Ухвала від 12.10.2021 по справі 400/3359/20

УХВАЛА

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 400/3359/20

адміністративне провадження № К/9901/36753/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №400/3359/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області: №1605899/41351256 від 03.06.2020 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» у реєстрації податкової накладної від 15.05.2020 №50, №1673726/41351256 від 26.06.2020 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» у реєстрації податкової накладної від 31.05.2020 №55, №1673725/41351256 від 26.06.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» у реєстрації податкової накладної від 09.06.2020 №56, №1752566/41351256 від 21.07.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» у реєстрації податкової накладної від 30.06.2020 №58, №1752565/41351256 від 21.07.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» у реєстрації податкової накладної від 23.06.2020 №62; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 15.05.2020 №50, від 31.05.2020 №55, від 09.06.2020 №56, від 30.06.2020 №58, від 23.06.2020 №62 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме 15.05.2020, 31.05.2020, 09.06.2020, 30.06.2020, 23.06.2020 відповідно.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 позовні вимоги задоволено.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Миколаївській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №400/3359/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 04.10.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття П'ятим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з'ясовано наступні обставини.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 24.02.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено та підписано судом 24.02.2021.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Миколаївській області 19.03.2021 звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.04.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.05.2021 подану Головним управлінням ДПС у Миколаївській області апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 14.04.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області вдруге 13.08.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №400/3359/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган раніше вже звертався до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, ухвалою суду від 13.05.2021, вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач наголошує, що на момент подання апеляційної скарги вперше апелянт виключно з поважних причин (відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з державного бюджету та недостатність на його рахунку грошових коштів необхідних для сплати судового збору) був позбавлений можливості сплатити судовий збір, що призвело до її повернення заявнику.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

Суд наголосив, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

А тому, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доводами, що на думку контролюючого органу, свідчать про поважність причин пропуску такого процесуального строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Миколаївській області наведено не було.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 30.08.2021 визначив відповідачу достатній строк на реалізацію свого права та надання обґрунтованого клопотання (заяви) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд, з урахуванням правової позиції Верховного Суду зазначив, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже П'ятим апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).

Суд апеляційної інстанції наголосив, що наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, що в свою чергу зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

До того ж, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Разом з тим, як зазначив суд, заявником до клопотання не надано жодних належних доказів, що ним вчинялись будь-які дії, направлені на отримання відповідного фінансування у встановлений статтею 295 КАС України процесуальний строк, а судовий збір продовжує бути несплаченим.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене, П'ятий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №400/3359/20.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №400/3359/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСН-КАПІТАЛ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко

Попередній документ
100319159
Наступний документ
100319161
Інформація про рішення:
№ рішення: 100319160
№ справи: 400/3359/20
Дата рішення: 12.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.10.2021)
Дата надходження: 25.10.2021
Предмет позову: визнання протиправними та скасування рішень; зобов'язання зареєструвати податкові накладні
Розклад засідань:
21.10.2020 10:15 Миколаївський окружний адміністративний суд
11.11.2020 14:00 Миколаївський окружний адміністративний суд