13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 560/4060/19
адміністративне провадження № К/9901/32537/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до прокуратури Хмельницької області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року №1003к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури з 15 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України “Про прокуратуру”;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області або рівнозначній посаді в органах прокуратури України на умовах безстрокового трудового договору;
- стягнути з прокуратури Хмельницької області (29000, провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 листопада 2019 року до моменту фактичного поновлення на посаді;
- стягнути з прокуратури Хмельницької області (29000, провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
20 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій вважала за необхідне уточнити позовну вимогу про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та викласти її в такій редакції: "Стягнути з прокуратури Хмельницької області (29000, провулок Військоматний, 3, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів, починаючи з 18 листопада 2019 року до моменту фактичного поновлення на посаді."
12 грудня 2019 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до прокуратури Хмельницької області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року №1000к, яким ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 листопада 2019 року.
- поновити ОСОБА_2 на публічній службі в органах прокуратури на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області або рівнозначній посаді в органах прокуратури України на умовах безстрокового трудового договору.
- зобов'язати прокуратуру Хмельницької області зарахувати ОСОБА_2 весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора.
- стягнути з прокуратури Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 листопада 2019 року до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокуратури Хмельницької області у справах №560/4060/19 і №560/4093/19 об'єднано в одне провадження із присвоєнням об'єднаній справі №560/4060/19.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано накази прокуратури Хмельницької області №1000к та №1003к від 13 листопада 2019 року в частині вказаної у цих наказах такої підстави, як лист виконувача обов'язків Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України Дунаса Т.О. від 01 листопада 2019 року №11/1/1-2407вих-19.
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано накази прокуратури Хмельницької області від 13 листопада 2019 року №1000к та №1003к, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено з відповідних посад: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області та органів прокуратури - на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 листопада 2019 року.
Поновлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відповідних посадах: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області.
Стягнуто з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2019 року по 25 листопада 2020 року у розмірі 253152,78 грн та 241395,00 грн, відповідно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
24 квітня 2021 року та 26 квітня 2021 року від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно, до суду апеляційної інстанції заяви про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.
Стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, провулок Військоматський, будинок 3), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за частину вимушеного прогулу з 26 листопада 2020 року по 13 квітня 2021 року у відповідних сумах 99378,55 грн та 94 762,50 грн.
Зобов'язано Хмельницьку обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_2 весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора.
12 липня 2021 року від ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції вдруге надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалено додаткову постанову, якою додатково стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, провулок Військоматський, будинок 3), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 листопада 2019 року по 13 квітня 2021 року із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15 вересня 2020 року (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 583146,00 грн.
27 серпня 2021 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставами касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Офіс Генерального прокурора зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо коефіцієнту підвищення, викладених у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №826/17798/14 та постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 810/3246/16.
Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 826/17798/14 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року в частині стягнення середнього заробітку і в цій частині справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Таким чином, постанова Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 826/17798/14 не є остаточним судовим рішенням у справі.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Офіс Генерального прокурора вказує, що відсутній висновок Верховного Суду з приводу комплексного застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» разом із пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, не наводячи вмотивованих аргументів неправильного застосування вказаних норм.
Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано постанову Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №810/3246/16.
Скаржник не розмежовує, яку норму права, на його думку, застосовано всупереч висновкам Верховного Суду та щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, хоча такі підстави відносно застосування одних і тих самих норм права є взаємовиключними.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, а щодо якої відсутній висновок Верховного Суд, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.Зміст касаційної скарги свідчить про те, що її аргументи зводяться до тлумачення норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду постанови апеляційного суду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, пославшись у касаційній скарзі на положення пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур