12 жовтня 2021 року
Київ
справа №520/18226/2020
адміністративне провадження №К/9901/35270/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 520/18226/2020 за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Приватне підприємство "Укрбалпром", про визнання протиправним та скасування наказу,
У 2020 році Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 09.11.2020 №3900/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_1»;
- відновити доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Укрбалпром".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
12.08.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2021 касаційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23.09.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 21.09.2021, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2021 заяви суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е. про самовідвід задоволено та відведено від участі у розгляді касаційної скарги відповідача у справі. Касаційну скаргу передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 визначено склад колегії суддів: Чиркін С.М. (головуючий суддя), судді: Бевзенко В.М., Стародуб О.П.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивач звернувся до суду у 2020 році, заявив вимогу немайнового характеру.
В порядку передбаченому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 840,80 грн (2 102,00 грн х 0,4), а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн (840,80 грн х 200%).
Водночас, згідно з інформацією зазначеною у квитанції від 26.07.2021 № 5998, скаржником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1680,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем недоплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1,60 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
За приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1,60 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Водночас у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021, зазначаючи, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 01.09.2021 касаційна скарга була повернута.
Крім того скаржником не зазначено дати отримання ухвали Верховного Суду від 19.09.2020 про повернення касаційної скарги з наданням відповідних доказів.
Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.
Також відповідачем не зазначено обставин та не надано відповідних доказів щодо об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції в період з 01.09.2021 (дата ухвали про повернення касаційної скарги) по 21.09.2021 (дата подачі касаційної скарги вдруге).
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з інформацією, наявною в матеріалах касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 09.07.2021.
Вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся в межах строку передбаченого статтею 329 КАС України, однак ухвалою Верховного Суду від 01.09.2021 касаційну скаргу повернуто.
Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся 21.09.2021.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Водночас учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та визнає підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, неповажними.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів, а також надати документ про сплату судового збору.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 331, України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 520/18226/2020.
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 520/18226/2020 за позовом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Приватне підприємство "Укрбалпром", про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, а у разі не усунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
О.П. Стародуб