила долучити до матеріалів справи відповідь ТОВ «Експлуатаційник-111». Проти клопотання представника позивача про долучення довідки ТОВ «Експлуатаційник-111» від 12.04.2021 року не заперечувала. Проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті не заперечувала.
У підготовче засідання з'явився представник ОСОБА_2 - адвокат Вертипорох О.М., позов не визнав, також підтримав зазначене клопотання представника ОСОБА_3 . Проти клопотання представника позивача про долучення довідки ТОВ «Експлуатаційник-111» від 12.04.2021 року не заперечував. Проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті не заперечував.
У підготовче засідання з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Соловйов В.В., позовні вимоги підтримав, не заперечував проти задоволення клопотання сторони відповідача, але просив суд зобов'язати представника відповідача надати копію запиту, так як з відповіді не вбачається, щодо якої заяви був адвокатський запит. Також представник позивача надав суду клопотання, яким просив приєднати до матеріалів справи довідку ТОВ «Експлуатаційник-111», в якій зазначено, що ТОВ «Експлуатаційник-111» є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_8 з 23.10.2018 року по теперішній час. Проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті не заперечував.
Суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання адвоката Адаменко І.В. та приєднав до матеріалів справи копію відповіді ТОВ «Експлуатаційник-111» від 27.05.2021 року, при цьому огляну оригінал. Також задовольнив клопотання представника позивача та приєднав до матеріалів справи довідку ТОВ «Експлуатаційник-111» від 12.04.2021 року №14. Зобов'язав представника відповідача надати суду адвокатський запит.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 31.08.2021 року.
У судовому засіданні 31.08.2021 року були присутні : представник позивача - ОСОБА_4 , який позов підтримав та просив задовольнити.
Представники відповідачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які позовні вимоги не визнали та просили відмовити за їх необґрунтованості. Посилились на те, що позивач є співвласником квартири, його частка не виділена, проте другого співвласника не залучено до участі у справі не було. Додатково вказували, що ніхто не повідомляв відповідача про обстеження квартир; вважають, що не було встановлено дійсної причини залиття та акт складено з порушення законодавства (останній є неналежно оформленим, до складу комісії не увійшли відповідні компетентні спеціалісти, в акті не визначено обсяг пошкоджень); позивачем не надано доказів проведеного ремонту. Також вважають, що позивачем не надано доказів щодо моральної шкоди.
По справі було оголошено перерву до 06.10.2021 року.
У судовому засіданні 06.10.2021 року були присутні представник позивача - адв. ОСОБА_4 та представники відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які підтримали свої позиції та пояснення, надані у минулих судових засіданнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником 2/3 квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08.09.2011 року та Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.11.2013 року. Квартира має площу 50,1 кв.м., складається із 2 житлових кімнат та знаходиться на 1 поверсі будинку, що вбачається із технічного паспорту.
Співвласником квартири , а саме 1/3 частини вказаної квартири АДРЕСА_4 , є син позивача.
07 лютого 2020 року в квартирі, частка якої належить позивачу, трапилося залиття.
Комісією у складі майстра ділянки № НОМЕР_1 ТОВ «Експлуатаційник-111» - ОСОБА_7 , та квартиронаймачів кв.27 гр. ОСОБА_8 і кв.53 ОСОБА_9 було проведено обстеження в результаті чого 17.02.2020 року складений Акт №1, з якого вбачається, що в результаті залиття були пошкоджені оздоблювальні покриття приміщень квартири позивача, а саме:
Коридор «1» площею 10,2 кв.м.: стеля - прошпакльована по залізобетонним плитам , по периметру обклеєна пінополістирольним багетом, поверхня пофарбована водоемульсійними складами: спостерігаються насичені плями та розводи жовто-сірого кольору різного розміру; стіни - шпалери: сліди плям та потьоків насиченого кольору з нерівними краями різних розмірів, відставання шпалер від стіни в місці залиття;
Санвузол «4» площею 2,8 кв.м.: стеля - прошпакльована по залізобетонним плитам, по периметру обклеєна пінополістирольним багетом, поверхня пофарбована водоемульсійними складами: візуальним оглядом сліди від залиття не встановлені; стіни - в місці розташування вікна на суміжній перегородці з кухнею «5» та коридором «1» спостерігаються плями та потьоки насиченого жовто-сірого кольору;
Кухня «5» площею 7.0 кв.м.: стеля - прошпакльована по залізобетонним плитам , по периметру обклеєна пінополістирольним багетом, поверхня пофарбована водоемульсійними складами: візуальним оглядом сліди від залиття не встановлені; стіни - на висоту панелі облицьовані керамічною плиткою, вище поверхня прошпакльована та пофарбована водоемульсійними складами: в місці розташування вікна на суміжній перегородці з санвузлом «4» та коридором «1» спостерігаються насичені плями та потьоки жовто-сірого кольору з нерівними краями.
Вказаний акт був затверджений директором ТОВ «Експлуатаційний -111», який є балансоутримувачем будинку.
Із Акту вбачається, що доступ до квартири АДРЕСА_2 станом на дату обстеження 17.02.2020 року для встановлення причини затоки кв. АДРЕСА_4 , яка виникла 07.02.2020 року, - відсутній. При цьому комісія мала доступ до кв. АДРЕСА_3 , яка знаходиться на третьому поверсі. Оглядом встановлено, що протікань в місцях розташування загального забезпечення водопостачання і опалювальним обладнанням квартирі АДРЕСА_3 , що на третьому поверсі не встановлено. Стеля без потьоків і слідів залиття зі сторони 4-го поверху в кв.30. На момент проведення обстеження струмені або просочування (краплі) води з боку міжповерхового перекриття та по стінам приміщень «1, 4, 5» квартири - відсутні. Комісією встановлено, що залиття кв. АДРЕСА_5 відбулося з боку кв. АДРЕСА_6 внаслідок неправильної експлуатації (халатного користування) сантехнічними приладами квартиронаймача кв. АДРЕСА_7 .
При цьому інші причини, які б могли викликати залиття квартири позивача комісією не встановлені. Також не вбачається обстеження комісією квартири АДРЕСА_2 ,тобто відповідача.
Висновком Експертного дослідження № 01/20 від 23.04.2020 року, яке проведено судовим експертом Максютою В.В., встановлено, що пошкодження приміщень «1, 4, 5» кв.21 мають причино-наслідковий зв'язок із залиттям з боку кв. АДРЕСА_2 ; вартість відновлювального ремонту, який необхідно провести для усунення пошкоджень оздоблювальних покриттів приміщень «1, 4, 5» кв.21 (1-й поверх), які виникли внаслідок залиття з боку кв. АДРЕСА_9 , обчислена в діючих цінах на будівельні матеріали і роботи з урахуванням трудових і матеріальних витрат, накладених витрат, податків, ПДВ та інших обов'язкових платежів, без нарахування фізичного зносу на будівельні матеріали та становить 19298 грн..
Над квартирою позивача знаходиться квартира АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Приписами частин 1-4 статті 12, частин 1,6 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_10 було надано копію Акту залиття від 17.02.2020 року (а.с.45), копію експертного дослідження №01/20 від 23.04.2020 року, копії рахунку щодо оплати експертного дослідження від 16.04.2020 року на суму 3200 грн. (а.с.57).
Досліджуючи дані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2.3.6 Правил у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Відповідно до додатку 4 до п.2.3.6 Правил акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається комісією у складі: головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехника; в якому описується, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено; з зазначенням причини залиття, аварії (чітко зазначивши причини); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто завдав шкоду); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомленні мешканці квартир, які його також підписують.
В абз.2 п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 за № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4).
Натомість Додаток 4 вимагає чітко зазначити причини, а саме несанкціоноване втручання мешканців кв. № ___ у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін. Додаток 4 Правил при складанні акту вимагає надати висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін. Окрім того, акт повинен містити інформацію про ознайомлення мешканців квартир щодо відомостей акту.
Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації(підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника(наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода(обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Між тим, дослідивши поданий акт від 17.02.2020 року, суд погоджується з доводами представника відповідача, з приводу того, що останній складений неналежною комісією, оскільки був присутній лише майстер ділянки № НОМЕР_1 ТОВ «Експлуатаційник-111» та квартиронаймачі (які взагалі не можуть бути у складі комісії , а є лише свідками подій).
