12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1904/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на рішення Господарського суду м. Києва
від 04.02.2021
у складі судді: Селівон А.М.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 11.08.2021
у складі колегії суддів: Попікової О.В. (головуючий), Євсікова О.О., Корсака В.А.
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
Державної казначейської служби України
про стягнення 619 239, 30 грн. збитків
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - заявник) 09.09.2021 засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/1904/20 Господарського суду м. Києва.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/1904/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2021.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ГУ Держпраці у Дніпропетровській області колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, викладенням окремих норм матеріального та процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Крім того, відповідно до ст. 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам у справі.
Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов'язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов'язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.
До касаційної скарги ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не додано доказів надсилання копії касаційної скарги, листом з описом вкладення іншим учасникам провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати докази направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи, листом з описом вкладення та зазначити підстави касаційного оскарження, відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду, -
1. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі № 910/1904/20 залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк