Справа № 755/13007/21
Провадження №2/755/6441/21
"07" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.
при секретарі судових засідань - Ковшобі А.К.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представники позивача - Поповіченко О.М., ОСОБА_2
представник відповідача - Морозов І.П.
представник третьої особи - Куценко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління справами Апарату Верховної Ради України, з вимогами: «Визнати звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України незаконним.
Наказ Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України за підписом директора ОСОБА_4 від 09.07.2021 № 135-ВК «Про звільнення ОСОБА_1 » із займаної посади 14 липня 2021 року - скасувати та поновити ОСОБА_1 на роботі з 14.07.2021 року.
Стягнути з Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день занесення судового рішення. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.»
13 серпня 2021 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
15 вересня 2021 року відповідач - Автобаза Управління справами Апарату Верховної Ради України, в особі в.о. директора Автобази УСА ВРУ - ОСОБА_6., направив на адресу суду відзив на позов, за змістом відзиву представник відповідача висловив свою позицію щодо підстав та предмету позову, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з урахуванням долучених до відзиву доказів, які спростовують позицію позивача щодо підстав його звільнення, наголосив, що вважає процедуру звільнення позивача із займаною посади законною та проведеною з дотриманням вимог чинного законодавства. (а.с.4-17 т.2).
15 вересня 2021 року третя особа - Управління справами Апарату Верховної Ради України, в особі керівника Управління справами Апарату Верховної Ради України Багдасаряна Е.Г., направила до суду письмові пояснення на позовну заяву, за змістом яких висловила свою позицію щодо підстав та предмету позову, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважає, що відповідачем у справі вимоги щодо процедури звільнення були дотримані (а.с.95-102 т.1)
22 вересня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача - адвокатом Поповіченком О.М., з наведенням доводів та аргументів на спростування позиції відповідача щодо підстав звільнення позивача із займаної посади та дотримання процедури його звільнення, надавши оцінку долученим до відзиву письмовим доказам, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.3-8 т.3)
22 вересня 2021 року протокольною ухвалою задоволено заяву представника позивача - адвоката Поповіченко О.М., подану до суду одночасно з відповіддю на відзив до початку першого судового засідання у справі, про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
28 вересня 2021 року до суду надійшли заперечення представника відповідача - в.о. директора Автобази УСА ВРУ - ОСОБА_6. на відповідь на відзив, з урахуванням яких представник просив відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивач та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснили, що позивач вважає своє звільнення незаконним та протиправним, наказ про звільнення вважає прийнятим з порушенням процедури звільнення, норм чинного трудового законодавства, що потягло за собою порушення його конституційних прав на працю, звільнення пов'язує з заміною його на нову, так би мовити «свою» людину, без досвіду роботи на автотранспортних підприємствах, яким на даний час є в.о. директора Автобази ОСОБА_6 . В свою чергу, позивач, маючи відповідну освіту, кваліфікацію, стаж та досвід роботи, мав переважне право залишитись на нововведеній посаді, оскільки, починаючи з 03.11.1998 року у різні періоди працював на різних посадах у Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України. З 08.11.2010 року був призначений на посаду заступника директора Автобази, а з 02.08.2017 року переведений на посаду першого заступника директора. Кваліфікаційні вимоги до даної посади: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня відповідного професійного спрямування - не менше 5 років. Згідно зі відомостями про нагородження у трудовій книжці, позивач за період роботи в Автобазі за вагомий особистий внесок у справу забезпечення транспортного обслуговування діяльності Верховної Ради України, сумлінну працю, високий професіоналізм неодноразово був нагороджений цінними подарунками, преміювався, отримував Подяки, у тому числі нагороджений цінним подарунком Голови Верховної Ради України, нагороджений Грамотою Верховної Ради України. Указом Президента від 26.10.2018 року позивачу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник транспорту України». Проте, незважаючи на тривалий час роботи на даному підприємстві, освіту, досвід роботи, кваліфікацію, досягнення на підприємстві, людські якості, - 13.05.2021 позивача попередили про скорочення штату працівників Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України на підставі наказу директора від 12 травня 2021 року № 15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників», з наступним звільненням з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 14 липня 2021 року. 09 липня 2021 наказом відповідача № 135-ВК «Про звільнення ОСОБА_1 » за підписом директора Автобази ОСОБА_4 - позивача звільнено із займаної посади першого заступника директора 14 липня 2021 року, у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає, що жодних змін в організації виробництва і праці на підприємстві відповідача фактично не відбулось, оскільки після введення посади заступника директора і прийняття на цю посаду іншого працівника - ОСОБА_6 , який не має досвіду роботи на автотранспортних підприємствах, посада першого заступника директора була скорочена, а відтак звільнення позивача відбулось з порушенням норм чинного законодавства України - без забезпечення можливості подальшого працевлаштування на підприємстві відповідно до кваліфікації та досвіду роботи позивача. Доказів письмового повідомлення адміністрацією Профспілкового комітету Автобази про зміни в організації праці не пізніше ніж за три місяці до таких змін відповідачем не надано. Відповідач порушив п. 3.1.4 Колективного договору, щодо зобов'язань при виникненні необхідності звільнення працівників відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (у разі зміни в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації чи скорочення чисельності або штату працівників) здійснювати вивільнення працівників лише після використання всіх можливостей для забезпечення їх роботою на іншому робочому місці. У тому числі за рахунок припинення трудових відносин із сумісниками, ліквідації суміщення тощо. Таким чином, позивач та його представники вважали, що при його звільненні допущено ряд порушень, які призвели до незаконності такого звільнення, а саме: 1) звільнення у зв'язку зі скороченням та реорганізацією за фактичної відсутності такої процедури, - порушення п. 1 ст. 40 КЗпП України; 2) порушення порядку повідомлення відповідачем Профспілкового комітету про ймовірні зміни в організації праці; 3) відсутність погодження звільнення першого заступника директора із уповноваженим органом; 4) неврахування переважного права залишення на роботі, - частина перша статті 42 КЗпП України; 5) непропонування наявних вакантних посад на день звільнення. Також позивач вказує, що стороною відповідача не надані докази на підтвердження того, що на засідання профспілкового комітету був запрошений позивач, чи повідомлявся він про таке засідання, чи надавалися ним пояснення, чи подавав позивач заяву про проведення засідання за його відсутності. Про наступне вивільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України позивача було повідомлено 13 травня 2021 року Листом-Попередженням, в якому було зазначено перелік вакансій в Автобазі станом на 13.05.2021 року. Жодних інших повідомлень про наявний перелік вакансій у відповідача за весь період з 13 травня 2021 року по день звільнення -14 липня 2021 року позивач не отримував. Таким чином, відповідач повідомив позивача про перелік наявних вільних вакансій Автобази Управління справами апарату Верховної Ради України лише одного разу - 13 травня 2021 року, надавши позивачу перелік вільних вакансій станом на 13 травня 2021 року. Про перелік вакансій, які з'явилися на підприємстві у період з 13 травня 2021 року по день звільнення позивача, а саме -14 липня 2021 року, відповідач не повідомляв. За наведених обставин позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Автобази Управління справами ВРУ від 09.07.2021 року про звільнення позивача та поновити його на роботі з 14 липня 2021 року, зобов'язати відповідача виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середнього заробітку по день винесення судового рішення, середньоденна заробітна плата якої складає 2551,59 грн.
Представник відповідача - Морозов І.П. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, який долучено до матеріалів справи, додатково пояснив, що відповідно до п. 1 Положення про Автобазу УСА ВРУ, затвердженого розпорядженням по Управлінню справами Апарату ВР України № 43 від 06.04.2021 року, Автобаза УСА ВРУ заснована на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України. Згідно зі п. 2 Положення, Уповноваженим органом управління Автобазою є Управління справами Апарату Верховної Ради України, який затверджує структуру та штатний розпис Автобази за поданням директора Автобази та погоджує призначення першого заступника директора, заступника директора, заступника директора - головного бухгалтера та головного інженера Автобази, що і відбулося в даному випадку. Директор Автобази УСА ВРУ, використовуючи право керівника підприємства на оптимізацію діяльності Автобази УСА ВРУ щодо визначення доцільності введення (виведення) певних посад, на виконання Положення про Автобазу своє рішення про внесення змін до організаційної структури погодив з Уповноваженим органом Управління. Окремого порядку погодження звільнення працівника (особи), яка обіймає посаду першого заступника директора Автобази УСА ВРУ після внесення, за погодженням Уповноваженим органом управління, змін до штатного розпису шляхом виключення такої посади зі штатного розпису Автобази УСА ВРУ, Положенням про Автобазу не передбачено.
Щодо змін в організації праці та переважного права позивача залишення на посаді заступника директора представник відповідача наголосив на тому, що нагальна необхідність вжиття заходів для проведення змін в організації роботи Автобази була зумовлена незадовільною роботою напрямків роботи Автобази УСА ВРУ, які на час прийняття вищезазначених наказів були закріплені за позивачем. Після змін в організації роботи Автобази, позивач в силу своєї кваліфікації ефективного управління юридичним відділом, новоствореними структурними підрозділами (відділом організації та проведення закупівель, відділом управління матеріальними ресурсами) забезпечити, не міг. Зазначені зміни в організації роботи Автобази та у штатному розписі, які стали наслідком звільнення Позивача відбувались виключно в межах повноважень директора визначених Положенням щодо звільнення/призначення працівників та без застосування процедури визначення переважного права з огляду на відсутність на Автобазі тотожних посад. Посада, яку займав Позивач (перший заступник директора) не є тотожною за своїми посадовими завданнями та обов'язками посаді заступника директора та будь - якій іншій посаді, наявній на Автобазі УСА ВРУ після змін в організації роботи Автобази УСА ВРУ. Застосування положень ст. 42 КЗпП України можливе серед працівників, що обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади. Разом з тим, враховуючи, що посада першого заступника директора була єдиною на Автобазі УСА ВРУ, застосування у такому випадку положень ст.42 КЗпП України є помилковим.
Щодо процедури звільнення представник відповідача наголосив на тому, що, звернувшись до суду з вимогами про поновлення на роботі, сам факт скорочення посади першого заступника директора Автобази УСА ВРУ, який відбувся відповідно до листа Уповноваженого органу управління - Управління справами Апарату ВРУ № 15/16-2021/156126 від 12.05.2021 року, яким погоджено та затверджено штатний розпис Автобази УСА ВРУ відповідно до наказу директора Автобази УСА ВРУ № 15-2/02-12 від 12.05.2021 року «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників» позивач під сумнів не ставить та відповідні рішення не оспорює. На виконання погодженого Уповноваженим органом управління наказу директора Автобази № 12-2/02-13 від 13.05.2021 року УСА ВРУ «Про введення в штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами бюджету», яким організацію роботи Автобази змінено, наказом директора Автобази УСА ВРУ №15-2/02-14 від 13.05.2021 року «Про заходи у зв'язку зі скороченням посади «Перший заступник директора» визначено дату звільнення позивача, з яким він ознайомився та зауважень, на момент ознайомлення під підпис, не мав та його не оскаржує.
Щодо погодження звільнення з профкомом, представник відповідача вказав на те, що протоколом засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази УСА ВРУ № 11 від 22.06.2021 року надано згоду на звільнення позивача, що відповідало вимогам ст.40 КЗпП України. При винесенні директором Автобази УСА ВРУ наказу № 135-ВК від 09.07.2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » будь-які обставини, які б виключали юридичне значення згоди ППО Автобази УСА ВРУ, які відображені у протоколі засідання № 11 від 22.06.2021 року щодо погодження звільнення позивача, відсутні.
Представник відповідача також вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності фактичної реорганізації в Автобазі УСА ВРУ, з огляду на те, що жодного рішення, як Автобазою УСА ВРУ, так і Уповноваженим органом управління Автобазою - Управлінням справами Апарату Верховної Ради України таких рішень щодо злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення Автобази УСА ВРУ, не приймалось.
Доводи позивача про відсутність скорочення чисельності штату працівників представник відповідача теж вважає безпідставними з огляду на те, що у зв'язку із змінами в організації роботи Автобази УСА ВРУ чисельність працівників і не змінювалась, мало місце заміни у штатному розписі посади «Перший заступник директора» (скорочення посади) на посаду водія автотранспортних засобів (включення посади).
Представник третьої особи - Куценко М.О. у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях на позовну заяву, які долучено до матеріалів справи, додатково пояснила, що з 31 березня 2021 року, з метою забезпечення ефективного управління трудовими ресурсами, оптимізації чисельності керівників, які виконують функції загального керівництва та удосконалення організаційно-штатної структури на Автобазі відбулися зміни штату працівників, вводилися нові посади, відділи, ряд посад скоротився, що і стало підставою для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Рішення про скорочення посади першого заступника директора Автобази було прийнято, у зв'язку з тим, що відповідно до посадової інструкції обов'язки першого заступника директора Автобази дублювали обов'язки інших керівників, а саме начальника автомобільної колони та начальника відділу транспорту (чиї обов'язки були значно ширшими). Позивач знав про зміни в штаті працівників Автобази та безпосередньо брав участь у їх впровадженні, оскільки саме він звернувся до уповноваженого органу управління, а саме до Управління справами для затвердження станом на 02 квітня 2021 року нового штатного розпису Автобази, що підтверджується листом Автобази № 15-2/24-177 від 31 березня 1321 року. Поданням від 15 червня 2021 року, направленим голові профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази директором Автобази, виконано вимоги статті 43 КЗпП України, повідомлено про розірвання трудового поговору з ОСОБА_1 та отримано згоду профспілкового комітету первинної профспілкової організації, що підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету. При цьому, Положенням про Автобазу, затвердженим розпорядженням по Управлінню справами від 6 квітня 2021 року № 43 сама процедура проведення погодження призначення на посаду або звільнення з посади першого заступника директора, заступника директора, заступника директора-головного бухгалтера та головного інженера, детально не регламентована. За практикою, що склалася, письмове погодження Управлінням справами надавалося при призначенні на посаду осіб за поданням директора Автобази. Погодження на звільнення осіб надавалося усно за результатами проведення керівництвом Управління справами нарад з керівником Автобази. У даному випадку Управління справами погодило звільнення позивача шляхом затвердження нового штатного розпису, в якому була відсутня посада першого заступника директора, яку обіймав ОСОБА_1 , що підтверджується листом Управління справами № 15/16-2021/156126 від 12 травня 2021 року.
Доводи позивача про порушення відповідачем положень статті 42 КЗпП України вважала безпідставними, оскільки дана посада була наявна у 1 штатній одиниці і не була запропонована іншій особі, а роботодавець не зобов'язаний робити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі.
Вважала, що відповідач належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, оскільки позивач був попереджений про наступне звільнення 13 травня 2021 року, що підтверджується його підписом. На момент звільнення йому було запропоновано вакантні посади, від яких він відмовився. На день його звільнення інші вакантні посади були відсутні, а тому не було інших пропозицій позивачу.
Суд, вислухавши пояснення сторін цивільного процесу, третю особу, покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч. 1 ст. 23 КЗпП України).
Згідно частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Як убачається з матеріалів справи та підтверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 з 03.11.21998 року працював на різних посадах у Автобазі Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Автобаза УСА ВРУ) починаючи з 03.11.1998 року (а.с.15-25).
Наказом № 162-ВК від 05.11.2010 року ОСОБА_1 з 08.11.2010 року, на підставі погодження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами, призначений на посаду заступника директора Автобази.
Наказом № 164-ВК від 03.08.2017 року ОСОБА_1 з 02.08.2017 року переведений на посаду першого заступника директора Автобази.
Загальними положеннями Положення про Автобазу Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Положення), затвердженого розпорядженням по Управлінню справами Апарату Верховної Ради України №43 від 06.04.2021 року, закріплено наступне:
Автобаза Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі - Автобаза) заснована на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України. Уповноваженим органом управління Автобазою є Управління справами Апарату Верховної Ради України. Автобаза входить до майнового комплексу, що забезпечує діяльність Верховної Ради України (а.с.19-28 т.2).
Автобаза є юридичною особою публічного права та набуває цивільної правоздатності з моменту державної реєстрації (пункт 10 Положення).
Управління Автобазою здійснюється відповідно до Положення, Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України та законодавства директором Автобази, який підзвітний Уповноваженому органу управління (пункти 26 та 27 Положення).
До повноважень директора Автобази, передбачених Положенням, входить у тому числі й організація господарської, соціально - побутової та іншої діяльності, призначення та звільнення за погодженням з Уповноваженим органом управління першого заступника директора, заступника директора, заступника директора - головного бухгалтера та головного інженера (пункт 33 Положення).
В свою чергу, Уповноважений орган Управління серед іншого затверджує структуру та штатний розпис Автобази за поданням директора Автобази; погоджує призначення першого заступника директора, заступника директора, заступника директора - головного бухгалтера та головного інженера Автобази (п. 36 Положення).
Як убачається з Довідки Відділу внутрішнього аудиту Управління справами Апарату Верховної Ради України № 2-2019 від 11.11.2019 року «Проведення оцінки окремих питань фінансово - господарської діяльності Автобази УСА ВРУ, встановлено відсутність контролю за виконанням працівниками майстерні ремонту автомобілів третіх осіб, повнотою та формуванням наряд - замовлень, на підставі яких Автобазою виставляються платні послуги стороннім особам, не організовано облік запасних частин, які передаються для виконання ремонту власних автомобілів, відсутність хронології дати заїзду автомобілів сторонніх осіб (а.с.105-115 т.2).
Аудиторським звітом № 01-2020 від 06.08.2020 року позапланового внутрішнього аудиту діяльності Автобази УСА ВРУ за період з 01.01.2019 по 30.06.2020 рік встановлено порушення при плануванні закупівель запасних частин, прорахунки при визначенні реальної їх потреби відсутність обліку додаткових угод до господарських договорів та інші порушення. Як убачається з аудиторського звіту з 01.01.2019 по 30.06.2020 рік головою тендерного комітету був ОСОБА_1 (а.с.116-170 т.2).
03.07.2020 року директором Автобази УСА ВРУ ОСОБА_4 винесено наказ №1 15-2/2-6 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням посадовими особами своїх обов'язків», яким за результатами проведеного аудиту першому заступнику директора Автобази ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.171-172 т.2).
04.08.2020 року рішенням Рахункової палати № 20-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету та управління держаним майном Апаратом Верховної Ради України, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» встановлено ряд порушень з боку керівництва Автобази протягом 2014-2015 та 2018-2019 років (а.с.182-238 т.2).
31.03.2021 року в.о. директора Автобази УСА ВРУ ОСОБА_1. винесено наказ № 15-2/2-6 «Про внесення змін до штатного розпису Автобази», яким, з метою удосконалення організаційно-штатної структури Автобази, ухвалено в термін до 31.03.2021 року подати до Управління справами Апарату Верховної Ради України пропозицій по внесенню змін до штатного розпису Автобази за загальним фондом бюджету з 02.04.2021 року шляхом введення посади «Заступник директора», створення відділів організації та проведення закупівель, управління матеріальними ресурсами, заправної станції. (а.с.29-30 т.1, а.с.29-30 т.2).
На виконання зазначеного наказу в.о. директором Автобази УСА ВРУ ОСОБА_1. на адресу Першого заступника Керівника Апарату ВРУ - керуючого справами (керівника Уповноваженого органу управління) скеровано лист № 15-2/24-177 від 31.03.2021 року, в якому запропоновано погодити та затвердити внесені зміни у штатний розпис Автобази УСА ВРУ для удосконалення організаційно-штатної структури по загальному та спеціальному фонду Автобази УСА до 02 квітня 2021 року (а.с.31-32 т.2).