Окрім того, акт від 17.02.2020 року був складений за відсутності відповідача та без огляду її квартири, можливих причин та неполадок, які призвели до залиття із кв. АДРЕСА_4 (квартири, з якої згідно акту відбулось залиття).
Також в акті не визначено дійсної причини залиття, суд вважає, що комісія, яка складала 17.02.2020 року відповідний акт, не встановила дійсні причини залиття приміщення позивача, як це передбачено Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, як того вимагає Додаток до п.2.3.6 Правил, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, листом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009р. № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття».
Також, із наданого позивачем Акту від 17.02.2020 року, вбачається, що його зміст не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а саме мешканка квартири АДРЕСА_2 (відповідач по справі), яка зазначена як винна особа в залитті квартири Позивача, з Актом ознайомлена не була, як і при складанні акту, і на чому ґрунтувалися висновки комісії про причини залиття та винних у цьому осіб, не зазначено, також в акті відсутні висновки і рекомендації комісії, що необхідно зробити винній особі яка заподіяла шкоду, з метою недопущення подібних випадків у майбутньому.
Окрім того, акт про залиття був складений через днів після обставин залиття. При цьому не зрозуміло на підставі чого даний акт було складено, оскільки не зрозуміло, хто саме та коли саме звертався до ТОВ «Експлуатаційник-111» з цього приводу.
При цьому суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ лист ТОВ «Експлуатаційник-111» від 09.07.2021 року №47, згідно якого вказано, що акт про залиття від 17.02.2020 року був складений на підставі усного звернення ОСОБА_1 , оскільки фактично з моменту подій (2018 року) по дату складання даного листа (2021 рік) пройшло більше трьох років.
Окрім того, це суперечить положення діючого процесуального законодавства, оскільки згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Отже, за викладеного, суд погоджується з доводами представника відповідача, що вказаний акт від 17.02.2020 року не є належним, допустимим та беззаперечним доказом вини відповідача.
Також суд вбачає, що висновок експертного дослідження №01/20 від 23.04.2020 року, складений судовим експертом Максютою В.В., ґрунтується на документах, складених із порушенням вимог законодавства (акту від 17.02.2020р.), які є недопустимими та неналежними, та без проведення досліджень причин залиття, обстеження квартири відповідачки, тому висновок експертного дослідження стосовно причин пошкоджень та руйнувань приміщення позивача не може бути прийнятий судом як належний і достовірний доказ вини Відповідача у залитті квартири.
Суд вбачає, що вказаний висновок від 23.04.2020 року складений без огляду квартири відповідачки, при цьому встановлена причини залиття з боку кв. АДРЕСА_2 є неправильна експлуатація (Халатне користування) сантехнічними приладами квартиронаймачем вказаної кв.24. Між тим, на підставі чого судовим експертом було здійснено такий висновок суду не зрозуміло.
За викладеного, суд вважає, що висновок експертного дослідження №01/20 від 23.04.2020 року, складений судовим експертом Максютою В.В., також не може бути прийнятим судом як належний та допустимий доказ вини Відповідача, на підставах, зазначених вище.
Відповідно до вимог ЦПК України ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, одним із них є висновок експерта.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалення судового рішення.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.
Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, а саме твердження позивача щодо того, що залиття його квартири сталось з вини мешканки квартири АДРЕСА_4 , не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на належних, допустимих і достовірних доказах, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди відповідачем.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, то дані позовні вимоги також не підлягали задоволенню.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 Постанови Пленуми Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті(ч.1 ст.1167 ЦК України).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом не встановлений зв'язок між фактом залиття квартири позивача і вини відповідача та моральною шкодою, яка нібито була заподіяна позивачу. Викладених у позовній заяві обставин Позивач не довів що Відповідачка винна у залитті приміщення, не виконав вимоги ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а відповідно позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню; не надав будь-яких доказів щодо завдання відповідних моральних страждань.
Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, а отже в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б наявність вини відповідача, у завдані матеріальної шкоди позивачу, у зв'язку з чим, вина відповідача не доведена, крім того, позивачем не надано належних доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, тому.
Суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 11, 15-16, 22-23, 319, 321, 386, 1166, 1167, ЦК України, ст.ст.2, 4, 10-13, 43, 49, 51, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 150, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний тест рішення виготовлено 13.10.2021 року.
Суддя: Домусчі Л.В.