Справа № 755/13928/21
про залишення позовної заяви без руху
"11" жовтня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Санамян О.О. позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Згідно заявлених вимог, представник позивач просить суд: визнати трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа якої складає 83,2 кв.м., житлова - 47,6 кв.м. спільним сумісним майном подружжя - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , загальна площа якої складає 83,2 кв.м., житлова - 47,6 кв.м.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Матеріали позовної заяви містять клопотання представника позивача - адвоката Санамян О.О. про відстрочення/розстрочення або звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що позивач нещодавно вийшла з декретної відпустки, на сьогодні самостійно забезпечує себе та малолітнього сина, сплачує необхідні платежі, відповідач самоусунувся від покладених на нього обов'язків. Сума судового збору яка повинна бути сплачена за зверненням до суду із позовом в розмірі 6 810,00 грн є доволі завеликою для позивача. Оскільки позивач зацікавлена у розгляді справи, нею сплачено 908,00 грн судового збору - в мінімальному розмірі. У зв'язку з цим, вважає наявними підстави для зменшення суми судового збору, який підлягає оплаті за подачу позову про поділ майна подружжя на 50% або відстрочити позивачу сплату судового збору на строк до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження вказаних в клопотанні обставин, представником позивача не надано жодного документу.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відомостей про отримані доходи ОСОБА_1 за останні пів року, відсутності у власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, коштів на рахунку тощо матеріали справи не містять.
Отже, зазначені у клопотанні обставини, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позовної заяви.
Крім того, до клопотання не долучені докази ухилення відповідача від сплати аліментів.
Констатація представником позивача скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для зменшення або відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки наведені доводи не підтверджують скрутний майновий стан позивача та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір в повному обсязі, а також не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, клопотання про відстрочення/розстрочення або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Положеннями п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 3 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (6 810,00 грн).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про поділ майна та подано позов про розірвання шлюбу.
Згідно договору купівлі-продажу від 23 листопада 2016 року, укладеного між
ТОВ «Компанія з управління активами «Валприм» та ОСОБА_2 , вартість спірної квартири на момент укладання договору становило 1 728 729,77 грн.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 5 902,00 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, жоден із долучених до позовної заяви документів не містить підпису позивача (представника позивача) із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 5 902,00 грн та копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходять у позивача, посвідчені належним чином із проставленням дати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Санямян О.О. про відстрочення/розстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.