01.04.2021 року листом Уповноваженого органу управління - Управління справами Апарату ВРУ №15/16-2021/113579 на адресу Автобази УСА ВРУ надіслано погоджений та затверджений штатний розпис Автобази УСА ВРУ зі змінами відповідно до наказу директора Автобази УСА ВРУ № 15-2/2-6 від 31.03.2021 року (а.с.33-44 т.2).
01.04.2021 року в.о. директора Автобази ОСОБА_8. винесено наказ № 15-2/2-7 «Про введення в дію штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами бюджету», яким, у зв'язку із затвердженням структури, штатної чисельності та штатного розпису Автобази, ухвалено з 02 квітня 2021 року ввести в дію штатний розпис за загальним та спеціальним фондом в кількості 331 та 7 штатних одиниць відповідно (а.с.45 т.2).
06.04.2021 року в.о. директором Автобази Суботовського С.А. видано наказ №67-ВК «Про призначення ОСОБА_6 », погоджений листом Уповноваженого органу управління - Управлінням справами Апарату ВРУ від 06.04.2021 року №15/16-2021/118771 за поданням в.о. директора Автобази ОСОБА_1. від 01.04.2021 року № 15-2/23-180, яким з 06 квітня 2021 року на посаду заступника директора Автобази призначено ОСОБА_6 (а.с.46-48 т.2).
13.04.2021 року директором Автобази ОСОБА_4. винесено наказ №15-2/02-8 «Про розподіл обов'язків між директором Автобази, першим заступником директора, заступником директора, заступником директора - головним бухгалтером та головним інженером», яким встановлено розподіл обов'язків між вказаними посадами.», а наказ № 15-2/2-7 «Про введення в дію штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами бюджету» визнано таким, що втратив чинність (а.с.49-55 т.2).
19.04.2021 року директором Автобази ОСОБА_4. на адресу Першого заступника Керівника Апарату ВРУ - керуючого справами (керівника Уповноваженого органу управління) скеровано лист № 15-2/24-224, з уточненнями, в якому, у зв'язку з перерозподілом обов'язків в новоствореному відділі організації та проведення закупівель, з метою забезпечення ведення єдиного обліку руху матеріальних цінностей у відділі управління матеріальними ресурсами, великим навантаженням на відділ організації безпеки дорожнього руху, запропоновано погодити та затвердити на 20 квітня 2021 року внесені зміни у штатний розпис Автобази УСА ВРУ (а.с.57-59 т.2).
27.04.2021 року листом Уповноваженого органу управління - Управління справами Апарату ВРУ №15/16-2021/143368 на адресу Автобази УСА ВРУ надіслано затверджений штатний розпис Автобази УСА ВРУ, які вводяться в дію з 01.05.2021 року (а.с.60 т.2).
30.04.2021 року директором Автобази ОСОБА_4. винесено наказ №15-2/02-10 «Про введення в дію штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами бюджету», яким, у зв'язку із затвердженням структури, штатної чисельності та штатного розпису Автобази з 01 травня 2021 року ввести в дію штатний розпис за загальним та спеціальним фондом в кількості 331 та 7 штатних одиниць відповідно (а.с.45, 61-71 т.2).
05.05.2021 року директором Автобази ОСОБА_4. винесено наказ №15-2/02-11 «Про розподіл обов'язків між директором Автобази, першим заступником директора, заступником директора, заступником директора - головним бухгалтером та головним інженером», яким встановлено новий розподіл обов'язків між вказаними посадами. Цим же наказом наказ директора Автобази від 13.04.2021 року №15-2/02-8 «Про розподіл обов'язків між директором Автобази, першим заступником директора, заступником директора, заступником директора - головним бухгалтером та головним інженером» визнано таким, що втратив чинність (а.с.72-78 т.2).
12.05.2021 року директором Автобази ОСОБА_4. винесено наказ №15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників», яким, з метою забезпечення ефективного управління трудовими ресурсами та оптимізації чисельності керівників, які виконують функції загального керівництва, виключено зі штатного розпису посаду першого заступника директора та введено до відділу транспорту посаду водія автотранспортних засобів (а.с.79 т.2).
12.05.2021 рокудиректором Автобази ОСОБА_4. направлено повідомлення №15-2/23-253 Голові первинної профспілкової організації Автобази УСА ВРУ ОСОБА_5 про винесення наказу №15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників» та запропоновано в термін з 12 по 14 травня 2021 року провести консультації про заходи щодо запобігання звільнення або пом'якшення несприятливих наслідків звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора Автобази (а.с.145 т.1).
12.05.2021 року директором Автобази ОСОБА_4 на адресу Першого заступника Керівника Апарату ВРУ - керуючого справами (керівника Уповноваженого органу управління) скеровано лист № 15-2/24-252, в якому, з метою удосконалення організаційно-штатної структури по загальному фонду Автобази, запропоновано погодити та затвердити на 13 травня 2021 року внесені зміни у штатний розпис Автобази УСА ВРУ, що додаються (а.с.80 т.2).
