печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41215/21-ц
06 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.,
учасники справи
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбіта»
третя особа 1: Приватне акціонерне товариство «Туристична компанія «АйТі-тур»
третя особа 2: фізична особа-підприємець ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову,
До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Орбіта», треті особи ПрАТ «Туристична компанія «АйТі-тур», ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Орбіта», які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, в тому числі і на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» в межах суми 250 406 грн., оскільки не забезпечення позову у такий спосіб зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, враховуючи, відсутність нерухомого майна та транспортних засобів у власності товариства.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав заяву.
Представники відповідача Муравлякін О.С. , Удод І.Л. заперечили щодо задоволення заяви, мотивуючи тим, що необхідності у забезпечення позову немає, оскільки відповідач є діючим товариством, а накладення арешту на грошові кошти відповідача призведе до паралізації роботи товариства.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення ТОВ «Орбіта» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 250 406 грн., які були останнім за туристичні послуги, які не були надані товариством.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства, оскільки забезпечення позову у такий спосіб може призвести до зупинення господарської діяльності товариства.
При цьому, суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Суддя О.В.Батрин