Справа № 758/7200/20
Провадження № 2-а/758/108/21
Категорія 139
16 вересня 2021 року cуддя Подільський районний суд міста Києва Скрипник О. Г. , за участю секретаря судового засідання Кулай О.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сокирко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В червні 2021 року ОСОБА_1 (позивач) звернувсь до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 14.06.2020 року серії 1АВ № 00198509 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.06.2020 року позивач отримав засобами поштового зв'язку постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 14.06.2020 р. серії 1АВ № 00198509. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.9 п.п. б ПДР України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, оскільки: зафіксована швидкість руху була не в населеному пункті, а між двома частинами населеного пункту Гостомель, а також у зв'язку з порушенням процедури притягнення до відповідальності.
З огляду на викладене, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, що стало підставою для звернення до суду.
У відзиві (поясненнях третьої особи) на позов представник відповідача зазначає, що позивача правомірно, як власника транспортного засобу Пежо 508, д.н.з. НОМЕР_1 , притягнуто до адмінвідповідальності за порушення п. 12.9 п.п. б ПДР України. Постанова від 14.06.2020 р. серії 1АВ № 00198509 була винесена на підставі інформаційних файлів та даних до них за результатами автоматичної фіксації події з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень, отриманих у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення зафіксовано технічним засобом Каскад 051-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», та розміщений на автомобільній дорозі М07 Київ-Ковель-Ягодин, на відрізку 23 км + 550. Інформація про розміщення приладів контролю швидкості у вільному доступі та розміщена на офіційному веб-сайті відповідача. Відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе не водій, а фізична особа, за якою транспортний засіб, що вчинив правопорушення, зареєстровано. Швидкість руху автомобіля позивача відображена на фото, яке знаходиться за посиланням, вказаним у постанові.
Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року відкрите провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 20 липня 2021 року у справі № 758/7200/21 замінено відповідача: Інспектора Департаменту патрульної поліції Стібіш Світлани Володимирівни на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, судом враховано, що постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06.03.2008 року).
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Пежо 508, д.н.з. НОМЕР_1 .
14.06.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Стібиш С.В. винесено постанову серії 1АВ № 00198509 від 14.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 14.06.2020 р. о 09:01 год за адресою: М07 Київ-Ковель-Ягодин 23+550, зафіксовано за допомогою технічного засобу Каскад, 051-1219, транспортний засіб Пежо 508, д.н.з. НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 41 км/год.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно зі ст. 6, ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Разом з тим п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12. 4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год.- Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В примітці до вказаної статті зазначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Ст. 14-2 КУпАП передбачає, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
При цьому, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу (ст. 14-2 ч. 3 КУпАП).
Так, згідно ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічна норма закріплена в розділі III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.
Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам.
Проте, позивачем вказаного порядку дотримано не було.
Відповідно до статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Матеріали фото-відео фіксації правопорушення додані відповідачем до відзиву. Посилання позивача на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів, в тому числі, які зафіксували швидкість руху транспортного засобу, спростовується вказаними письмовими доказами, з якими позивач міг ознайомитись також за допомогою QR-коду вказаного в постанові.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ № 00198509 від 14.06.2020, винесена поліцейським Департаменту патрульної поліції Стібишш С.В. на підставі інформаційних файлів за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк зверталася до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу. Не надано відповідних доказів також і до суду.
Матеріли справи також не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Передача позивачем зазначеного автомобіля іншій особі не звільняє позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише після вчинення тих обов'язкових дій, які передбачені положеннями статті 279-3 КУпАП.
Крім цього, вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 051-1219, відповідність якого нормам законодавства позивач у позові не оспорює.
Водночас, технічний засіб Каскад 051-1219 має сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev.1 відповідності комплексу автоматичної фото / відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД" Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" дійсний до 14.01.2029 року та експертний висновок, згідно якого комплекс фото / відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД" відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі "Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "КАСКАД". Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації".
Відтак, факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73 - 73 КАС України.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Твердження позивача про те, що у місці розташування камери відсутня забудова і тому відповідна ділянка дороги не відноситься до населеного пункту Гостомель, суд сприймає критично, оскільки доказів її знаходження за межами знаків 5.45 «Початок населеного пункту» і 5.46 «Кінець населеного пункту» до суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність свого рішення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п. 12.9 п.п. б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем винесено постанову з дотримання вимог закону, в задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст. 7, 14-2, 122, 245, 251, 252, 276, 279-1, 279-3, 283, 284 КУПАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. Г. Скрипник