12.05.2021 року листом Уповноваженого органу управління - Управління справами Апарату ВРУ №15/16-2021/156126 на адресу Автобази УСА ВРУ надіслано затверджений штатний розпис Автобази УСА ВРУ, які вводяться в дію з 13.05.2021 року (а.с.81-92 т.2).
13.05.2021 року директором Автобази ОСОБА_4 винесено наказ №15-2/02-13 «Про введення в дію штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами», а наказ директора Автобази від 30.04.2021 року №15-2/02-10 «Про введення в дію штатних розписів Автобази за загальним і спеціальним фондами бюджету» визнано таким, що втратив чинність (а.с.93 т.2).
13.05.2021 року директором Автобази ОСОБА_4 винесено наказ №15-2/02-14 «Про заходи у зв'язку зі скороченням посади «Перший заступник директора», у зв'язку із скороченням штату працівників - виключенням зі штатного розпису Автобази за загальним фондом бюджету з 13 травня 2021 року посади «Перший заступник директора», ОСОБА_1 , першому заступнику директора, встановлено дату звільнення 14 липня 2021 року (а.с.94 т.2).
Із затвердженого керівником Уповноваженого органу управління штатного розпису за загальним фондом бюджету Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, структури і штатної чисельності, що були введені у дію з 13.05.2021 року, убачається, що на Автобазі було повністю скорочено посаду першого заступника директора Автобази. У зв'язку з введенням до відділу транспорту посади водія автотранспортних засобів, загальна кількість штатних одиниць при цьому залишилась незмінною - 331 штатна одиниця. (а.с. 82, 84 т.2).
Попередженням про наступне вивільнення, відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, першого заступника директора Автобази ОСОБА_1 , у зв'язку зі скороченням штату працівників Автобази Управління справами Апарату ВРУ, відповідно до наказу директора Автобази ОСОБА_4 від 12.05.2021 року №15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників», попереджено про наступне звільнення з посади згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України з «14» липня 2021 року.
Одночасно, повідомленням директора Автобази ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 49-2 КЗпП України, першому заступнику директора Автобази ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу на тому самому підприємстві та зазначено, що станом на 13 травня 2021 року в Автобазі вакантні наступні посади: начальник юридичного відділу; слюсар-ремонтник VI розряду; водій автотранспортних засобів; прибиральник виробничих приміщень. Роз'яснено, що при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Із вказаними попередженням про звільнення та повідомленням про наявність вакантних посад ОСОБА_1 був ознайомлений 13 травня 2021 року, що підтверджується його власноручним підписом (а.с.31-32 т.1, а.с. 96, 97 т.2).
15.06.2021 року директор Автобази ОСОБА_4 звернувся до профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази з поданням про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , зазначивши у поданні, що переважного права на залишення на роботі працівник не має (а.с.146 т.1)
Відповідно до протоколу засідання № 11 від 22.06.2021 року профспілковим комітетом первинної профспілкової організації Автобази надано згоду на звільнення першого заступника директора ОСОБА_1 на підставі наказу № 15-2/02-12 від 12.05.2021 року «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників». Зі змісту протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації убачається, що про розірвання трудового договору із ОСОБА_1 , у зв'язку із скороченням штату було повідомлено первинну профспілкову організацію (а.с.147 т.1).
З відповіді голови первинної профспілкової організації Автобази ОСОБА_5. від 10.09.2021 року на службову записку начальника юридичного відділу Автобази Морозова І.П. вбачається, що журнали вхідної/вихідної кореспонденції у профспілці відсутні з огляду на те, що профспілка перебуває в одному будинку з Автобазою та іншої переписки не веде (а.с.248 т.2)
09.07.2021 року наказом директора Автобази ОСОБА_4 № 135-ВК, на підставі попередження про наступне звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників від 13.05.2021; протоколу засідання профспілкової організації від 22.06.2021 №11, ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника директора 14 липня 2021 року у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вказаним наказом також вирішено питання щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за 47 календарних днів невикористаної щорічної відпустки, у тому числі 14 календарних днів за період з 03.11.2000 по 02.11.2001, 5 календарних днів за період з 03.11.2018 по 02.11.2019, 10 календарних днів за період з 03.11.2019 по 02.11.2020 та 18 календарних днів за період з 03.11.2020 по 14.07.2021, ст.24 Закону України «Про відпустки». Вирішено виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку за рахунок коштів загального фонду, ст.44 КЗпП України. (а.с.148 т.1).
Із вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 14.07.2021 року, тоді ж отримав копію наказу, про що написав розписку, зазначивши в ній свою незгоду з підставами звільнення, вважав звільнення проведено з порушенням чинного трудового законодавства (а.с.148(об.) т.1).
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною 3 ст. 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації тощо.
Скорочення чисельності та скорочення штату - це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату - зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.
Право визначати чисельність і штат працівників належить до компетенції саме власника підприємства або уповноваженому ним органу. Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
У відповідності до абзацу 4 пункту 36 Положення про Автобазу Управління справами Апарату Верховної Ради України в редакції від 06.04.2021 року на Уповноважений орган управління, яким є Управління справами Апарату Верховної Ради України, покладено обов'язок затверджувати структуру та штатний розпис Автобази за поданням директора Автобази.
Відповідно до абзацу 9 пункту 33 передбачено право директора призначати та звільняти за погодженням з Уповноваженим органом управління першого заступника директора, заступника директора, заступника директора - головного бухгалтера та головного інженера. По повноважень директора також входить організація господарської, соціально - побутової та іншої діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, між інших, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
З наданих суду штатних розписів Автобази убачається, що штатна чисельність працівників підприємства не скорочувалась, проте з 31 березня 2021 року на Автобазі відбулися зміни штату працівників, вводилися нові посади, відділи, ряд посад скоротився. Ці зміни проводилися з метою забезпечення ефективного управління трудовими ресурсами, оптимізації чисельності керівників, які виконують функції загального керівництва та удосконалення організаційно-штатної структури Автобази, що призвело до скорочення посади першого заступника директора Автобази, яку обіймав позивач ОСОБА_1 , що згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є самостійною підставою для розірвання трудового договору.
Розірвання трудового договору за вказаних підстав має проводитися з дотриманням передбаченого ст. 49-2 КЗпП України порядку вивільнення працівників.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
З аналізу наведеного слідує, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу запропонувати вивільнюваному працівнику роботу, яку він може виконувати за відповідною професією чи спеціальністю. З наведеного слідує, що обов'язок роботодавця запропонувати працівнику іншу роботу не є безумовним, такому обов'язку кореспондує фактична можливість пропонування роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку вивільнюваний працівник не може виконувати в силу освіти, спеціальності, професії, практичних навичок, тощо, а не будь яку роботу яка наявна на підприємстві.
Таким чином власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Тобто роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 09.08.2017 року у справі № 6-1264цс17, яка в силу Закону є обов'язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
Законодавством не встановлено форму й порядок попередження працівників про наступне звільнення. Його доцільно оформити письмово в довільній формі, а ознайомлення з таким попередженням працівник повинен засвідчити підписом із зазначенням дати.
Попередження має бути зроблено в такий спосіб, щоб у разі виникнення конфліктної ситуації роботодавець міг документально підтвердити факт попередження конкретного працівника про звільнення й дату, коли це попередження було зроблено, - не пізніше ніж за два місяці до звільнення.
Встановлено, що відповідачем було дотримано порядок вивільнення працівників, встановленого ст. 49-2 КЗпП України, зокрема щодо попередження позивача 13 травня 2021 року про наступне звільнення, тобто більше ніж за два місяці перед звільненням, надання йому пропозиції про вакантні посади на підприємстві, з чим позивач був ознайомлений 13 травня 2021 року, поставивши власноручний підпис, та отримання згоди профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора Автобази, та 09 липня 2021 року звільнено, у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Щодо виконання відповідачем обов'язку запропонувати позивачу всі вакантні на час звільнення останнього посади суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
Реалізація переважного права на залишення на роботі з урахуванням стажу та досвіду роботи працівника може мати місце у ситуації, коли скорочення штату стосується кількох аналогічних посад, а скороченню підлягає лише певна їх частина.
Відповідно до штатного розпису Автобази станом на 31 березня 2021 року передбачена посада першого заступника директора - 1 штатна одиниця. У штатному розписі Автобази станом на 13 травня 2021 року посада першого заступника директора вже була відсутня.
Крім того, зазначені зміни в організації роботи Автобази та у штатному розписі, які стали наслідком звільнення позивача відбувались виключно в межах повноважень директора визначених Положенням щодо звільнення (призначення) працівників та без застосування процедури визначення переважного права з огляду на відсутність на Автобазі тотожніх посад.
Посада першого заступника директора, яку займав Позивач за своїми посадовими завданнями та обов'язками не є тотожною посаді заступника директора та будь - якій іншій посаді, наявній на Автобазі УСА ВРУ після змін в організації роботи Автобази УСА ВРУ.
Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем положень статті 42 КЗпП України є безпідставними, оскільки, з метою забезпечення ефективного управління трудовими ресурсами, оптимізації чисельності керівників, які виконують функції загального керівництва та удосконалення організаційно-штатної структури Автобази, була скорочена саме посада першого заступника директора. Отже, вимоги статті 42 КЗпП України не можуть бути застосовані в даному випадку тому, що роботодавець не зобов'язаний робити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, оскільки дана посада була наявна у 1 штатній одиниці і не була запропонована іншій особі.
За приписами ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Оскільки у відповідності до наказу директора Автобази від 12.05.2021 року №15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників», яким, з метою забезпечення ефективного управління трудовими ресурсами та оптимізації чисельності керівників, які виконують функції загального керівництва, було виключено зі штатного розпису посаду першого заступника директора та введено до відділу транспорту посаду водія автотранспортних засобів, відповідачем при попередженні позивача 13 травня 2021 року про наступне звільнення було запропоновано ОСОБА_8 чотири вакантні на той час посади: начальник юридичного відділу, слюсар-ремонтник VI розряду, водій автотранспортних засобів, прибиральник виробничих приміщень. Інших посад, які б відповідали його освіті та досвіду роботи, як на момент винесення попередження, так і на момент винесення наказу директора Автобази «Про звільнення ОСОБА_1 » від 09.07.2021 року № 135-ВК, з посади першого заступника директора 14 липня 2021 року, не існувало.
Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем при його звільненні не враховано рівень кваліфікації попередньо включеного до штатного розпису працівника за посадою заступник директора, яким є ОСОБА_6 , який має вищу юридичну освіту, але, на відміну від позивача, не має досвіду роботи на автотранспортних підприємствах, є безпідставними, оскільки, окрім посилань на тривалий досвід роботи на підприємстві та наявність почесного звання «Заслужений працівник транспорту України», позивач не надав відповідного диплому про наявність повної вищої освіти відповідного напрямку підготовки, яка б відповідала кваліфікаційним вимогам до посади заступника директора Автобази.
Наявність інших вакантних посад на Автобазі, які б відповідали професії, спеціальності чи кваліфікації позивача, судом не встановлено, твердження позивача в цій частині зводяться до загальних засад про необхідність пропозиції та не підкріплюються конкретними вказівками на посаду, яка відповідає його освіті, професії, спеціальності чи кваліфікації, на яку він погоджувався та яка не була запропонована відповідачем у справі.
Таким чином, з урахуванням сукупності наданих доказів, судом не встановлено порушення роботодавцем положень ст.49-2 КЗпП України.
Відповідачем при звільненні ОСОБА_1 також дотримано вимог ст. 43 КЗпП України щодо отримання попередньої згоди на його звільнення від виборного органу первинної профспілкової організації, що підтверджується протоколом № 11 від 22 червня 2021 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази.
При цьому, суд враховує покази свідків - ОСОБА_4 , який у той період часу працював на посаді директора Автобази, та ОСОБА_5 - голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази, які, будучи допитаними в судовому засіданні підтвердили обставини, встановлені в судовому засіданні щодо змін штату працівників на Автобазі, введення нових посад, відділів та скорочення ряду посад. Свідок ОСОБА_4 вважає звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора незаконним, оскільки насправді проведення заходів зі скорочення штату працівників відбувалось з однією метою - вивести штат досвідчених працівників і ввести на підприємство «своїх людей». Так, після перших змін в штатному розписі на посаду заступника директора за його наказом, на підставі його ж подання, погодженого з Управлінням справами Апарату ВРУ, була прийнята нова людина ОСОБА_6 , який зараз обіймає посаду в.о. директора Автобази. Всі накази щодо удосконалення організаційно-штатної структури Автобази, свідок, будучи на посаді директора, видавав вимушено, через сильний тиск з боку керівництва Управління справами Апарату ВРУ, до правоохоронних органів з цього приводу з відповідною заявою не звертався. Введення посади водія замість скороченої посади першого заступника директора Автобази, вважає, робилось виключно з метою зберегти кількісний штат працівників, а не для того, щоб ОСОБА_1 запропонувати іншу посаду замість скороченої.
Свідок ОСОБА_5 підтвердила, що 12.05.2021 року вона, як голова профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази, отримала повідомлення директора Автобази ОСОБА_4 про винесення наказу №15-2/02-12 «Про проведення заходів зі скорочення штату працівників» із пропозицією в термін з 12 по 14 травня 2021 року провести консультації про заходи щодо запобігання звільнення або пом'якшення несприятливих наслідків звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника директора Автобази. Проте, це не відбулось у встановлені Положенням про ППО строки - за три місяці до звільнення ОСОБА_1 . Консультацій щодо заходів запобігання звільнення або пом'якшення несприятливих наслідків звільнення ОСОБА_1 ППО Автобази провести не зміг, просто не було часу, була створена комісія з приводу скорочення штату, на яку їх не запрошували, вони навіть не знали про це. Зазначала, що письмове листування первинної профспілкової організації Автобази з Автобазою УСА ВРУ через послуги поштових організацій не здійснюється, оскільки ППО та Автобаза знаходяться в одній адміністративній будівлі. У первинній профспілковій організації відсутній журнал вхідної та вихідної кореспонденції, на засідання особи викликаються в телефонному режимі. 22 червня 2021 року відбулось засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Автобази, де розглядалось подання директора Автобази про надання згоди ППО Автобази Управлінню справами ВРУ на розірвання трудового договору. ОСОБА_1 на засідання профспілкового комітету не запрошували з морально-етичних міркувань. По роботі всі знали ОСОБА_1 як хорошу людину і гарного спеціаліста, його звільнення вважали недоцільним. За результатами розгляду подання директора Автобази, 8 з 11 присутніх членів ППО проголосували за надання попередньої згоди на звільнення ОСОБА_1 , про що склали відповідний протокол № 11.
Згідно із вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, у суду відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат між сторонами у відповідності до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5-1, 40, 49-2 КЗпП України, ст. 64 ГК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82,141, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 11 жовтня 2021 року.
Суддя І.В.Коваленко