Рішення від 12.10.2021 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/3206/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894;

про стягнення коштів в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 35671, 58 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, витрати складаються: з витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270, 00 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 1800, 00 грн.

У провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, яка розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді: Яризько В.О., Міньковський С.В.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.08.2021 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 3206/21 від 11.08.2021) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Міньковський С.В.

Ухвалою суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву (вх. № 922/3206/21) до розгляду в межах справи про банкрутство № 922/5397/13, відкрито провадження у справі № 922/3206/21, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту його отримання відповідно до положень статті 251 ГПК України.

21.09.2021 на адресу суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшло клопотання (вх. №22169) про поновлення строку на подачу відзиву, в обґрунтування якого зазначено, що у зв'язку з відсутністю замовлено з боку держави, зменшенням обсягів виробництва та перебування підприємства у стані банкрутства, відповідач перейшов на режим роботи в умовах неповного робочого тижня з одним робочим днем - понеділок (тривалості 4 години), що унеможливлює своєчасне отримання від відповідних підрозділів необхідних довідок, розрахунків та інших документів, що стосуються нарахування та виплати заробітної плати.

21.09.2021 на адресу суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22168), в якому останній зазначив, що позивачем невірно визначено розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, оскільки розрахунок позивача зроблений виходячи з календарних, а не робочих днів. У зв'язку з чим, вважає, що сума середньої заробітної плати за період з 05.04.2021 по 31.08.2021 складає 2777, 70 грн. Крім того, просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1800, 00 грн., оскільки вказана сума не є співмірною складності справи.

Судом на підставі статті 119 ГПК України задоволено клопотання (вх. № 22169 від 21.09.2021) відповідача, поновлено строк на подання відзиву та приєднано відзив (вх. № 22168 від 21.09.2021) до матеріалів справи.

12.10.2021 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 6497), в якій останній зазначив, що у тексті позовної заяви міститься описка та розрахунок середнього заробітку здійснений за період з 05.04.2021 по 11.08.2021. У зв'язку з чим, вважає, що станом на дату подання позовної заяви стягненню підлягає з відповідача на користь позивача середній заробіток за час розрахунку при звільненні у розмірі 37718, 31 грн.

Ухвалою суду від 12.10.2021 відмовлено у прийнятті заяви (вх. № 6497 від 12.10.2021) ОСОБА_1 та повернуто її заявнику.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та 05.04.2021 був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 3 статті 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки та наказом № 29к від 05.04.2021 (а.с. 15-20).

Згідно з ч. 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Рішенням суду 18.06.2021 позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 87096, 38 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Наказом № 602 від 26.12.2018 на підприємстві відповідача встановлено робочий час в режимі неповного робочого тижня з неповним робочим днем - понеділок (тривалість - 4 години).

Таким чином, кількість робочих днів за період з 05.04.2020 по 11.08.2021 складає 14 днів:

- квітень: 12, 19, 26;

- травень: 17, 24, 31;

- червень: 7, 14;

- липень: 5, 12, 19, 26;

- серпень: 2, 9.

Відповідно до статті 50 КЗпП України встановлена нормальна тривалість робочого часу працівників, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тобто, 8 годин на день.

Однак, у зв'язку з тим, що на підприємстві відповідача встановлено робочий час в режимі неповного робочого тижня з неповним робочим днем - понеділок (тривалість - 4 години), розмір робочих днів складає 7 днів (14 : 2).

Розмір середньоденної заробітної плати відповідно до довідки № 618/637 від 12.05.2021 - 292, 39 грн.

Враховуючи кількість днів та тривалість робочого часу підприємства сума середнього заробітку за період з 05.04.2021 по 11.08.2021 становить 2046, 73 грн. (7 робочих днів х 292, 39 грн.).

Суд вважає помилковим розрахунок позивача, виходячи з календарних, а не робочих днів, оскільки це суперечить п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2046, 73 грн. В частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 33624, 85 грн. суд відмовляє як невірно розрахованої.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову в частині стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 130, 25 грн. на відповідача, в іншій частині залишає за позивачем.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800, 00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського об'єднання «Белпарт», з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту інтересів в суді, про що було укладено відповідний договір № 82/21-ц про надання правової допомоги від 28.07.2021.

Факт надання юридичних послуг підтверджують наявні в матеріалах справи документи:

- копія договору № 82/21-ц про надання правової допомоги від 28.07.2021 (а.с. 33-38);

- копія акту приймання - передачі виконаних робіт від 30.07.2021 на суму 1800, 00 грн. (а.с. 32);

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8920/10 від 13.03.2020 (а.с. 39);

- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 1062784 від 09.08.2021 (а.с. 40);

- копія квитанції від 29.07.2021 на суму 1800, 00 грн., призначення платежу «оплата за товари/послуги за Договором № 82/21-ц від 28.07.2021 (а.с. 31).

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тобто витрати на послуги адвоката мають бути фактично понесеними та підтвердженими належними фінансовими документами.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного суду у своїй постанові від 05.02.2019 у справі № 906/194/18 та постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 зауважила, що необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Позивачем надано до суду докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1800, 00 грн., зокрема, копія квитанції від 29.07.2021 на суму 1800, 00 грн., призначення платежу «оплата за товари/послуги за Договором № 82/21-ц від 28.07.2021 (а.с. 31).

Разом з тим, відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1800, 00 грн., зазначає, що справа не відноситься до категорії складних, оскільки відповідач визнав наявність заборгованості перед колишнім працівником ОСОБА_1 , про що було зазначено у рішенні суду від 18.06.2021 по справі № 922/5397/13 (922/1381/21). Крім того, вказує, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами і не потребує участі адвоката у судовому засіданні, у зв'язку з чим, вважає розмір витрат не співмірним з складністю справи.

Виходячи зі змісту положень ч. 5, 6 статті 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Враховуючи, що дана справа відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у п. 1 ч. 5 статті 12 ГПК України, оскільки ціна позову складає 36671, 58 грн., беручи до уваги, що позивачем надано невірний розрахунок суми середнього заробітку, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд доходить висновку, що в загальній кількості достатнім, об'єктивним і співмірним зі складністю справи є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн. є обґрунтованими, в іншій частині у розмірі 800, 00 грн. суд відмовляє.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 2046, 73 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 130, 25 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий С.В. Міньковський В.О. Яризько