Справа №:755/6255/21
Провадження №: 2-ві/755/29/21
"13" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суд м. Києва, заяву скаржника ОСОБА_1 про відвід судді, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Вказану скаргу було передано в провадження судді Галагана В.І. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від від 13 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року скаргу повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 липня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2021 року скаргу прийняти до провадження та призначено судове засідання.
04 жовтня 2021 року від скаржника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді. У поданій заяві заявник, посилаючись на скасування в апеляційному порядку двох ухвал головуючого судді Галагана В.І. щодо поданої ним скарги, вбачає упередженість з боку головуючого та відсутність професіоналізму. Крім того, у заявника виникають сумніви щодо об'єктивності автоматизованого розподілу справ у Дніпровському районному суді м. Києва, оскільки тричі підряд автоматизований розподіл його заяв визначає одного й того ж суддю.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Галагана В.І., подану в межах розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на дії державного виконавця необґрунтованою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 13 жовтня 2021 року вирішення питання про відвід судді передано судді Гавриловій О.В.
Відповідно до ч.8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст.40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.34 Цивільного процесуального кодексу України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Галагана В.І. у розгляді даної справи, заявником не наведено.
Викладена в заяві про відвід незгода заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями про повернення скарги, оскарженими в апеляційному порядку, не є підставою для відводу судді, що прямо визначено частиною 4 ст.36 ЦПК України.
Що ж стосується доводів заяви про упередженість головуючого в результатах розгляду справи, слід зазначити, що за вимогами ч. 3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб'єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Проте, всі викладені в заяві про відвід доводи та міркування заявника, є його суб'єктивним судженням, не підтвердженим відповідними доказами.
Що ж стосується доводів заяви щодо сумнівів заявника в порядку автоматизованого розподілу, суд зазначає, що відповідно до п. 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви скаржника ОСОБА_1 про відвід судді.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 40, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви скаржника ОСОБА_1 про відвід судді.
Справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на дії державного виконавця - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя: