Справа №:755/4070/21
Провадження №: 1-кп/755/870/21
"11" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000313 від 04.08.2020 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва з 03 березня 2021 року перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 наполягав на призначенні кримінального провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, а підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акту відсутні.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав за необхідне обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернути прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт разом із додатками до нього підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Частиною 4 статті 110 КПК України передбачено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, у пункті 13 ч. 1 ст. 3 КПК України викладено загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу. В свою чергу, обвинувальний акт, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, є однією із форм закінчення досудового розслідування, тобто обвинувальний акт - це підсумковий процесуальний документ, яким визнається достатність доказів, зібраних під час досудового розслідування, засвідчується його завершення й надання доступу до матеріалів стороні захисту.
Отже, аналіз наведених норм права доводить, що на стадії досудового розслідування обвинувачення особи пов'язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
До процедури висування обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування особа перебуває у статусі підозрюваного.
Підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК).
Наведені норми закону дають підстави для висновку про нетотожність понять «підозра» і «обвинувачення», які, попри наявність спільних рис (одні і ті ж обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), є різними етапами досудового розслідування з притаманним лише їм специфічним комплексом гарантій прав та обов'язків і порядку здійснення процесуальних дій. З огляду на це недопустимим є використання зазначених понять як синонімів у різних процесуальних документах, оскільки вони не можуть вважатися рівнозначними, незважаючи на подібність стилістичного викладу фактичних даних у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Так, в судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт складено з порушенням ст. 291 КПК України, що є підставою для його повернення.
Таким чином, суд доходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту разом з додатками прокурору для усунення виявлених при його складанні недоліків, оскільки неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 291, 314-316, 331, 376 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020100000000313 від 04.08.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України та додані до нього документи, повернути прокурору для виконання вимог, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_6