СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5450/21
ун. № 759/14969/21
11 жовтня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Скиданенко Г.В.
позивача ОСОБА_1
законного представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону,-
В липні 2021 року ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_1 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону.
На підтвердження своїх повноважень надала копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року, яким визнано ОСОБА_1 обмежено дієздатною, встановлено піклування над нею та призначено опікуна ОСОБА_2
06.07.2021 р. визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.
Справу передано судді 07.07.2021 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 37).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як законний представник малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном шляхом вселення та надання ключів.
ОСОБА_1 в підготовче судове засідання з'явилась, зазначила, що проти прийняття зустрічного позову заперечила.
ОСОБА_2 в підготовче судове засідання з'явилась, зазначила, що вона є опікуном ОСОБА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року, яке набрало законної сили. Вважає, що продовжувати строк дії вказаного рішення немає потреби, проти прийняття зустрічного позову заперечила.
ОСОБА_3 в підготовче судове засідання з'явилась, просила прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з даним позовом.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність до ст. 2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальних прав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частині 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частина 2 та 5 статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В липні 2021 року ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_1 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону. Позовна заява підписана ОСОБА_2 .
До позовної заяви додано копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року, яким визнано про ОСОБА_1 обмежено дієздатною, встановлено піклування над нею та призначено опікуна ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1ст. 295 ЦК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
За змістом ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що "відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними" (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
15 грудня 2017 набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК України передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).
Строк дії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.04.2019 року закінчився 05.04.2021 року. З позовом ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_1 звернулась в липні 2021 року, тобто після закінчення строків визначених ч. 6 ст. 300 ЦПК України. При цьому ОСОБА_2 не надано доказів, що вона зверталась з заявою про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи обмежено дієздатною.
З урахуванням викладеного, повноваження ОСОБА_2 на подання позову від імені ОСОБА_1 належним чином не підтверджені.
Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
У відповідності з ч. 2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону слід залишити без розгляду.
Що стосується зустрічного позову суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникли з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Оскільки, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону залишено без розгляду, ОСОБА_3 втрачає статус відповідача у справі, яка має право пред'явити зустрічний позов.
Враховуючи викладене, зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як законного представника малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно повернути, так як підстави прийняття відпали.
При цьому повернення зустрічного позову не обмежує право ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 193, 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання сервітуту таким, що припинився відповідно до закону залишити без розгляду.
Повернути зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні майном шляхом вселення та надання ключів.
Роз'яснити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право на звернення до суду з окремою позовною заявою, якщо їх права порушені, невизнані або оспорювані.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо ( частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено не пізніше п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини цієї ухвали.
Суддя Ю.О. Твердохліб